Решение № 48948661, 20.08.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року Справа № 915/626/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», вул. Артема, 15, м. Київ, 04053.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Лізинг», проспект Героїв Сталінграду, 113/1, м. Миколаїв, 54025.

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон», проспект Героїв Сталінграду, 113/1, м. Миколаїв, 54025.

Про: стягнення заборгованості в загальній сумі 42 436 917,03 грн., у тому числі 40 000 000,00 грн. сума боргу за кредитом, 2 317 777,77 грн. сума заборгованості по процентам, 72 730,37 грн. пеня за прострочення зобовязань за процентами, 3 066,67 грн. 3% річних від прострочених зобовязань, 43 342,22 грн. інфляційних збитків.

Суддя Ткаченко О.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 25.06.2015 року.

Від відповідача: не зявився.

Від третьої особи: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: ПАТ «Комерційний банк «Надра» 14.04.2015 звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача, як поручителя, заборгованість за кредитним договором № 1094140/КБ від 29.05.20013 року в загальній сумі 42 436 917,03 грн., у тому числі 40 000 000,00 грн. сума боргу за кредитом, 2 317 777,77 грн. сума заборгованості по процентам, 72 730,37 грн. пеня за прострочення зобовязань за процентами, 3 066,67 грн. 3% річних від прострочених зобовязань, 43 342,22 грн. інфляційних збитків.

Ухвалою суду від 15.04.2015 (суддя Дубова Т.М.) було порушено провадження у справі № 915/626/15, розгляд справи призначено на 06.05.2015 о 12:00.

Листом суду від 06.05.2015 сторін було повідомлено, що у звязку із тимчасовою непрацездатністю судді Дубової Т.М., судове засідання у справі № 915/626/15 не відбудеться, а про розгляд справи буде додатково повідомлено ухвалою суду.

Ухвалою суду від 21.05.2015 розгляд справи було призначено на 11.06.2015 о 14:00.

Ухвалою суду від 11.06.2015 провадження у справі було зупинено на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятої судом ухвали від 11.06.2015 про зупинення провадження у справі, позивачем було подано апеляційну скаргу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.06.2015 було скасовано, а справу № 915/626/15 скеровано до Господарського суду Миколаївської області для подальшого розгляду по суті.

У відповідності до ухвали суду від 04.08.2015 справу № 915/626/15 до свого провадження прийнято суддею Ткаченком О.В., розгляд справи призначено на 20.08.2015 об 11:00, відповідача зобовязано надати відзив по суті позовної заяви.

Відповідач вимоги ухвали суду від 04.08.2015 щодо надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не виконав, у судове засідання не з'явився.

Від відповідача до судового засідання надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника.

Розглянувши подане клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки відповідачем у відповідності до ст. 33 ГПК України не надано суду відповідних доказів відрядження представника.

Крім того, суд вважає, що відповідач не був позбавлений можливості направити до суду іншого, в розумінні ст. 28 ГПК України, представника та відповідачем у відповідності до ст. 33 ГПК України не надано суду доказів неможливості направлення такого представника.

Від третьої особи до судового засідання надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням представника у судовому засіданні у Господарському суді Київської області по справі № 911/3132/15.

Розглянувши подане клопотання суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки відповідач не був позбавлений можливості направити до суду іншого, в розумінні ст. 28 ГПК України, представника та відповідачем у відповідності до ст. 33 ГПК України не надано суду доказів неможливості направлення такого представника.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов.

За таких обставин суд розглядає справу на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд

встановив:

29 травня 2013 р. між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» було укладено кредитний договір № 1094140/КБ, відповідно до умов якого банк зобовязався надати позичальнику

на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредитні кошти в межах відновлювальної кредитної лінії. (п. 1.1.)

У відповідності до п. 1.1.1 договору ліміт видачі кредитних коштів за кредитною лінією встановлено в сумі, яка не може перевищувати 50 000 000,00 грн.

За передбаченими п. 1.1.2 та п. 1.1.3 договору умовами строк користування кредитною лінією встановлюється з 29.05.2013 по 29.05.2015, відсоткова ставка за користування кредитними коштами складає 20% річних по строковій заборгованості, 23% річних по простроченій заборгованості.

В подальшому умови кредитного договору неодноразово змінювались сторонами шляхом укладення додаткових угод.

Згідно умов укладеної сторонами додаткової угоди № 7 від 14.01.2015 до кредитного договору сторони домовились встановити ліміт видачі кредитних коштів за кредитною лінією в сумі, яка не може перевищувати 40 000 000,00 грн., та змінили відсоткову ставку за користування кредитними коштами, а саме 25% річних по строковій заборгованості та 28% річних по простроченій заборгованості.

На виконання умов договору банк надав позичальнику грошові кошти двома траншами на загальну суму 40 000 000,00 грн. Факт надання кредитних коштів в сумі 40 000 000,00 грн. підтверджується заявками на видачу кредитних коштів № 915 від 03.07.2013 року та № 1215 від 13.09.2013, а також меморіальними ордерами від 04.07.2013 на суму 20 000 000,00 грн. та від 19.09.2013 на суму 20 000 000,00 грн.

Третя особа зобовязалась повернути банку в повному обсязі кредитні кошти в строки та на умовах визначених договором (п. 3.3.1 договору), сплачувати банку відсотки у встановленому договором розмірі, сплачувати інші платежі, встановлені договором та/або тарифами в порядку та на умовах, що визначені цим договором та тарифами (п. 3.3.3. договору).

За умовами п. 2.2. договору сторонами було встановлено, що повернення кредитних коштів та сплата відсотків відбувається шляхом зарахування коштів на рахунок № 29097109414000, відкритий у відділенні ПАТ «КБ «Надра» Миколаївське РУ код банкку 380764. Позичальник сплачує відсотки в строк до 5 числа кожного місяця, наступного за звітним. В призначенні платежу необхідно зазначити погашається кредит чи відсотки та номер і дату цього договору.

У відповідності до п. 2.3. договору відсотки за користування кредитними коштами в межах ліміту кредитування нараховуються у валюті траншу щомісячно в останній робочий день місяця на суму заборгованості за кредитною лінією. Період нарахування відсотків починається з дня надання кредитних коштів і не включає останній календарний день користування кредитними коштами. Відсотки нараховуються методом факт/360.

Як свідчить наданий позивачем розрахунок (а.с. 73-74), третя особа порушувала умови договору щодо сплати основного боргу та процентів, у звязку з чим станом на 23.03.2015 року прострочена заборгованість третьої особи становить:

-40 000 000,00 грн. сума простроченої заборгованості по кредиту;

- 2 317 777,77 грн. сума простроченої заборгованості по процентам.

У випадку прострочення позичальником строків сплати процентів та/або інших платежів, а також прострочення строків повернення кредитних коштів пунктом 4.1. кредитного договору сторони передбачили, що банк має право вимагати, а позичальник в такому разі зобовязується сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Враховуючи наведене, позивачем по простроченим платежам з оплати процентів згідно розрахунку (а.с. 74) за загальний період з 06.02.2015 по 22.03.2015 нараховано пеню в сумі 72 730,37 грн.

При перевірці правильності проведеного позивачем розрахунку пені судом за допомогою програми «Законодавство», виходячи з суми боргу за процентами 817777,77 грн. за період з 06.02.2015 по 05.03.2015 та 1657 777,77 грн. за період з 06.03.2015 по 22.03.2015, було визначено, що розмір пені складає 71 734,06 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України та ГК України. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання третьою особою грошових зобов'язань позивачем за прострочення сплати процентів в сумі 817 777,77 грн. було нараховано 3 % річних за період з 06.02.2015. по 22.03.2015. в сумі 3 066,67 грн. та інфляційні збитки за період з 01.02.2015 по 28.02.2015 в сумі 43 342,22 грн.

При перевірці правильності проведеного позивачем розрахунку 3% річних судом за допомогою програми «Законодавство», виходячи з суми боргу за процентами 817777,77 грн. за період з 06.02.2015 по 22.03.2015 було визначено, що розмір 3% річних складає 3 024,66 грн., а втрати від інфляційних процесів за період з 01.02.2015 по 28.02.2015 становлять 43 342,22 грн.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (про позику), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

За приписами ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як свідчить лист від 20.02.2015 № 1-7-2931 позивач у звязку з неналежним виконанням умов кредитного договору звертався до третьої особи з вимогою щодо повного виконання своїх зобовязань станом на 20.02.2015 року. Зазначений лист був отриманий третьою особою 02.03.2015, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 43).

За таких умов суд з урахуванням проведених розрахунків вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в загальному розмірі 42 435 878,71 грн., у тому числі:

- 40 000 000,00 грн. сума боргу за кредитом,

- 2 317 777,77 грн. сума заборгованості по процентам,

- 71 734,06 грн. пеня за прострочення зобовязань за процентами,

- 3 024,66 грн. 3% річних від прострочених зобовязань,

- 43 342,22 грн. інфляційних збитків.

При цьому суд вказує, що відхилення у розрахунках позивача при визначенні пені та 3% річних виникли у звязку з помилковим застосуванням у відповідних формулах кількості днів у році 360, тоді як така кількість становить 365 днів.

29.05.2013 року між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «Техноторг-Лізинг» (поручитель) був укладений договір поруки № 2, згідно умов якого відповідач зобовязався солідарно відповідати перед позивачем у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобовязань третьої особи за кредитним договором № 1094140/КБ від 29.05.2013 року.

Згідно п. 1.3. договору поруки позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобовязання повністю (чи у будь-якій частині) як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

За передбаченими п. 1.4. та 1.5. договору поруки умовами відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-якої частини зобовязання, так і при невиконанні позичальником зобовязання в цілому. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобовязання у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

У відповідності до п. 2.2. та 2.3. договору поруки сторони встановили, що у разі невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобовязань кредитор направляє поручителю повідомлення з вимогою виконати зобовязання позичальника в цілому (або в тій чи іншій його частині). Поручитель зобовязаний виконати взяті на себе зобовязання по цьому договору не пізніше трьох банківських днів з дня отримання повідомлення від кредитора про невиконання позичальником зобовязань.

У звязку з неналежним виконанням позичальником своїх зобовязань за кредитним договором, банк направив поручителю лист-вимогу від 20.02.2015 № 1-7-2929 (а.с. 40) про порушення зобовязань за кредитним договором № 1094140/КБ та стягнення всієї заборгованості за кредитним договором.

Як свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 41), вказана вимога була отримана відповідачем 02.03.2015.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не було надано суду доказів, які могли б служити підтвердженням виконання вказаних договірних зобовязань.

У відповідності до п. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За приписами п. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Комерційний банк «Надра» є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Лізинг» (проспект Героїв Сталінграду, 113/1, м. Миколаїв, 54025, ЄДРПОУ 34234628) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (вул. Артема, 15, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за кредитним договором № 1094140/КБ від 29.05.2013 року в загальному розмірі 42 435 878,71 грн., у тому числі 40 000 000,00 грн. сума боргу за кредитом, 2 317 777,77 грн. сума заборгованості по процентам, 71 734,06 грн. пеня за прострочення зобовязань за процентами, 3 024,66 грн. 3% річних від прострочених зобовязань, 43 342,22 грн. інфляційних збитків.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 25.08.2015 р.

Суддя О.В. Ткаченко