№ 4881221, 05.03.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2009 р.                                                                       справа № 23341/08/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Христофорова А.Б.

при секретарі                                                  Рябовол М.О., Аржанові А.С.

за участю:

представника позивача –                     Перешивайло О.О.,

представників відповідача

Східної митниці –           Бєломєстнової Л.В., Верхаланцевої С.Є.,

представника відповідача

ГУ ДКУ в Донецькій області -           Саєнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Виробниче об’єднання „Конті” до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дії Східної митниці у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020483 від 01.09.2008, визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020483 від 01.09.2008, визнання недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/009919 від 29.08.2008, спонукання Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області повернути надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 60298,84 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ «Виробниче об’єднання «Конті» звернулося до суду з позовом до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дії Східної митниці у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020483 від 01.09.2008, визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020483 від 01.09.2008, визнання недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/009919 від 29.08.2008, спонукання Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області повернути надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 60324,12 грн. шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.08.2008р. позивач через свого митного брокера ЗАТ «Укрсервіс» (декларанта) подав до Східної митниці декларацію митної вартості № 700000005/8/009919, якою задекларував імпорт товару – какао тертого (пасти) з метою оформлення товару в режимі «Імпорт-40» (випуск у вільний обіг) у кількості 78750 кг за ціною 3210 доларів США за 10000 кг на загальну митну вартість 252787,50 доларів США або 1224932,39 грн.

Східною митницею у прийнятті Декларації митної вартості було відмовлено, про що видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020483 від 01.09.2008р. В обґрунтування відмови відповідач посилався на неподання додаткових документів, передбачених ст. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766.

01.09.2008р. позивач отримав рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до Декларації митної вартості № 700000005/8/009919 від 29 серпня 2008 року, яким Східна митниця самостійно визначила митну вартість товару, що ввозиться на рівні 1526553,00 грн. або 315000,00 доларів США, тобто за ціною 4000 доларів США за 1000 кг.

Позивач не погоджується із такими діями Східної митниці, оскільки товар був ввезений позивачем на територію України в режимі «Імпорт-74» у кількості 78750 кг за ціною 3116,60 доларів США за 1000 кг на загальну суму 245432,25 доларів США як такий, що надійшов для зберігання на митний ліцензійний склад за адресою: м. Макіївка, пров. Трочинського, 22, з метою його подальшого продажу через позивача (консигнатора) третім особам на виконання умов Договору консигнації на продаж № GR-001 від 01.12.2005р., укладеного між позивачем та Фірмою «GRACOMAR S.L.» (Консигнант), Додатків № 780 від 07.08.2008Р., № 782 від 08.08.2008Р., № 783 від 08.08.2008Р. до Договору консигнації, Спеціфікацій (завдань Консигнанту) № 780 від 07.08.2008р., № 782 від 08.08.2008р., № 783 від 08.08.2008р. У Додатках до Договору консигнації визначено, що постачання товару здійснюється на Митно-ліцензійний склад ЗАТ «Укрсервіс» постачальником товару компанією Cargill B.V.

Оскільки позивач не виконав умови Договору консигнації у частині укладення від свого імені та за рахунок Консигнанта договорів продажу товару у строки, визначені Специфікаціями, позивач зобов’язаний здійснити викуп товару, який знаходиться на митному ліцензійному складі в об’ємі по Специфікації, за власний рахунок для свого використання або з метою подальшої реалізації – за його розсудом.

На виконання п. 2.3 Договору консигнації та Додаткової угоди № 5 від 03.01.2008р. позивач направив Консигнанту лист про те, що не може у встановлений строк укласти договори продажу та запропонував визначити ціну товару. Відповідно до листування між сторонами ціна Какао тертого (пасти) `GERKENS IVORY COAST NA55` для кондитерської промисловості виробництва Кот Д`івуар була визначена за ціною 3210,00 доларів США за 1000 кг, про що Фірма «GRACOMAR S.L.» та позивач уклали контракт № ТР-08 від 21.08.2008р. на викуп 78750 кг.

Отже, 29.08.2008р. позивач відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766 надав Східній митниці Декларацію митної вартості № 700000005/8/009919. На виконання п. 7 вказаного Порядку позивач через свого декларанта подав необхідні документи, у тому числі Контракт № ТР-08 від 21.08.2008р., Комерційний інвойс: 20080821/ТР/08 від 21.08.2008р. Раніше для декларування цього товару у режимі «Імпорт-74» Східній митниці надавалися Договір консигнації на продаж № GR-001 від 01.12.2005р., Додаток № 780 від 07.08.2008р., проформа інвойс Е від 07.08.2008р., Додаток № 782 від 08.08.2008р., проформа інвойс А від 08.08.2008р., Додаток № 783 від 08.08.2008р., проформа інвойс В від 08.08.2008р. Таким чином, позивачем були дотримані вимоги ч. 1 ст. 264 Митного кодексу України.

