Решение № 49073333, 25.08.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 307/4133/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 серпня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого судді Леска В.В.

суддів Готри Т.Ю., Кожух О.А.

при секретарях Марчишаку Ю.М., Чейпеш С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Тячівського районного суду від 3 липня 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі ОСОБА_2 «Кредитні ініціативи») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовобґрунтовано тим, що17 грудня 2012 року між позивачем та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» укладено Договір відступлення прав вимоги, згідно якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило позивачу права вимоги по кредитних договорах, укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами.

Згідно вищезазначеного договору відбулося відступлення прав вимоги і по кредитному договору № 397 від 14 березня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала в ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» кредит на суму 59 400 доларів США під 13,5% річних, кінцевий термін повернення кредиту та процентів за ним не пізніше 13 березня 2013 року.

Відповідачка своїх зобовязань за кредитним договором не виконувала належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 767 315,93 грн., яку і просило суд стягнути на користь позивача.

Рішенням Тячівського районного суду від 3 липня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 «Кредитні ініціативи» відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_2 «Кредитні ініціативи» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та задовольнити апеляційну скаргу. Зокрема зазначає, що факт отримання грошових коштів боржником підтверджується рішенням Рахівського районного суду від 25 червня 2010 року, яким стягнуто з відповідача заборгованість по кредитному договору на користь первісного кредитора. Вважає, що після ухвалення такого рішення кредитні правовідносини між сторонами не припинилися, а відтак позивач має право на стягнення відсотків та пені нарахованих після цього на загальну суму 301 284,06 грн..

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 5 березня 2014 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задоволено.

Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 3 липня 2014 року скасовано та ухвалено по справі нове рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 (90561, Тячівський район, с.Діброва, вул. Садова, 20, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (07400, Київська обл., м.Бровари, бульвар Незалежності, 14, ЄДРПОУ - 35326253) заборгованість по кредитному договору на загальну суму 301 284 (триста одна тисяча двісті вісімдесят чотири) гривні 06 (шість) копійок, яка складається з 273 172,36 грн. заборгованості по відсоткам та 28 111,70 грн. пені..

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня 2015 року рішення апеляційного суду Закарпатської області від 5 березня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Представник ОСОБА_2 «Кредитні ініціативи» ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу.

ОСОБА_4, представник ОСОБА_1, вважає апеляційну скаргу необгрунтованою, просив таку відхилити й залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Відповідачка в судове засідання не зявилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що вбачається з повідомлення про вручення судової повістки. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України справу розглянуто у відсутності ОСОБА_1.

Заслухавши доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи та матеріали цивільної справи № 2-109/10 й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З апеляційної скарги вбачається, що межами апеляційного оскарження є відмова суду в стягненні відсотків та пені, нарахованих після рішення Рахівського районного суду від 25 червня 2010 року, тому колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в цих межах (ст. 303 ЦПК України).

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт видачі відповідачу кредитних коштів. Крім того суд послався на те, що первісний кредитор уже скористався своїм правом на дострокове повернення кредитних коштів, йому було видано виконавчий лист, який звернуто до виконання.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна зважаючи на наступне.

Судом установлено, що 14 березня 2008 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» уклав з ОСОБА_1 кредитний договір № 397, згідно з яким банк надав позичальникові кредит у розмірі 59 400 доларів США (а.с.7-17).

17 грудня 2012 року ПАТ «Акціонерний комерційнийпромислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 «Кредитні ініціативи» уклалидоговір відступлення права вимоги (купівлі-продажу боргових зобовязань) за кредитними договорами. (а.с.26-36). Відповідно до умов цього договору кредитор за кредитними договорами, переліченими вДодатку №1, змінюєтьсяз ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (первісний кредитор) на ТОВ «Кредитні ініціативи» (новий кредитор).

Колегія суддів оглянула копію Договору про відступлення прав вимоги з Додатком 1 до Договору про відступлення прав вимоги з реєстром позичальників від 17 грудня 2012 року, належно оформленого сторонами (підписаного та скріпленого відбитком печаток сторін). Встановлено, що за вказаним договором відступлення та реєстру позивальників ТЗОВ «Кредитні ініціативи» за кредитним договором № 397 від 14 березня 2008 року, позичальник є ОСОБА_1, станом на 17 грудня 2012 року отримало право вимоги за відсотками на загальну суму 26784,23 доларів США, що по курсу НБУ в національній валюті становить (26784,23 х 7,993) = 214086,35 грн..

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Рахівського районного суду від 25 червня 2010 року стягнуто з відповідачів, в тому числі і ОСОБА_1, на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованості за кредитними договорами у розмірі 7 172 032,53 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.61-66). В мотивувальній частині даного рішення встановлено, що відповідачі, в тому числі ОСОБА_1, отримала кредитні кошти. Більше того, під час розгляду зазначеної цивільної справи ОСОБА_1 повністю визнала позовні вимоги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України зазначена обставина не підлягає доведенню (зважаючи, що ТЗОВ «Кредитні ініціативи» є правонаступником ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») та повністю спростовує висновок суду першої інстанції про недоведеність отримання кредитних коштів відповідачем.

Матеріали справи не містять жодних відомостей того, що вказане судове рішення є виконаним, зокрема, що ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задовольнив свої вимоги за рахунок предмета застави. Первісний кредитор лише отримав дублікат виконавчого листа та йому поновлено строк для предявлення такого до виконання згідно ухвали Рахівського районного суду від 19 грудня 2013 року (а.с.73-75).

Однак наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобовязання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК (п.17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»).

Таким чином, після ухвалення зазначеного судового рішення банк вправі був продовжувати нараховувати відсотки та пеню за даним договором, оскільки зобов'язання між ним та ОСОБА_1 не припинилися.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що з дня укладення договору про відступлення прав вимоги (купівлі-продажу боргових зобовязань), до нового кредитора ОСОБА_2 «Кредитні ініціативи» перейшли всі права вимоги за кредитним договором від 14 березня 2008 року до позичальника ОСОБА_1, а саме щодо нарахування відсотків та пені за порушення зобов'язань.

Як свідчать матеріали справи, прийняті на себе зобовязання позичальник належним чином не виконує і станом на 31 серпня 2013 року має заборгованість по простроченим процентам в розмірі 273 172,36 грн. та нарахованій пені в сумі 28 111,70 грн., а всього на суму 301 284,06 грн. (а.с.20). Правильність наданого позивачем розрахунку відповідачем не оспорюється, такий у колегії суддів не викликає сумнівів, а тому береться до уваги.

На виконання вимог ст. 513 ЦК України колегія суддів встановила, що згідно Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки ТЗОВ «Кредитні ініціативи» є новим іпотекодержателем нерухомого майна, переданого в іпотеку згідно договору від 14 березня 2008 року.

Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ТЗОВ «Кредитні ініціативи» про стягнення відсотків та пені ґрунтуються на вимогах закону та підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню та необхідно ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_5 на користь позивача слід присудити судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2296 грн. 31 коп..

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити.

Рішення Тячівського районного суду від 3 липня 2014 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 397 від 14 березня 2008 року станом на 31 серпня 2013 року у розмірі 301284 (триста одна тисяча двісті вісімдесят чотири) грн. 06 (шість) коп. з яких: 273172 (двісті сімдесят три тисячі сто сімдесят дві) грн. 36 (тридцять шість) коп. заборгованість по відсотках; 28111 (двадцять вісім тисяч сто одинадцять) грн. 70 (сімдесят) коп. пені.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» витрати по оплаті судового збору в сумі 2296 грн. 31 коп..

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: