№ 49147201, 07.10.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3526/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенко О.М.,

при секретарі - Громовій К.Д.

за участю: представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю);

представника відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Катрал Юг до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови № 188 від 26.04.2013 року про накладення стягнень , -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Катрал Юг до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови № 188 від 26.04.2013 року про накладення стягнень.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що відповідачем прийнято постанову від 26.04.2013 року № 188 необґрунтовано, безпідставно та без врахування всіх обставин, що мають значення для її прийняття, оскільки відповідачем не взято до уваги те, що співробітник позивача ОСОБА_3 звернувся 01.04.2013 року до суду з позовом про скасування постанови заступника начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області ОСОБА_4 від 26.03.2013 року № 249 про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ст. 6, 15 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.п. 9, 29 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 року, що виразилось у ненаданні споживачам повної, доступної та достовірної інформації на нафтопродукти, які реалізовувались на АЗС. Також, позивач посилається на те, що відповідач під час прийняття оскаржуваної постанови не дав жодної оцінки письмовим запереченням позивача на акт № 001034 від 13.03.2013 р. і протокол № 000960 від 13.03.2013р. щодо виявлених порушень та не взяв до уваги письмові заперечення ОСОБА_3 на цей акт перевірки. Крім того, позивач посилається на те, що 26.04.2013 року відповідач розглянув справу у відсутності представника позивача, який не був завчасно повідомлений про час і місце розгляду справи, і відповідно прийняв оскаржувану постанову.

Водночас, по суті виявлених відповідачем порушень, позивач зазначив, що на час проведення відповідачем перевірки у ТОВ Катрал Юг були наявні усі необхідні документи, що передбачені законодавством на здійснення реалізації бензину та дизельного палива, а споживачам завчасно надана вся необхідна інформація, в тому числі про строк придатності нафтопродуктів, а також відповідні паспорти якості, у звязку із чим, позивач вважає, що висновки акту перевірки, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови є помилковими, зробленими внаслідок припущень та спростовуються наданими до суду з боку позивача документами.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.82-86), в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки в ході проведення перевірки ТОВ Катрал Юг відповідачем встановлено реалізацію позивачем нафтопродуктів, що не відповідають вимогам нормативних документів (ДСТУ 4454:2005) за маркуванням та через відсутність паспорту якості нафтопродукту із зазначенням дати виготовлення, назви, марки нафтопродукту, результатів випробувань (бензин автомобільний не етильований Unleaded Motor Gasoline RON 95); також встановлено реалізацію нафтопродуктів без зазначення строку придатності, чим відмовлено споживачам у наданні необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про дату виготовлення, термін придатності продукції, що є порушенням вимог п.п.9, 29 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою КМУ №1442 від 20.12.1997 року (із змінами та доповненнями), ст.ст.6,15 Закону України «Про захист прав споживачів», ДСТУ 4454:2005. Таким чином, відповідач вважає, що оскаржувана постанова прийнята правомірно за виявлені перевіркою порушення, а отже вона не підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні 30.09.2013 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові та на надані до суду докази.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.09.2013 року позов не визнала та просила суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені у наданих до суду запереченнях на адміністративний позов, на надані докази та показання свідків.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, показання свідків, ознайомившись з запереченнями відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 26 Закону України Про захист прав споживачівспеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи (яким є відповідач) в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів, для чого наділені Законом правами, зокрема, перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

На підставі направлення на проведення перевірки № 315 серії ОЗ від 01.03.2013 року (а.с.89), згідно наказу на проведення перевірки №650-од від 25.12.2012 року (а.с.87) та відповідно до плану проведення перевірок на І квартал 2013 року (а.с.88) посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства України про захист прав споживачів на АЗС №6 ТОВ «Катрал Юг» (м. Одеса, Тираспольське шосе, 2).