Обґрунтування Східною митницею своїх дій базується на ціновій інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, де зазначається середня ціна на імпорт аналогічного товару. Разом з тим, ст. 259 Митного кодексу України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, визначених у ч. 1 ст. 266 Митного кодексу України. Відповідно до ч.ч. 2-4 цієї статті основним методом визначення митної вартості товарів є метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. У даному випадку це Контракт № ТР-08 від 21.08.2008р., укладений між компанією «GRACOMAR S.L.» як Продавцем, та ЗАТ «ВО «Конті» як Покупцем. Лише у разі, коли основний метод не можна використати, Східна митниця мала застосувати послідовно кожний з інших методів визначення митної вартості товару. Позивач, посилаючись на ч. 2 ст. 377, ст. 190 Господарського кодексу України, ст.ст. 7, 11 Закону України «Про ціни та ціноутворення», зазначає, що ціна за зовнішньоекономічним контрактом була визначена за домовленістю сторін, що є однією із гарантій свободи підприємництва та здійснення вільної конкуренції. Ціни на Какао терте (пасту) `GERKENS IVORY COAST NA55` для кондитерської промисловості виробництва Кот Д`івуар відповідно до норм діючого законодавства України, не підлягають державному регулюванню, зокрема з боку органів державної митної служби.

Крім того, статтею VII «Оцінка товару для митних цілей» Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 30.10.1947р., що є міжнародною багатосторонньою угодою, що діє на території України відповідно до Угоди про застосування ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року, зокрема п. 2 (b) ст. VII Генеральної угоди, передбачено, що під «дійсною вартістю» повинна розумітися ціна, за якою в час та в місці, визначених законодавством держави імпортера, такий чи аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

01.09.2008р. позивач надав Східній митниці лист № 2472/11.1./360, в якому обґрунтовано виклав підстави, з посиланням на норми чинного законодавства України, які підтверджують правильність та доведеність заявленої декларації митної вартості товару – Какао тертого (пасти) `GERKENS IVORY COAST NA55` для кондитерської промисловості виробництва Кот Д`івуар за ціною 3210,00 доларів США за 1000 кг. В цьому листі позивач наголошував, що надані документи є повними та запропонував Східній митниці виконати свої обов’язки як митного органу з прийняття ВМД. Не зважаючи на викладене, відповідач запропонував ціну у 4000 доларів США за 1000 кг товару та лише усно пояснив, що ціна є середньозваженою та повинна застосовуватися для аналогічного товару.

Більш того, раніше 01.07.2008р. Східною митницею була прийнята вантажно-митна декларація № 700000005/8/006332 на оформлення Какао тертого (пасти)`GERKENS IVORY COAST NA55` для кондитерської промисловості виробництва Кот Д`івуар за ціною 3275,00 доларів США за 1000 кг та випущено товар у режимі «Імпорт-40 без жодних зауважень.

У зв’язку із прийняттям Східною митницею оскаржуваного Рішення, яким було відмовлено у митному оформленні товару та прийнятті Декларації митної вартості, позивач потрапив у ситуацію, коли мав вимушено перервати виробничий цикл у зв’язку із браком сировини для виробництва кондитерських виробів. Довідка № 2593/05.1. від 17.09.2008р. підтверджує, що для добового виробничого циклу на Донецькій та Костянтинівській кондитерських фабриках позивачу потрібно 14259 кг какао-тертого. Відповідно до залишків сировини станом на 29.08.2008р. (тобто на дату подання вантажно-митної декларації для ввезення товару у режимі «Імпорт-40») на складах позивача залишалося 63578,75 кг какао-тертого, тобто із розрахунку на 4 доби. На виконання посадових обов’язків з Матеріально-технічного забезпечення виробництва (п. 3.6 Посадової інструкції), фахівцями позивача ретельно перевіряються залишки сировини. З метою недопущення простою виробництва та виникнення збитків позивач був змушений збільшити митну вартість заявленого до розмитнення товару та надати Східній митниці іншу декларацію про визначення митної вартості заявленого товару – Какао тертого (пасти) `GERKENS IVORY COAST NA55` для кондитерської промисловості виробництва Кот Д`івуар за ціною 4000 доларів США за 1000 кг, тобто 78750 кг на загальну суму 1526553,00 грн. або 315000,00 доларів США. Як наслідок, позивач сплатив більшу суму податку на додану вартість з митної вартості товару, а саме 305310,60 грн. замість 244986,48 грн. Переплата податку склала 60324,12 грн.

Посилаючись на ст. 1 Митного кодексу України, п. 2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.1997р. із змінами та доповненнями, Класифікатор видів податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших бюджетних надходжень, затверджених наказом Державної митної служби України від 07.12.2005р. № 1201, Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 2 Положення про вантажну митну декларацію, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574, позивач вказує, що не можна вважати внесення декларантом відомостей до вантажної митної декларації про розмір сплаченого податку фактом самостійного узгодження податкового зобов’язання платником податків за результатами заповнення податкової декларації, який не може бути оскаржений в судовому порядку (а.с. 1-9).

Під час судового розгляду справи представник позивача змінила позовні вимоги, про що подала відповідну заяву, у якій зазначила, що при визначенні розміру суми податку на додану вартість позивачем не була врахована курсова різниця, що склалася між моментами подання ДМВ-1 від 29.08.2008р. та ВМД (форма МД-2) від 01.09.2008р. Сума заявленої митної вартості 78750 кг какао тертого (пасти) `GERKENS IVORY COAST NA55` для кондитерської промисловості виробництва Кот Д`івуар за ДМВ-1 від 29.08.2008 року склала 1224932,39 грн. або 252787,50 доларів США за курсом на 29.08.2008 року (1:4,8457). Сума митної вартості товару самостійно була визначена митним органом станом на 29.08.2008 року склала 1526395,50 грн. або 315000 доларів США за курсом на 29.08.2008 року (1:4,8457). Сума митної вартості товару, яку позивач вимушений був задекларувати у ВМД (форма МД-2) від 01.09.2008р., та податок на додану вартість з якої був фактично сплачений до бюджету, склала 1526553,00 грн. або 315000 доларів США за курсом на 01.09.2008 року (1:4,8462). Сума фактично сплаченого податку на додану вартість становить 305310,60 грн., що підтверджується відміткою (штемпелем) митного органу від 01.09.2008р. Тобто, ця сума податку була зарахована до бюджету. Натомість, у разі прийняття товару за ціною заявника на 01.09.2008р. вартість товару склала б 1225058,78 грн. або 252787,50 доларів США за курсом на 01.09.2008р. (1:4,8462). Тобто, сума податку за вищевказаних умов, становила б суму 245011,76 грн. Таким чином, фактична переплата з податку на додану вартість склала 60298,84 грн.

Просила визнати протиправними дії Східної митниці щодо видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020483 від 01.09.2008 року, визнати недійсною Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020483 від 01.09.2008 рок, визнати недійним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів по ВМД № 700000005/8/009919 від 29.08.2008 року, яке прийнято Східною митницею, спонукати Головне управління Державного казначейства в Донецькій області повернути позивачу з Державного бюджету надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 60298,84 грн. шляхом зарахування на поточний рахунок позивача № 26008002037000 в ЗАТ «Донгорбанк», МФО 334970 (а.с. 115-116).

У судовому засіданні представник позивача підтримала змінені позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представники відповідача Східної митниці у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що відповідно до ст.ст. 11, 265 Митного кодексу України, Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.1998р. № 339 Східною митницею був здійснений контроль за правильністю визначення митної вартості товару, що підлягав митному оформленню. Після розгляду пакету документів, поданих до митного оформлення ВМД № 700000005/8/009919, було встановлено, що заявлена декларантом митна вартість товару в порівнянні з вартістю аналогічних товарів, що ввозяться в України, значно нижча за даними бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, а також електронного та/або паперового бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків».

Відповідно до ст. 88 МК України декларант зобов’язаний надати митному органу передбачені законодавством документи та відомості, необхідні для виконання митних процедур. При цьому в рамках положень п. 11 Порядку, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов’язаний подати додаткові документи, серед яких копія вантажної митної декларації країни відправлення, прас-листи фірми виробника, висновок експертної організації, відповідна бухгалтерська документація, калькуляція фірми-виробника товару тощо. На виконання вказаних вимог 29.08.2008р. митницею було запропоновано позивачеві надати додаткові документи в обґрунтування заявленої митної вартості. Декларант позивача від подання додаткових документів відмовився, про що зробив запис на зворотному боці декларації митної вартості 01.09.2008р.

Враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів, а також відсутність у митного органу об’єктивного джерела інформації, а саме товаросупровідних документів на ідентичні та подібні товари, які на час здійснення митного оформлення оцінюваних товарів, імпортовані на митну територію України та час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, а також необхідної інформації для визначення митної вартості за методом визначення митної вартості на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості, тобто за неможливістю застосувати попередні методи визначення митної вартості митницею було здійснено коригування митної вартості товару «какао терте (паста) Gerkens Ivory Coast NA55», з урахуванням цінової інформації бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ та прийнято рішення щодо можливості застосування шостого резервного методу визначення митної вартості цього товару відповідно до чинного законодавства. Посилання позивача на Закон України «Про ціни та ціноутворення» жодним чином не стосується контролю митної вартості, який здійснюють митні органи відповідно до покладених на них завдань, та правовідносин, що виникають в зв’язку із здійсненням такого контролю.

Також є безпідставним посилання позивача на раніше оформлені ВМД «ІМ 74» (режим «митний склад»), оскільки у даному випадку товар оформлювався у митному режимі «ІМ 40» - випуск у вільний обіг, тобто у даному випадку застосовується інша форма митного контролю та визначається інша митна процедура.

У зв’язку з неможливістю завершення митного оформлення за ВМД № 700000005/8/009919 від 29.08.2008р. у зв’язку з неподанням позивачем додаткових документів, згідно з п. 11 Порядку, п. 4 Положення про ВМД, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997р., ст. 86 Митного кодексу України, Наказом Держмитслужби України «Про затвердження Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України» від 12.12.2005р. № 1227, Східною митницею було відмовлено у митному оформленні і запропоновано позивачу подати нову ВМД з урахуванням митної оцінки згідно з рішенням про визначення митної вартості.

Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов’язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезені (пересиланні) товарів і предметів з митної території України. Виходячи з цього, а також з вимог ст.ст. 81, 86, 88 Митного кодексу України, п.п. 2, 5 Положення про ВМД, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574, п. 1.6 Порядку здійснення митного контролю, ст. 6 Закону України «Про Єдиний митний тариф», та відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України № 2181 митна декларація є різновидом податкової декларації та розмір податкового зобов’язання, визначеного у ній, є узгодженим платником податків самостійно та не може оскаржуватися в адміністративному чи судовому порядку.

Також представники відповідача посилалися на Оглядовий лист Вищого адміністративного суду України від 23.04.2008р. № 726/100/13-08, який направлявся адміністративним судам для врахування під час розгляду справ, яким наголошено, що митний орган має право витребувати додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів, а декларант зобов’язаний такі документи надавати. У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.

Просили відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог в частині спонукання ГУДКУ в Донецькій області повернути надміру сплачену суму податку на додану вартість посилаючись на те, що відповідно до п. 3.5 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України від 24.01.2006р. № 25/44, кошти, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України, не пізніше наступного робочого дня після дати завершення митного оформлення товарів перераховуються митними органами з депозитних рахунків, на рахунки з обліку доходів, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України. Однак, цей нормативний акт регулює лише порядок повернення платниками помилково та/або надміру сплачених коштів з депозитних рахунків митних органів, і не встановлює порядку повернення цих коштів з рахунків обліку доходів державного бюджету. Крім того, згідно з п. 5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008р. № 609, безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються бюджетні кошти, здійснюється на користь відповідної юридичної особи на підставі судового рішення за рахунок сум надмірно або помилково зарахованих до бюджету платежів, внесених цією юридичною особою. Позивач не довів факт перерахування спірних коштів до Державного бюджету України, отже у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Позивач – Закрите акціонерне товариство «Виробниче об’єднання «Конті» є юридичною особою, зареєстроване 22.10.1997 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 315851 (а.с. 92). Підприємство включене до ЄДРПОУ за № 25112243, здійснює, у тому числі, виробництво какао, шоколаду, оптову та роздрібну торгівлю шоколадними та кондитерськими виробами, що підтверджується Довідкою № 22-1/112, виданою Головним управлінням статистики у Донецькій області від 25.01.2006р. (а.с. 93).

Відповідач – Східна митниця є юридичною особою, зареєстрована виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.03.2008р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 741743 (а.с. 156). Східна митниця включена до ЄДРПОУ за № 35793589, є органом державної влади (а.с. 157). Отже, Східна митниця є суб’єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні встановлено, що між Фірмою «GRACOMAR S.L.» (Granada Comercial De Aromas), Іспанія, та позивачем 01 грудня 2005 року укладено Договір консигнації на продаж № GR-001, відповідно до п.2.3, абз. 11 п.3.1 позивач прийняв на себе зобов'язання укласти договори продажу у інтересах Консигнанта у чітко обумовлений у Специфікаціях (завданнях Консигнанта) строк; у іншому випадку позивач (Консигнатор) зобов’язується здійснити викуп товару, що знаходиться на митному ліцензійному складі в об’ємі по Специфікації, за свій рахунок для свого використання або з метою подальшої реалізації – на його розсуд (а.с. 35-38).

Згідно умов Додаткової угоди № 2 від 17.04.2007р. до Договору консигнації на продаж № GR-001 від 01.12.2005р. Консигнатор забезпечує доставку товарів на умовах поставки у відповідності до «Інкотермс 2000» на митний ліцензійний склад, розташований за адресою: Україна, м. Макіївка, пров. Трочинського, 22, для здійснення тимчасового зберігання до фактичного продажу Консигнатором Покупцям. Зберігання здійснюється ЗАТ «Укрсервіс» на підставі договору зберігання з Консигнатором № 185 від 01.02.2006р. (а.с. 41, 19-20, 21, 22, 23, 24).

Митний ліцензійний склад за вказаною вище адресою було відкрито та експлуатується ЗАТ «Укрсервіс» на підставі Ліцензії № 70000/062СВ-01231, виданої Державною митною службою України (а.с. 18).

У додатках № 780 від 07.08.2008р., № 782 від 08.08.2008р., № 783 від 08.08.2008р. та Специфікаціях (завданнях Консигнанта) № 780 від 07.08.2008р., № 782 від 08.08.2008р., № 783 від 08.08.2008р. до Договору консигнації визначені суттєві умови Договору консигнації, а саме: товар – какао терте (паста) `GERKENS IVORY COAST NA55` для кондитерської промисловості виробництва Кот Д`івуар; ціна – 3116,60 доларів США за 1000 кг; загальна кількість – 78750 кг нетто; загальна вартість поставки – 245432,25 доларів США; строк поставки серпень 2008 року; строк виконання консигнаційного доручення – 8 календарних днів від дати підписання специфікацій (а.с. 45, 46, 47, 48, 49, 50).

Вказаний товар був поставлений на митну територію України, задекларований у режимі «Імпорт-74» та розміщений на митному ліцензійному складі (а.с. 51-52, 53-54, 55-56).

Позивач на виконання умов Договору консигнації звернувся із комерційними пропозиціями про продаж товару до ЗАТ «Конти-Рус», ЗАТ «Фрутика», але отримав відповіді щодо відсутності необхідності у придбанні товару (а.с. 57, 58, 59, 60).

Оскільки позивач не виконав умову Договору консигнації щодо укладення договорів продажу у встановлені строки, позивач мав здійснити купівлю товару самостійно за свій рахунок для власного використання або з метою подальшої реалізації – на його розсуд. З цією метою позивач 18.08.2008р. звернувся до фірми «GRACOMAR S.L.» із листом про надання цінової пропозиції на товар для його власного придбання (а.с. 61). Згідно з відповіддю фірми «GRACOMAR S.L.» від 20.08.2008р. для придбання позивачем товару згідно Додатків №№ 780, 782, 783 встановлена ціна 3210,00 доларів США за метричну тону (а.с. 62). Позивач із ціновою пропозицією погодився (а.с. 63).

21.08.2008р. між Компанією «GRACOMAR S.L.» (Granada Comercial De Aromas), Іспанія, та позивачем укладено Контракт № ТР-08, згідно з яким позивач зобов’язується придбати та оплатити какао терте (пасту) `GERKENS IVORY COAST NA55` для кондитерської промисловості виробництва Кот Д`івуар вагою 78750 кг вартістю 252787,50 доларів США. Відвантаження товару буде відбуватися з ліцензійного складу (86117, м. Макіївка, пров. Трочинського, 22) в серпні-вересні 2008р. (а.с. 64-69).

Митним брокером позивача ЗАТ «Укрсервіс» 29.08.2008р. був задекларований товар – какао терте (паста) `GERKENS IVORY COAST NA55` для кондитерської промисловості виробництва Кот Д`івуар у кількості 78750 кг за ціною 3210 доларів США за 1000 кг, тобто на загальну митну вартість 252787,50 доларів США, про що подано Декларацію митної вартості Форми ДМВ-1 № 700000005/8/009919 від 29.08.2008р. (а.с. 74). До вказаної Декларації митний брокер додав такі документи: контракт № ТР-08 від 21.08.2008р. (а.с. 64-69), комерційний інвойс 20080821/ТР/08 від 21.08.2008р. (а.с. 73), про що, зокрема, зазначено у графах 4, 5 Декларації (а.с. 74).

У відповідності до п. 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574, вантажна митна декларація – письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Як встановлено п.п. 3, 5 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766, митна вартість товарів та метод її визначення декларуються під час митного оформлення таких товарів шляхом подання декларації митної вартості. Для заявлення митної вартості товарів, визначеної за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до статті 267 Митного кодексу України подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 1.

