Постановление суда № 4918094, 07.07.2008, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2008 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Станкевича В.А.

суддів: Варикаші О.Д., Гайворонського С.П.

при секретарі - Переверзєвій Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Прокуратури Одеської області та Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури у розмірі 250000 гривень, за апеляційними скаргами прокуратури Одеської області, Державного казначейства України, ОСОБА_1 на ухвалу Овідідопольського районного суду Одеської області від 24 квітня 2008 року, -

встановила:

У листопаді 2007 року заявниця звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що 10.07.2007 р. в ході розслідування кримінальної справи № 7920060028 відносно неї, слідчий прокуратури Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим положенням, нехтуючи рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 08.07.2007 р. про припинення слідчих дій по даній кримінальній справі відносно заявниці, у зв'язку з розглядом її скарги на постанову про порушення кримінальної справи відносно позивачки, незаконно затримав заявницю та помістив в ізолятор тимчасового утримання Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області в порядку ст.ст. 106 та 115 КПК України.

Також, заявниця посилалася на письмовий висновок лікарів швидкої допомоги про неприпустимість утримання її в умовах ізолятора у зв'язку з погіршенням її стану здоров'я.В слідчому ізоляторі вона утримувалась до 13.07.2007 р.

Отже, ОСОБА_1 наполягала на тому, що вона була незаконно позбавлена волі протягом 72 годин.

Постановою Овідіопольського районного суду від 13.07.2007 р. була частково задоволена скарга заявниці на дії слідчого прокуратури Овідіопольського району ОСОБА_2 та дії слідчого визнані судом незаконними.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26.07.2007 р. вказана постанова від 13.07.2007 р. була залишена без змін.

Заявниця стверджує, що її знаходження у ізоляторі тимчасовою утримання призвело до порушення нормальних життєвих умов, нанесено шкоду і ділової репутації як директору Овідіопольської дитячої музичної школи, погіршення стану здоров'я та порушення умов життя її родини. У зв'язку з чим, ОСОБА_1 просила відшкодувати їй моральну шкоду заподіяну внаслідок незаконного затримання та позбавлення волі у розмірі 250000 грн. та

Головуючий у першій інстанції Гандзій Д.М. Справа № 22ц-2596/08

Доповідач Станкевич В.А. Категорія ЦП: 7

зобов'язати відділ ГУ Держказначейства України в Одеській області відшкодувати їй зазначену суму за рахунок коштів державного бюджету України.

Позивачкою та її представником були уточнені позовні вимоги щодо належного відповідача по справі, а саме, Державного казначейства України.

В судовому засіданні заявниця та її представник свої вимоги підтримали.

Представник відповідача - Прокуратури Одеської області позов не визнала, з мотивів викладених у запереченнях на позовну заяву.

Представник відповідача-Державного казначейства України позов не визнав.

Ухвалою Овідідопольського районного суду Одеської області від 24 квітня 2008 року заява ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Прокуратури Одеської області та Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури - задоволена частково.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Державного казначейства України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, Рахунок № 35257018003271 в ОПЕРУ ДКУ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 20055032, платник : Державне казначейство України) в особі Управління Державного казначейства України в Одеській області на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої їй органами прокуратури моральної шкоди суму у розмірі - 5000 грн.

В решті позову відмовлено.

Не погодившись з цим рішенням прокуратура Одеської області та Державне казначейство України подали апеляційні скарги, в яких просять ухвалу Овідідопольського районного суду Одеської області від 24 квітня 2008 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування ухвали суду та постановленні нової ухвали, якою її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційні скарги прокуратури Одеської області, Державного казначейства України задоволенню не підлягають, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Овідіопольського районного суду від 13.07.2007 р. була частково задоволена скарга ОСОБА_1 (заявниці) на дії слідчого прокуратури Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_2, а також про скасування постанови слідчого про затримання ОСОБА_1 та звільнення з ізолятору тимчасового утримання. Визнано дії слідчого прокуратури Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_2. незаконними (а.с. 20).

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26.07.2007 р. вказана постанова була залишена без змін (а.с. 4).

Постановою Овідіопольського районного суду від 16.07.2007 р. скарга ОСОБА_1 була задоволена та постанова слідчого прокуратури Овідіопольського району Одеської області віл 02.10.2006 р. за ст. 366 ч. 1 КК України та за ст. 191 ч. 4 КК України у відношенні ОСОБА_1 відмінена. У порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 за ст. 366 ч. 1 КК України та за ст. 191 ч. 4 КК України відмовлено, у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину (а.с. 19).

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 30.07.2007 р. вказана постанова була залишена без змін (а.с. 17-18).

З довідки Овідіопольської центральної лікарні № 477 від 19.07.2007 року вбачається, що бригада швидкої медичної допомоги 4 рази, тобто в період перебування заявниці від вартою (10.07.2007 р . о 19.00 г., 10.07.2007 р. о 23.30 г., 11.07.2007 р. о 20.40 г., 13.07.2007 р. о 00.35 г.) прибувала до Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області та надавала медичну допомогу хворій ОСОБА_1, що було відображено у її медичній карті (а.с. 16) та їй був встановлений діагноз : артеріальна гіпертензія, голод, діагноз : ІСХ, гіпертонічний криз.

Як вбачається з наведеного, стан здоров'я заявниці ОСОБА_1 значно погіршився, що найшло своє відображення у моральних та психічних стражданнях останньої.

Згідно ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування, за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування, матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб при здійсненні своїх повноважень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. Завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим законом, виникає у випадках: постановления виправдувального вироку суду, закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутності у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.

Згідно з ч. 5 ст.3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується моральна шкода.

Відповідно зі ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», відшкодування шкоди провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральні втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визначаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Згідно ст. 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», розмір відшкодовуваної шкоди залежно від того, який орган провадив слідчі дії чи розглядав справу в місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо справу закрито судом при розгляді її в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії проводить суд.

Відповідно зі ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

Згіідно п. 2 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано фізичної особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незнаного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт..

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних

страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми та при настанні інших негативних наслідків.

Таким чином, враховуючи те, що внаслідок неправомірних дій, попереднього слідства, прокуратури, заявниці була завдана значна моральна шкода, а саме: в зв'язку з незаконним затримання та знаходженням під вартою в ізоляторі тимчасового утримання, у заявниці суттєво погіршився стан здоров'я, з'явились значні вимушені зміни у життєвих і виробничих стосунках, потрібність значних зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, то суд першої інстанції зробив обгрунтований висновок про необхідність відшкодування заподіяної заявниці моральної шкоди.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступень зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Однак на думку судової колегії суд першої інстанції, ретельно дослідивши обставини справи в цій частині, зробив неправильний висновок щодо суми відшкодування ОСОБА_1 заподіяної моральної шкоди, тому вона підлягає збільшенню.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 312, 313, ч. 1 п. 5 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційні скарги прокуратури Одеської області та Державного казначейства України - відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Овідідопольського районного суду Одеської області від 24 квітня 2008 року -змінити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державного казначейства України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, Рахунок № 35257018003271 в ОПЕРУ ДКУ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 20055032, платник : Державне казначейство України) в особі Управління Державного казначейства України в Одеській області на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої їй органами прокуратури моральної шкоди суму у розмірі - 20000 (двадцять тисяч) гривень.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.