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 001034 від 13.03.2013 року (а.с.9,91), зі змісту якого вбачається, що перед початком перевірки відповідачем здійснено контрольну купівлю, про що складено акт контрольної перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію, розрахунковий документ надано. Після оголошення контрольної купівлі перевіряючими предявлено посвідчення та надано копію направлення на проведення перевірки. В журналі реєстрації перевірок контролюючих органів зроблено запис за №5. Вибірковою перевіркою встановлено реалізацію нафтопродуктів, що не відповідають вимогам нормативних документів (ДСТУ 4454:2005) за маркуванням та через відсутність паспорту якості нафтопродукту із зазначенням дати виготовлення, назви, марки нафтопродукту, результатів випробувань (бензин автомобільний неетильований Unleaded Motor Gаsoline RON 95 (позиція 1 додатку №7 до акту перевірки); також встановлено реалізацію нафтопродуктів без зазначення строку придатності (згідно додатку №7 до акту перевірки), чим відмовлено споживачам у наданні необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про дату виготовлення, термін придатності продукції, у звязку із чим підприємством порушені п.п.9,29 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 року; ст.ст. 6, 15 Закону України «Про захист прав споживачів» та ДСТУ 4454:2005.

Так, в додатку №7 до акту перевірки «Зведені дані про результати перевірки продукції, яка не відповідає вимогам нормативно-правових актів (нормативних документів) та/або яка реалізовувалась із порушенням вимог законодавства про захист прав споживачів» (а.с.13,93), по пункту « 1» зазначено, що по бензину автомобільному неетильованому Unleaded Motor Gаsoline RON 95 (виробник, постачальник Rompetrol RAFINARE, Румунія) відсутній паспорт якості (дата виготовлення), чим порушено ст.ст. 6, 15 Закону України «Про захист прав споживачів» та ДСТУ 4454:2005; по пункту « 2» та пункту « 3» зазначено, що по паливу дизельному класу «F», бензину автомобільному неетильованому марки А-95 «Premium» (клас D) - не зазначено термін придатності, чим порушено ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Як вбачається з акту перевірки, на підставі результатів перевірки та з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів згідно ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» субєкту господарювання наданий припис до акта від 13.03.2013 року № 001034 (а.с.10), яким зобовязано ТОВ «Катрал Юг» усунути порушення, вказані в акті перевірки, про що надати письмову інформацію з документальним підтвердженням; надати прибуткові документи на отриману партію продукції, зазначену у додатку №7 до акту перевірки, та повідомити про виконання цього припису (з відповідним документальним підтвердженням) державний орган з питань захисту прав споживачів до розгляду матеріалів справи, який відбудеться 26.03.2013 року.

При цьому, судом також встановлено, що у звязку із реалізацією нафтопродуктів, що не відповідають вимогам нормативних документів (ДСТУ 4454:2005) за маркуванням, через відсутність паспорту якості на ці нафтопродукти та через реалізацію нафтопродуктів без зазначення строку їх придатності на заступника керуючого АЗС ОСОБА_3 відповідачем 13.03.2013 року складено протокол про адміністративне правопорушення № 000960 (а.с.22-23).

26.03.2013 року заступником начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області прийнято постанову № 249 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_3 притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 85 грн. за порушення, які зафіксовані у протоколі № 000960 від 13.03.2013 року та акті перевірки №001034 від 13.03.2013 року (а.с.24).

