Решение № 48948816, 20.08.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року Справа № 915/1401/15

м. Миколаїв

За позовом: Обласного комунального підприємства Миколаїоблтеплоенерго, 54034, м.Миколаїв, вул. Миколаївська, 5а.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний-ЖЕК», 54015, м. Миколаїв, вул. Мостобудівників, 17.

про: стягнення з відповідача заборгованості в сумі 41 902,93 грн.

Суддя Ткаченко О.В.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 8677/Юр.

від відповідача: ОСОБА_2 керівник.

СУТЬ СПОРУ: Обласне комунальне підприємство Миколаїоблтеплоенерго звернулось до суду з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний-ЖЕК» заборгованості в сумі 41 902,93 грн., у тому числі 27 542,96 грн. боргу за надані послуги, 357,43 грн. 3% річних, 7016,14 грн. втрат від інфляції, 6 986,40 грн. пені.

Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив наявність заборгованості у зазначеному позивачем розмірі та у відповідності до наданих письмових пояснень просить відстрочити стягнення боргу до погашення заборгованості перед НАК «Нафтогаз -Україна» за спожитий у 2012 році газ.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що скрутне фінансове становище не звільняє відповідача від обумовлених договором обовязків по сплаті послуг за спожиту теплоенергію.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

09.10.2014 між ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" та ТОВ «Сонячний-ЖЕК» було укладено договір № 3325.11 на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії житловим організаціям в приміщення за адресою: м. Миколаїв, вул. Мостобудівників, 17. (далі - договір).

За передбаченими п. 1.2. умовами договору позивач зобовязався виробляти, транспортувати та постачати, а відповідач - використовувати теплову енергію для обєктів, перерахованих у додатку № 1 цього договору.

Позивачем умови договору виконувались належним чином.

Так, обєкт споживача був підключений до опалення 15.10.2014, що підтверджується нарядом № 1292 від 15.10.2014 (а.с. 14).

Пунктом 1.7 договору сторони передбачили, що усі розрахунки по даному договору здійснюються щомісячно протягом опалювального періоду, або року, відповідно рахунку-фактури до 20 числа місяця, наступного за звітним. Розрахунки по цьому договору здійснюються шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця зі спеціальним режимом використання. (п.1.9 договору).

Виконуючи умови договору, позивач поставив споживачу у період з 01.01.2015 по 18.03.2015 теплової енергії на загальну суму 50 144,12 грн., що підтверджується звітами обсягу виробництва теплової енергії по котельним та нарядами на включення та відключення системи опалення.

На виконання п. 1.7. договору на адресу відповідача направлялись рахунки від 28.01.2015, від 25.02.2015, від 30.03.2015, від 30.04.2015 (а.с. 25-37), що підтверджується реєстрами згрупованих рекомендованих листів (а.с.25-37).

Проте відповідач свої зобовязання за договором в повному обсязі не виконав, за спожиту теплову енергію розрахувався частково в сумі 22601,16 грн.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На момент розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості в сумі 27 542,96 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 27 542,96 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати послуг у строки, визначені у п.1.9 договору, споживач зобовязаний сплатити на користь постачальника суму заборгованості з урахуванням за весь час прострочення виконання грошових зобовязань пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Згідно з умовами п. 5.1 договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 20.02.2015 по 31.07.2015 на загальну суму 6 986,40 грн. згідно наданого розрахунку.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання за вимогою кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за невиконання умов договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні за період з 01.03.2015 по 30.06.2015 в сумі 7016,14 грн. та 3% річних за період з 20.02.2015 по 31.07.2015 в сумі 357,43 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Розглянувши клопотання відповідача щодо відстрочення стягнення боргу до погашення заборгованості перед НАК «Нафтогаз -Україна» за спожитий у 2012 році газ, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки сам термін відстрочення передбачає зазначення строку - конкретної календарної дати, після настання якого виконання рішення буде обовязковим для відповідача. Враховуючи, що відповідачем клопотання про відстрочку заявлено без визначення строку, а вказано подію - погашення заборгованості перед НАК «Нафтогаз -Україна», суд не вбачає підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний-ЖЕК» (54015, м. Миколаїв, вул. Мостобудівників, 17, код 34233996) на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» (54034, м.Миколаїв, вул.Миколаївська, 5а, код ЄДРПОУ 31319242) 27 542,96 грн. боргу за надані послуги, 357,43 грн. 3% річних, 7016,14 грн. втрат від інфляції, 6 986,40 грн. пені та 1827,00 грн. судового збору.

Суддя О.В. Ткаченко