Постановление суда № 48903809, 18.08.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/2450/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1812/2015

Категорія 9

Головуючий у 1 інстанції Кардаш О. І.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.,

суддів Девляшевського В.А., Малєєва А.Ю.

секретаря Яковин М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Калуського міськрайонного суду від 26 червня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 26 червня 2015 року заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено.

В порядку забезпечення позову накладено арешт на майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, що знаходиться у власності ОСОБА_4, яка проживає за адресою в АДРЕСА_2, шляхом заборони укладати угоди щодо цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

На дану ухвалу ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що припущення суду, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду є необґрунтованими та безпідставними. У квартирі, яка є предметом позову на даний час незаконно на думку апелянта проживають ОСОБА_6, ОСОБА_7, неповнолітня дочка ОСОБА_8 та прописаний ОСОБА_2 У зв'язку з цим апелянтом було подано до суду позов про виселення вказаних осіб. Будь яких доказів того, що апелянт має намір відчужити спірну квартиру заявниками не надано, а судом не встановлено.

За таких обставин, суд, на думку апелянта прийшов до помилкового висновку про накладення арешту на майно.

З цих підстав, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції апелянт просив скасувати та постановити нову, якою в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

В судове засідання сторони, що належно повідомлялися судом про розгляд справи, не з'явилися.

Від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Повідомлення, що направлялося ОСОБА_4 за адресою, вказаною нею у апеляційній скарзі, повернулося за закінченням терміну зберігання з відповідними відмітками поштового відділення, що дає підстави вважати, що ОСОБА_4 відмовилася від отримання кореспонденції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 151,152,153 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому позов майнового характеру забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, про що зазначено в абзаці 1 п. 4 Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Калуського міськрайонного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, оскільки такий спосіб забезпечення позову передбачений законом, і його невжиття дійсно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3

Припущення позивачів про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити виконання рішення суду ґрунтується, зокрема, на тому факті, що спірна квартира була відчужена ОСОБА_4 ОСОБА_9 під час розгляду судом справи за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ВДВС Калуського міськрайонного управління юстиції, ПП СП «Юстиція», ОСОБА_9 про визнання недійсними прилюдних торгів.

Приймаючи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог норм процесуального права, а тому підстав для її скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317, ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Калуського міськрайонного суду від 26 червня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.Є. Меленко

Судді: В.А. Девляшевський

А.Ю. Малєєв