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2013 року ТОВ «Катрал Юг» надало до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області заперечення на акт № 001034 від 13.03.2013 року та на протокол № 000960 від 13.03.2013 року за вхід. № 1042 з посиланням на те, що висновки, викладені в акті № 001034 від 13.03.2013 року є безпідставними та необґрунтованими, оскільки, по-перше, на бензин автомобільний не етильований Unleaded Motor Gаsoline RON 95 наявний паспорт якості №3/3617ОДС/1012 від 04.10.2012 року та №265 від 17.02.2013 року та сертифікат відповідності UA1.145.0174661-12 строком дії з 11.10.2012 року по 10.04.2013 року, в якому зазначений строк придатності 1 рік та дата виготовлення серпень 2012 року; по-друге, підприємство зазначило, що посилання відповідача на те, що в паспорті якості повинна бути визначена дата виготовлення протирічить Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 04.06.2007 № 271/121, в якій наведена типова, обовязкова форма паспорту якості; втретє, як зазначено, в запереченнях, зазначені паспорти якості та сертифікат відповідності були наявні на АЗС на видному місці для споживачів. Крім того, підприємство зазначило, що на видному місці наявний куток захисту прав споживачів, на якому була наявна уся необхідна, доступна та достовірна інформація про дату виготовлення, якість нафтопродуктів. Разом цим, у запереченнях вказано, що підприємство повторно надає копії прибуткових документів (товарно-транспортних накладних) на нафтопродукти, зазначені в додатку №7 до акту №001034 від 13.03.2013 року, які були надані перевіряючим в ході перевірки, та просить не застосовувати до працівника ТОВ «Катрал Юг» адміністративну відповідальність (а.с.30-32).

При цьому, як вбачається з переліку додатків до заперечень на акт № 001034 від 13.03.2013 року та на протокол № 000960 від 13.03.2013 року, на підтвердження обґрунтувань, викладених позивачем в даних запереченнях, ТОВ «Катрал Юг» надано до Інспекції: копію сертифіката відповідності терміном дії з 11.10.2012 року по 10.04.2013 року; копію паспорту якості № 3/3617ОДС/1012 від 04.10.2012 року та № 265 від 17.03.2013 року; копію сертифіката відповідності терміном дії з 08.07.2011 року по 07.07.2013 року з додатками №1, № 2; копію паспортів якості заводу виробника № 96331 та № 95060; фотофіксацію від 13.03.2013 року; примірник паспорту якості; копії товарно-транспортних накладних № 284 від 25.02.2013 року, № 370 від 13.03.2013 року, № 330 від 05.03.2013 року, № 338 від 07.03.2013 року, № 78/1 від 17.01.2013 року.

Згідно листа Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області від 01.04.2013 року, направленого директору ТОВ «Катрал Юг», у відповідь на заперечення позивача, зазначено, що перевірка була проведена з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів, а також зазначено, що ТОВ «Катрал Юг» виконало припис, проте станом на 01.04.2013 року не надало до Інспекції документів, які підтверджують вартість отриманої для реалізації партії продукції, згідно яких повинно бути здійснено розрахунок адміністративно-господарських санкцій. Отже, як зазначено у цьому листі, директора ТОВ «Катрал Юг» зобовязано 09.04.2013 року або 16.04.2013 року прибути до Інспекції для розгляду матеріалів перевірки та надання зазначених документів.

При цьому, з листування між Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області та ТОВ «Катрал Юг» вбачається, що розгляд матеріалів перевірки за клопотаннями позивача було перенесено з 02.04.2013 року на 09.04.2013 року або 16.04.2013 року, потім на 23.04.2013 року та остаточно на 26.04.2013 року (а.с.115-120).

Так, судом встановлено, що 26.04.2013 року за № 188 Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області прийнято постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, відповідальність за що передбачена п.2 ч.1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»; відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, відповідальність за що передбачена п.7 ч.1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» до ТОВ «Катрал Юг» застосовано штраф у розмірі 15876 грн. 63 коп. (а.с.130).

Вважаючи постанову № 188 від 26.04.2013 року про накладення стягнень протиправною та такою, що підлягає скасуванню, ТОВ «Катрал Юг» звернулось до суду із вказаним адміністративним позовом.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийняття оскаржуваної позивачем постанови, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції. Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами. Щодо окремих груп продукції зазначені вимоги встановлюються законами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 15 цього Закону споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;

3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів;

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності;

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.

Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).

Відповідно до ч.2 вказаної статті, Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Порядок приймання, зберігання і роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), вимоги у дотриманні прав споживачів щодо належної якості цих нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торгівельного обслуговування встановлені Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. N 1442 (надалі Правила).