Пунктом 11 цього Порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу".

У графі 3 Декларації митної вартості Форми ДМВ-1 № 700000005/8/009919 від 29.08.2008р. Східною митницею зроблено відмітку щодо необхідності подання додаткових документів згідно ПКМУ № 1766, а саме: ВМД країни відправлення, прайс-листи фірми-виробника, висновки спеціалізованих установ щодо вартості товару, банківські та бухгалтерські документи щодо оплати товару, калькуляції виробника та ін. (а.с. 74).

Представником позивача на зворотному боці Декларації митної вартості 01.09.2008р. зроблено відмітку про неможливість надання документів, що вимагаються Східною митницею.

01.09.2008р. Відділом контролю митної вартості Східної митниці прийнято Рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/009919 від 29.08.2008р. - какао тертого (пасти) `GERKENS IVORY COAST NA55`, одержаного за контрактом від 21.08.2008р. № ТР-09, яким була відкоригована митна вартість товару у бік збільшення із застосуванням методу № 6., передбаченого ст. 265 Митного кодексу України та визначена у гривнях у розмірі 1526395,50 грн., у доларах США – 315000,00 грн. (а.с. 79)

Також, 01.09.2008р. Східною митницею винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020483 із зазначенням причини відмови – не подання додаткових документів згідно вимог ст. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766. У Картці також зазначені вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України – подання нової ВМД з коригуванням вартості товару (а.с. 78).

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 260 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 267 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійсненні покупцем оцінюваних товарів на користь продавця.

Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, визначених у частині 1 ст. 266 Митного кодексу України. Відповідно до частин 2-4 статті 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

У межах правовідносин, які є предметом судового розгляду, документами, що підтверджують митну вартість товару, є контракт№ ТР-08 від 21.08.2008р. (а.с. 64-69), комерційний інвойс 20080821/ТР/08 від 21.08.2008р. (а.с. 73).

Крім того, у відповідності з ч.2 ст.16 Закону України „Про Єдиний митний тариф” у випадку явної невідповідності заявленої митної вартості товарів або у разі неможливості перевірки її обчислення, митні органи визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів.

У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних товарів.

У відповідності із ст. 266 Митного кодексу України методами визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, є:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервний.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

У відповідності із ст. 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Судом встановлено, що явну невідповідність заявленої митної вартості товару дійсній вартості цього товару відповідач не встановив, оскільки ним було здійснено митне оформлення товару – какао тертого за Договором консигнації, зазначеним вище, на підставі вантажно-митних декларацій в митному режимі „Імпорт – 74”, в яких було зазначено митну вартість партії вказаного товару – 3116,60 доларів США за 1000 кг. Будь-яких зауважень з цього приводу з боку відповідача на адресу позивача зроблено не було. До того ж, як було зазначено представником позивача та підтверджено представником відповідача у судовому засіданні, аналогічні ціни на вказаний товар застосовувалися при попередніх митних оформленнях аналогічного товару, яке здійснював позивач протягом 2008 року.

Крім того, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2008р. у справі № 2-а-13873/08 задоволено частково позов ЗАТ «ВО «Конті» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області про визнання недійсним рішення органу владних повноважень. Ця постанова була залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.12.2008р., тобто є такою, що набрала законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України (а.с. 137-144).

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, у справі № 2-а-13873/08 судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що митним органом було безпідставно застосовано метод № 6 «резервний метод» визначення митної вартості товару - какао тертого (пасти) `GERKENS IVORY COAST NA55` для кондитерської промисловості виробництва Кот Д`івуар. Митний орган не довів наявність підстав застосування резервного методу, так і обґрунтованість корегування вартості відповідно до ціни з урахуванням комерційних умов.

До того ж, в межах апеляційного розгляду справи № 2-а-13873/08 була проведена судова економічна експертиза, висновком якої було встановлено, що первинними документами та обліковими регістрами позивача підтверджується митна вартість товару какао тертого (паста) за ціною 3210 доларів США за 1000 кг, задекларованого декларацією митної вартості № 700000005/8/006435 від 02.07.2008р., вантажною митною декларацією № 700000005/8/006435 для оформлення товару в режимі «Імпорт-40». Розбіжностей даних дослідження з даними позивача по заявленій митній вартості експертом не встановлено. Розбіжності даних дослідження з даними Східної митниці по визначеній митній вартості у бік зменшення виникли внаслідок неврахування митним органом норм статей 266, 267 Митного кодексу України, а саме при застосуванні методу № 6 «резервний метод» коригування вартості відповідно до ціни з урахуванням комерційних умов, митним органом не наведені у повному обсязі показники та вимоги для розрахунку митної вартості товару, та внаслідок застосування у рішенні митного органу про визначення митної вартості курсу валюти (а.с. 119-136).

