№ 4886020, 21.08.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2009 року Справа №3/177-09

Судова колегія у складі:

головуючого судді Шутенко І.А.,

судді-доповідача Бабакової Л.М., судді Гончар Т.В.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача –Лепкова Г.М. –дов. № 1517 від 06.07.2007р.

відповідача –Неговєлов А.В. –дов. № 124 від 29.10.2008р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, ЗАТ «Укртехінтекс», м. Суми, (вх. № 1823С/2-4) на рішення господарського суду Сумської області від 09.06.2009р. по справі № 3/177-09

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми

до Закритого акціонерного товариства «Укртехінтекс», м. Суми

про стягнення 21279,53 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Сумської області від 09.06.2009р. (суддя Левченко П.І.) позов було задоволено повністю. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Укртехінтекс” на користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Сумської обласної дирекції помилково отримані кошти в сумі 19 522,95 грн., пеню в сумі 1 756,58 грн., витрати по держмиту в сумі 121,80 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. Також, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Сумської обласної дирекції до Державного бюджету м. Суми державне мито в сумі 10 грн. 15 коп.

Відповідач, ЗАТ «Укртехінтекс», з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 09.06.2009р. скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Вважає, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийнято у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2009 року та 03.03.2009 року до Путивльського відділення Сумської обласної дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” від Приватного підприємства Агрофірма “Злагода -21” надійшли платіжні доручення № 35 від 04.02.2009 року в сумі 1 714,93 грн. та № 80 від 03.03.2009 року в сумі 17 808,02 грн. на перерахування коштів з розрахункового рахунку № 2600711039 платника –ПП Агрофірма “Злагода-21” на рахунок ГДКУ у Сумській області, код 23635155 з призначенням платежів: “сплата податку з доходів фізичних осіб, утриманого з зарплати за 2008 рік, січень 2009 року”.

Позивачем кошти помилково перераховані на рахунок № 260093001251 неналежного отримувача - відповідача, ЗАТ “Укртехінтекс”, код 23291170, що підтверджуються матеріалами справи, зокрема, копіями платіжних доручень ПП “Агрофірма ”Злагода-21” (арк. справи 8) та копіями платіжних доручень позивача (арк. справи 15).

У відповідності абз. 2 п. 2.36 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, позивач 11 березня 2009 року надіслав повідомлення відповідачу (неналежному отримувачу) про здійснення йому помилкового переказу та потребу повернути зазначену суму протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення .

У відповідності зі ст. 1212 ЦК України, особа яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути це майно.

Статтею 35 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів” передбачено, що неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку –порушнику .

17.03.2009 року позивач повторно звернувся до відповідача з проханням повернути помилково переховані кошти протягом трьох днів на рахунок банку за реквізитами: СОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 337483, р\р № 28090121, код 21125295. Також, позивачем 09.04.2009 року на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою повернути помилково отримані кошти.

Дані повідомлення та претензія залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

За меморіальним ордером № В28 від 22.04.2009 року позивач зарахував (повернув) на рахунок ПП “Агрофірма “Злагода-21” грошові кошти в сумі 19 522,95 грн., які були перераховані помилково на рахунок відповідача за помилковими платіжними дорученнями № 35 від 04.02.2009 року на суму 1 714,93 грн. та № 80 від 03.03.2009 року на суму 17 808,02 грн.

Станом на 01.06.2009 року відповідач не повернув позивачу помилково отримані кошти в сумі 19522,95 грн., тому, дана сума була обґрунтовано стягнута з відповідача на користь позивача.

Що стосується пені, то згідно п. 32.3.1 ст. 32 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, пеня за кожен день прострочення платежу складає 0,1 відсотка суми простроченого платежу.

Однак, позивачем завищено розрахунок суми пені. Так як відповідач не винен в помилковому перерахуванні коштів, і йому було невідомо які кошти були йому перераховані на його рахунок, то пеня повинна нараховуватись на підставі ст. 530 ЦК України по витіканню 7 днів з моменту витребування. Тому, за платіжним дорученням № 35 від 04.02.2009р. прострочення становить 47 днів, тобто пеня складає 80,37 грн., та згідно платіжного доручення № 80 від 03.03.2009р. прострочення також становить 47 днів, тобто пеня складає 837,07 грн., всього 917,44 грн.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що за таких обставин, оскаржуване рішення господарського суду Сумської області від 09.06.2009р. підлягає частковому скасуванню, а саме в частині стягнення з відповідача 839,14 грн. пені.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача, ЗАТ «Укртехінтекс», задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 09.06.2009р. по справі № 3/177-09 скасувати в частині стягнення пені в сумі 839,14 грн.

В цій частині прийняти нове рішення.

В частині стягнення з Закритого акціонерного товариства “Укртехінтекс” на користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Сумської обласної дирекції пені в сумі 839,14 грн. в позові відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Державне мито в сумі 8,39 грн. по скасованій частині рішення покладається на позивача.

Стягнути з позивача на користь відповідача 4,20 грн. державного мита за апеляційну скаргу.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 20.08.2009р.

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Судді Бабакова Л.М.

Гончар Т.В.