Відповідно до п.2 Правил, роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС), що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Згідно п.9 вказаних Правил, суб'єкт господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів, зобов'язаний своєчасно подати споживачеві необхідну, доступну та достовірну інформацію про нафтопродукти, а також копії паспортів якості, в яких зазначені нормативні документи, вимогам яких відповідають нафтопродукти, та копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності (якщо нафтопродукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні).

В інформації про нафтопродукти зазначаються: їх назва; дані про їх основні властивості; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами; ціна та умови їх придбання; відомості про умови їх зберігання; правила та умови їх ефективного і безпечного використання; строк їх придатності, обов'язкові дії споживача після його закінчення, а також можливі наслідки в разі невчинення цих дій; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача.

Згідно пунктів « 2» та « 3» додатку №7 до акту перевірки «Зведені дані про результати перевірки продукції, яка не відповідає вимогам нормативно-правових актів (нормативних документів) та/або яка реалізовувалась із порушенням вимог законодавства про захист прав споживачів» (а.с.13) відносно палива дизельного класу «F» та бензину автомобільного неетильованого марки А-95 «Premium» (клас D), що реалізовувались позивачем, на час перевірки була відсутня інформація про термін придатності цих нафтопродуктів.

Як вбачається з матеріалів справи, відносно зазначеної продукції у ТОВ «Катрал Юг» наявний сертифікат відповідності UA1.117.0088937-11 (а.с.17), в якому, зокрема: - зазначено термін дії з 8 липня 2011 року по 7 липня 2013 року; продукція - бензини автомобільні та палива дизельні (згідно з додатком) за кодом УКТ ЗЕД. ТН ЗЕД « 2710»;

- зазначено, що вказана продукція відповідає усім обовязковим вимогам: ДСТУ 4839:2007 «Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови», ДСТУ 4840:2007 «Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови»;

- вказано виробника продукції та ким видано сертифікат - Akcine bendrove «Orlen Lietuva», Литва;

- зазначено додаткову інформацію, а саме, що бензини автомобільні та палива дизельні згідно з додатком, випускаються серійно та ввозяться в Україну з 07.07.2011 року до 07.07.2013 року, з урахуванням терміну придатності до застосування.

- вказано, що 30.01.2013 року копія сертифікату видана ТОВ «Катрал-Юг» на партію дизельного палива класу F в кількості 155645 кг.

В додатку № 1 до сертифіката відповідності/свідоцтва про визнання UA1.117.0088937-11 серії ГE «Бензини автомобільні та палива дизельні виробництва Akcine bendrove «Orlen Lietuva», Литва (а.с.18) зазначено зокрема, що бензин автомобільний неетильований марки А-95 «PREMIYM» (клас D) відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 «Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови», п.4.2 (для бензину автомобільного підвищеної якості А-95-Євро виду І класу D).

Згідно п.9 додатку 2 до сертифіката відповідності/свідоцтва про визнання UA1.117.0088937-11 (а.с.19) вбачається, що паливо дизельне класу F відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007 «Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови», п.4.2 (для палива дизельного підвищеної якості (Євро) класу 1 виду І).

Також, як встановлено судом, у позивача наявна копія паспорту якості № 96331 на паливо дизельне клас F (а.с.20), в якому зазначено дату відбору проби « 2013-01-20», містяться показники якості палива, а також визначено, що акціонерне товариством «Орлен Летува», приймаючи на себе відповідальність як виробник, декларує, що продукт «Паливо дизельне клас F» відповідає вимогам LST EN 590:2009-A1.

Крім того, ТОВ «Катрал Юг» надано копію паспорту якості № 95960 на бензин автомобільний, неетильований, А-95, «PREMІYM», клас D, який містить такі реквізити, як дата оформлення паспорту якості « 2012-12-22» та дата відбору проби « 2012-12-21»; показники якості бензину, а також дані, що акціонерне товариством «Орлен Летува», приймаючи на себе відповідальність як виробник, декларує, що продукт «Бензин автомобільний, неетильований, А-95, «PREMІYM» клас D» відповідає вимогам LST EN 228:2008. (а.с.21).

