Постановление суда № 48947621, 27.02.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/121/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.02.2015 Справа № 908/5748/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОКАРД” (04086, м. Київ, пров. Чаплигіна, буд. 21; 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16-Б)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕКАРТ” (87512, Донецька область, м. Маріуполь, Володарське шосе, буд. 27)

про стягнення 40 871,67 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

У судовому засіданні брали участь представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

15.12.2014 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОКАРД” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕКАРТ” про стягнення 40 871,67 грн.

Ухвалою суду від 15.12.2014 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 908/5748/14, справі присвоєно номер провадження – 5/121/14, розгляд якої призначено на 21.01.2015. Ухвалою від 21.01.2015 у зв’язку із неявкою в судове засідання представників сторін, ненадання ними витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 12.02.2015. Ухвалою суду від 12.02.2015 № 908/5748/14 строк розгляду справи було продовжено строком на 15 днів – до 02.03.2015, судове засідання призначено на 27.02.2015.

27.02.2015 на адресу суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 47164,79 грн., з яких: 39101,33 грн. – сума основного боргу, 3 969,91 грн. – пеня, 409, 42 грн. – 3 % річних та 3 684,13 грн. – інфляційні нарахування.

Відповідно до п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" - зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надсилання копії позовної заяви" від 19.05.2011 № 3382-VI.

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За наведеного, позивачем не надано доказів направлення відповідачу копії заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Суд зазначає, що законодавством України передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції.

Керуючись п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про збільшення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОКАРД» повернути заявнику без розгляду.

Додаток: оригінал заяви про збільшення на 5 арк.

Суддя К.В.Проскуряков