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що Рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/009919 від 29.08.2008р. є протиправним.

У відповідності до п. 6.6 Порядку здійснення митного контролю, й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби від 20.04.2005р. № 314, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005р. за № 439/10719, за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадова особа митного органу може відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України в порядку, установленому законодавством України.

Під час судового розгляду не було встановлено достатніх підстав для відмови у митному оформленні товару. Крім того, відповідач у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України не довів перед судом правомірності такої відмови, не обґрунтував свою позицію відповідними доказами.

Разом з тим, враховуючи виробничу необхідність, а також відсутність на складах ЗАТ «ВО «Конті» необхідної кількості какао тертого для безперервного виробничого процесу, що, зокрема, підтверджується відповідними довідками (а.с. 82, 83), митним брокером позивача була подана Вантажна митна декларація № 700000005/8/010016 від 01.09.2008р., у якій задекларовано товар - какао терте (пасту) `GERKENS IVORY COAST NA55` для кондитерської промисловості виробництва Кот Д`івуар вагою нетто 78750 кг за скоригованою ціною 1526553,00 грн. При цьому був сплачений податок на додану вартість у розмірі 20%, що складає 305310,60 грн. (а.с. 80). Факт сплати позивачем податку на додану вартість підтверджується також Довідкою ЗАТ «Укрсервіс» № 9 від 05.03.2009р. (а.с. 162), платіжним дорученням № 198 від 26 серпня 2008 року (а.с. 163), банківською випискою по рахунку (а.с. 164).

Тобто, з урахуванням встановлених вище обставин, враховуючи висновок суду про протиправність визначення Східною митницею митної вартості товару, позивачем фактично сплачена сума податку на додану вартість більша, ніж мала бути сплачена у випадку вірного визначення митної вартості товару.

Так, сума заявленої позивачем митної вартості 78750 кг какао тертого за Декларацією митної вартості від 29.08.2008 року склала 1224932,39 грн. або 252787,50 доларів США за курсом 4,8457 (а.с. 75), отже, сума ПДВ, що підлягав сплаті у цьому разі, становить 245011,76 грн. Сума ПДВ, що була фактично сплачена позивачем виходячи із встановленої рішенням Східної митниці митної вартості товару у розмірі 315000 доларів США за курсом долару США 4,8462, склала 305310,60 грн. (а.с. 80). Таким чином, позивачем був надміру сплачений ПДВ на суму 60298,84 грн. (305310,60 грн. – 245011,76 грн. = 60298,84 грн.).

У відповідності з п.1 Розділу 3 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом митної Служби України 20.07.2007 року №618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Тобто, цей порядок передбачає самостійне добровільне звернення суб’єкта господарювання за заявою для повернення зайвих або помилково перерахованих коштів. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, можливе ініціювання проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету, розрахункового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийняття зобов’язань та проведення платежів, бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Статтею 50 Бюджетного кодексу України передбачено, що Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

У відповідності з п.3.5 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого спільним Наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України 24.01.2006 за № 25/44, кошти, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України, не пізніше наступного робочого дня після дати завершення митного оформлення товарів перераховуються митними органами з депозитних рахунків 3734, відкритих в ГУДК України у місті Києві, на рахунки з обліку доходів, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у розрізі митних органів і кодів бюджетної класифікації доходів бюджету. Податок на додану вартість у контексті ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” є загальнодержавним податком, який зараховується до Державного бюджету України.

Що стосується доводів відповідача – Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про відсутність повноважень повертати зазначені кошти з Державного бюджету, а також їх належність до митних органів, суд зазначає наступне.

У відповідності з п.10 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України 20.07.2007 року за №618, суми митних та інших платежів, перераховані митними органами на рахунки з обліку доходів, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які підлягають поверненню за рішенням суду, повертаються у порядку, визначеному Державною митною службою України та Державним казначейством України.

Станом на момент розгляду справи зазначені кошти, сплачені позивачем, перераховані митним органом на відповідні рахунки органу Державного казначейства України.

Крім того, на теперішній час такого порядку, що врегулював би повернення коштів за рішенням суду, не існує (Інструкцію про порядок здійснення розрахунків з Державним бюджетом України за митом, податком на додану вартість, акцизним збором та іншими платежами, доходами і зборами, затверджену спільним наказом Державної митної служби України та Міністерством фінансів України 30.06.2000 за №368/149, виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів 27.07.2007 року). Втім, суд приходить до висновку, що повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість повинно здійснюватися органами Державного казначейства України на підставі безпосередньо рішення суду без надання додаткових документів у вигляді висновків органів Державної митної служби України. Це випливає з системного аналізу норм Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого спільним Наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України 24.01.2006 за № 25/44.