Як зясовано в судових засіданнях та підтверджено показаннями свідків головних спеціалістів Інспекції, якими проведено перевірку позивача, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, вищезазначені документи були наявні у позивача на момент проведення перевірки.

Згідно ст.18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію та сертифікацію» від 10.05.1993р. №46-93 (із змінами та доповненнями) визначено, що відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, стандартам, що діють в Україні, має підтверджуватися, зокрема, сертифікатом відповідності, виданим або визнаним центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання або акредитованим в установленому порядку органом із сертифікації, який уповноважений на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері.

Згідно ст.1 Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001р. №2406-ІІІ сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством. Призначення сертифікату відповідності полягає у встановленні факту відповідної якості товару.

Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 16.01.1997р. №19, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.1997р. за №52/1856 затверджено Правила обовязкової сертифікації нафти та нафтопродуктів, згідно яких сертифікат відповідності видається органом з сертифікації на одиничну партію продукції із зазначенням її кількості або на продукцію, що випускається серійно. Термін дії сертифіката визначає орган із сертифікації, при цьому дія сертифіката відповідності для серійної продукції поширюється на всю продукцію, вироблену в період дії сертифікату.

Згідно з п.3 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Мінпаливенерго України, Держспоживстандарту України від 04.06.2007 N 271/121, паспорт якості - документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафти та/або нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, і їх відповідність вимогам нормативних документів .

Крім того, суд зазначає, що у додатку 11 до Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України наведена типова, обовязкова форма (Форма N 11-НК) паспорта якості, яка не передбачає наявності в паспорті якості інформації про строк придатності, дату виготовлення та гарантійний строк нафтопродуктів. Тобто, у паспорті якості, відповідно до Інструкції зазначається тільки дата відбору проб нафтопродуктів та відповідає він чи ні вимогам нормативного документа і якого саме.

Водночас, суд зазначає, що згідно показань перевіряючого - головного спеціаліста Інспекції ОСОБА_6, допитаного в судовому засіданні 12.07.2013 року в якості свідка, відображення терміну придатності нафтопродуктів можливе лише в сертифікаті відповідності та в паспорті якості.

Крім того, суд зазначає, що з листа Акціонерного товариства «OPЛEH Летува» (виробника палива дизельного класу F та бензину автомобільного, неетильованого, А-95, «PREMІYM» класу D) за № D12(12.11-9)-0379 від 28.05.2013, наданого на запит ТОВ «Катрал-Юг» вбачається, що нафтопродукти товариство виробляє відповідно до Європейських стандартів, бензин - EN 228, а дизельне паливо EN 590. Вказані нафтопродукти відповідають вимогам Українських стандартів ДСТУ 4839:2007 «Бензини автомобільні підвищеної якості» та ДСТУ 4840:2007 «Паливо дизельне підвищеної якості», в яких передбачений гарантійний строк збереження бензинів 1 рік, а дизельного палива 5 років з дати виготовлення, за умовою додержання вимог транспортування та збереження.

Також, у листі вказується на те, що оскільки вищевказані Європейські стандарти не передбачають визначення строку зберігання нафтопродуктів, як одного із показників якості, Товариство його також не визначає і відповідно, не зазначає в паспортах якості, в тому числі і для нафтопродуктів, що відвантажуються на Україну. Товариство у паспортах якості нафтопродуктів зазначає дату відбору проб, так як після відбору проб та у разі відповідності якості відібраного нафтопродукту вимогам відповідних стандартів або технічних умов, виписується паспорт якості. Вважається, що дата відбору проб відповідає даті оформлення паспорту якості та більш точно відображає факт та дату виготовлення нафтопродукту, так як іноді виготовлений продукт паспортизується не одразу, а через деякий час, або при наявності покупця на виготовлений, однак не паспортизований продукт. Таким чином, як зазначається у цьому листі, з паспортів якості Товариства ясно вбачається момент виготовлення нафтопродуктів, а сертифікатами відповідності/свідоцтвами про визнання, які видаються органом сертифікації в Україні, передбачена відповідність нафтопродуктів Товариства державним стандартам, в тому числі за строками зберігання (а.с.65, 154).

Також, позивачем надано до суду фотофіксацію куточка захисту прав споживачів станом на 13.03.2013 року із відображенням на ній даних щодо дати виготовлення, якості, строку зберігання нафтопродуктів, яка була безпосередньо надана і до відповідача разом із запереченнями позивача від 26.03.2013 року (а.с.33).

При цьому, суд зазначає, що вказана фотофіксація не береться судом до уваги, оскільки не може бути прийнята як належний доказ, однак, суд зазначає, що з боку відповідача не було доведено відсутності такої інформації, яка містилась на куточку споживача, станом на момент проведення перевірки. Більш того, під час допиту як свідків, осіб які проводили перевірку, останні, заперечуючи, що така інформація була наявна на час проведення перевірки, на запитання суду зазначили, що з їх боку не здійснювалось відповідної фотофіксації куточку споживача на момент проведення перевірки.

Водночас, суд вважає, що відсутність у паспорті якості саме формулювань «дата виробництва» та «термін придатності», з урахуванням встановлених судом обставин за наявності підтверджуючих доказів, зважаючи на положення діючого законодавства, не свідчить про наявність з боку позивача порушень вимог п.п.9, 29 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою КМУ №1442 від 20.12.1997 року (із змінами та доповненнями), ст.ст.6,15 Закону України «Про захист прав споживачів», ДСТУ 4454:2005 в частині реалізації нафтопродуктів без зазначення строку придатності, чим відмовлено споживачам у наданні необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про дату виготовлення, термін придатності продукції, оскільки позивачем створено всі необхідні умови для отримання споживачами необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, зокрема, досліджені судом паспорти якості, які на момент проведення перевірки, знаходились в доступному для покупців місці, містять інформацію про відбір проби, що визначено виробником продукції як дата виготовлення нафтопродукту та містять посилання на відповідність вимогам LST EN 590:2009-A1 та вимогам LST EN 228:2008, якими передбачені гарантійні строки збереження бензинів.

Що стосується встановлених відповідачем порушень з боку ТОВ «Катрал Юг» ст.ст. 6, 15 Закону України «Про захист прав споживачів» та ДСТУ 4454:2005, що виразилось у відсутності паспорту якості на бензин автомобільний неетильований Unleaded Motor Gasoline RON 95, із датою виготовлення, суд зазначає наступне.

Відповідно до показань головних спеціалістів Інспекції, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, якими проведено перевірку позивача, допитаних в судових засіданнях в якості свідків, ТОВ «Катрал Юг» було надано перевіряючим паспорт якості на бензин автомобільний неетильований Unleaded Motor Gasoline RON 95. Також, згідно показань вказаних свідків та показань заступника керуючого АЗС № 6 ОСОБА_3, допитаного в судовому засіданні 12.07.2013 року в якості свідка, даний паспорт якості на бензин автомобільний неетильований Unleaded Motor Gasoline RON 95 був розміщений в куточку споживача.

Разом з цим, посадовими особами Інспекції ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зазначено, що наданий позивачем паспорт якості на бензин автомобільний неетильований Unleaded Motor Gasoline RON 95 неможливо ідентифікувати із сертифікатом відповідності.

Так, судом досліджено сертифікат відповідності UA1.145.0174661-12 на бензин автомобільний неетильований Unleaded Motor Gasoline RON 95, копія якого наявна в матеріалах справи. Вказаний сертифікат містить наступні дані: виробник продукції - ROMPETROL RAFІNARE S.A.; RO 1860712 Navodari, Romania, Румунія, дата виготовлення товару серпень 2012 року, термін придатності 1 рік, а також зазначено, що вказаний бензин відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 «Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови», п.4.2 (для бензину автомобільного підвищеної якості А-95-Євро виду 1 класу В (а.с.14).

В розділі «додаткова інформація» зазначено паспорти якості ТОВ «Інспекторат Україна» № 1/3614ОДС/1012, № 3/36170ДС/1012 від 04.10.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, паспорт якості № 3/36170ДС/1012 від 4 жовтня 2012 року видано на бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро виду І класу В по ДТСУ 4839:2007, виробник - ROMPETROL RAFINARE S.A. (а.с.15).

Крім того, позивачем надано до суду паспорт якості № 265 від 17.02.2013 року, виданий на бензин неетильований UNLEADED GASOLINE RON 95 10 PPM EN 228, відправник ROMPETROL RAFINARE S.A., із зазначенням, що вказаний бензин відповідає вимогам ДТСУ 4839:2007 для бензину автомобільного підвищеної якості А-95-Євро (а.с.16).

Частиною 1 п.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що інформація про продукцію повинна містити назву продукції.

Як вже зазначено судом, сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством. Термін дії сертифіката визначає орган із сертифікації, при цьому дія сертифіката відповідності для серійної продукції поширюється на всю продукцію, вироблену в період дії сертифікату. Призначення сертифікату відповідності полягає у встановленні факту відповідної якості товару. Паспорт якості - документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафти та/або нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, і їх відповідність вимогам нормативних документів.

Так, згідно сертифікату відповідності UA1.145.0174661-12 на бензин автомобільний неетильований Unleaded Motor Gasoline RON 95, копія якого наявна в матеріалах справи,: виробник продукції - ROMPETROL RAFІNARE S.A.; RO 1860712 Navodari, Romania, Румунія, дата виготовлення товару серпень 2012 року, термін придатності 1 рік, бензин відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 «Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови», п.4.2 (для бензину автомобільного підвищеної якості А-95-Євро виду 1 класу В).

Отже, сертифікат відповідності засвідчує, що бензин автомобільний неетильований Unleaded Motor Gasoline RON 95 відповідає вимогам стандартів України, а саме ДСТУ 4839:2007 (для бензину автомобільного підвищеної якості А-95-Євро виду 1 класу В).

При цьому, суд зазначає, що в паспорті якості на нафтопродукт, який видається на виконання вимог законодавства України, відповідною уповноваженою лабораторією нафтопродукт зазначається за маркуванням, встановленим саме в Україні для такого нафтопродукту, що допомагає в подальшому ідентифікувати нафтопродукт незалежно від місця виробництва чи поставки на вітчизняному ринку у відповідності до вітчизняних вимог.

Таким чином, причина розбіжності у маркуванні нафтопродукту у вказаних документах зумовлена тим, що у сертифікаті відповідності зазначено марку бензину за маркуванням іноземного виробника, а в паспорті якості А-95 Євро за класифікацією згідно вітчизняних ДСТУ.

Отже, посилання відповідача на відсутність паспорту якості саме на бензин автомобільний неетильований Unleaded Motor Gasoline RON 95 є безпідставним та необґрунтованим.

Разом з цим, суд акцентує увагу на тому, що акт перевірки від 13.03.2013 року не містить інформації щодо невідповідності паспорту якості сертифікату відповідності на автомобільний неетильований Unleaded Motor Gasoline RON 95, про що було зазначено посадовими особами Інспекції, допитаними в судових засіданнях в якості свідків.

Крім того, відповідачем в якості порушень з боку позивача вимог законодавства в акті перевірки зазначено, що вибірковою перевіркою встановлено реалізацію нафтопродуктів, що не відповідають вимогам нормативних документів (ДСТУ 4454:2005) за маркуванням та через відсутність паспорту якості нафтопродукту із зазначенням дати виготовлення, назви, марки нафтопродукту, результатів випробувань (бензин автомобільний не етильований Unleaded Motor Gasoline RON 95 (позиція 1 додатку №7 до акту перевірки).

Водночас, суд вважає, вказані твердження відповідача, викладені в акті перевірки, необґрунтованими та безпідставними, адже, як вбачається з матеріалів справи, вказана інформація була зазначена в сертифікаті відповідності, який містить інформацію щодо назви, марки нафтопродукту - бензин автомобільний неетильований Unleaded Motor Gasoline RON 95, та дати виготовлення бензину серпень 2012 рік, а також в паспорті якості № 3/36170ДС/1012 від 4 жовтня 2012 року.

Разом з тим, відповідач, посилаючись на те, що в паспорті якості на бензин автомобільний неетильований Unleaded Motor Gasoline RON 95 не міститься відповідна інформація, не обґрунтовує, чому інформація щодо дати виготовлення товару має бути відображена саме в паспорті якості, з урахуванням положень діючого законодавства, зокрема, ст. 15 Закону «Про захист прав споживачів», яка передбачає лише, що інформація про продукцію повинна містити, зокрема, дату виготовлення товару.

Відтак, враховуючи те, що інформація щодо дати виготовлення бензину автомобільний неетильований Unleaded Motor Gasoline RON 95 була відображена в сертифікаті відповідності, який знаходився в операторській АЗС на видному місці, суд вважає, що позивачем не позбавлено споживачів права на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.

На підставі зазначеного, суд вважає, що у TOB «Катрал Юг» були всі необхідні документи, що передбачені законодавством на здійснення реалізації бензину та дизельного палива, а споживачам завчасно надана вся необхідна та доступна інформація, а також відповідні паспорти якості.

Разом з цим, суд зазначає, що пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.26 Закону, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема, перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» Кабінетом Міністрів України постановою від 17.08.2002 №1177 затверджено Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, яке визначає порядок накладення та стягнення штрафів уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів з суб'єктів господарської діяльності - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Пунктом 4 цього Положення передбачено, що рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.

Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Зі змісту наведеного вище вбачається, що умовою для накладення на субєкта господарювання штрафу є розгляд питання про накладення штрафу за участю представника субєкта господарської діяльності. При цьому, чинне законодавство надає право субєкту владних повноважень розглядати вказане питання за відсутності представника субєкта господарювання виключно за умови своєчасного та належного повідомлення субєкта господарювання про місце та час розгляду питання про накладення штрафу.

Так, в матеріалах справи наявне повідомлення Інспекції від 23.04.2013 року №1521/8 щодо перенесення строків застосування адміністративно-господарських санкцій, адресоване Директору ТОВ «Катрал Юг» (а.с.120), із зазначенням про необхідність прибуття до Інспекції 26.04.2013 року щодо розгляду матеріалів перевірки та застосування адміністративно-господарських санкцій.

При цьому, представник позивача, зазначив, що вказане повідомлення позивачем отримано не було, і отже останній не був сповіщений про розгляд відповідної справи.

Водночас, на вимогу суду, відповідачем як субєктом владних повноважень, який згідно з ч.2 ст.71 КАС України несе обов'язок щодо доказування правомірності прийняття свого рішення, якщо заперечує проти адміністративного позову, не було надано доказів повідомлення позивача про місце та час розгляду питання про накладення штрафу, й тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову відповідачем винесено з порушенням вищенаведених норм чинного законодавства.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення - постанови № 188 від 26.04.2013 року про накладення стягнень.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд вважає, що постанова № 188 від 26.04.2013 року про накладення стягнень підлягає скасуванню, як така, що винесена протиправно, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14,71, 72, 79, 86, 94, 158 - 163,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Катрал Юг до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови № 188 від 26.04.2013 року про накладення стягнень задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області № 188 від 26.04.2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 07 жовтня 2013 року.

Суддя О.М. Соколенко

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області № 188 від 26.04.2013 року.

07 жовтня 2013 року