Крім того, у відповідності з п.1 Розділу 3 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом митної Служби України 20.07.2007 року №618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Тобто, цей порядок передбачає самостійне добровільне звернення суб’єкта господарювання за заявою для повернення зайвих або помилково перерахованих коштів. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, можливе ініціювання проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Суд також не приймає до уваги доводи відповідача щодо самостійного узгодження податкового зобов’язання виходячи з розміру митної вартості товару, запропонованої Східною митницею позивачеві, та відображеної у ВМД, оформленій в режимі „Імпорт – 40”, з огляду на наступне.

У відповідності до ст.1 Митного кодексу України митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Згідно зі ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова декларація - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Отже, митна та податкова декларації не є тотожними документами. Так, вантажна митна декларація є підставою для початку митного оформлення товару, який переміщується через державний кордон, та здійснення комплексу заходів контролю з боку митних органів з метою перевірки відомостей, заявлених декларантом у вказаному документі. Отже, посилання відповідача на положення ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” для визначення суті вантажної митної декларації є безпідставним, оскільки існує спеціальне законодавство, яке розкриває це поняття.

При цьому, у відповідності до ст.1 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Оподаткування в контексті Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” здійснюється або шляхом подання платником податків відповідної податкової декларації податковому органу, який зобов’язаний її прийняти, або шляхом самостійного визначення податкового зобов’язання податковим органом, у випадках, вичерпний перелік яких приведений в Законі із подальшою добровільною сплатою задекларованих податків або їх стягненням у примусовому порядку.

До того ж слід зазначити, що у відповідності до п.2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України №307 від 09.07.1997 року із змінами та доповненнями, декларантом заповнюються всі графи ВМД відповідно до конкретного митного режиму, за винятком граф A, C, D/J, E/J, G, H, I, F, що заповнюються посадовою особою митниці.

У випадках, визначених Держмитслужбою України, посадова особа митниці може заповнювати інші графи вантажної митної декларації.

Крім того, митними органами здійснюється перевірка відомостей, внесених декларантом до вантажної митної декларації, на підставі поданих останнім певних первинних документів. Так, у відповідності з п.14 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Постановою КМУ від 28 серпня 2003 року №1375, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, що переміщуються підприємствами через митний кордон України, декларант подає: угоду (договір, контракт), на підставі якої здійснюється поставка товарів, і додатки до неї; рахунок-фактуру (інвойс) і банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено) або рахунок-проформу для умовно-вартісних угод (договорів, контрактів), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; угоду (договір, контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи; рахунок про сплату наданих транспортно-експедиційних послуг або офіційно завірену керівником і головним бухгалтером підприємства калькуляцію транспортних витрат у разі, коли транспортні витрати не були включені до рахунка-фактури (інвойсу); пакувальні листи; ліцензію на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню; сертифікат про походження товару, сертифікат якості, безпеки тощо.

Тому, застосування положень Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” до порядку оформлення вантажної митної декларації та її подання митним органам з метою перевірки наявних там відомостей є таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Отже, не можна вважати внесення позивачем відомостей до вантажних митних декларацій про митну вартість товару фактом самостійно узгодженого податкового зобов’язання платником податків за результатами заповнення податкової декларації, яке не може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, сам факт оформлення вантажної митної декларації та сплата нарахованих на її підставі податків, мита та митних зборів є можливою підставою для повернення помилково або надмірно сплачених платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.

Оскільки судом встановлено факт надмірної сплати позивачем до Державного бюджету України суми податку на додану вартість у розмірі 60298,84 грн. та враховуючи приведені вище норми законодавства щодо можливості повернення наміру сплаченої суми податку, суд вважає за можливе поновити порушені права позивача шляхом стягнення з Державного бюджету України на його користь вказаної надміру сплаченої суми податку шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок позивача, що, в свою чергу, є належним засобом захисту порушеного права.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства „Виробниче об’єднання „Конті” до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дії Східної митниці у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020483 від 01.09.2008, визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020483 від 01.09.2008, визнати недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/009919 від 29.08.2008, спонукання Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, повернути надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 60298,84 грн. задовольнити.

Визнати протиправним дії Східної митниці щодо видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020483 від 01.09.2008.

Визнати недійсною картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020483 від 01.09.2008.

Визнати недійсним Рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/009919 від 29.08.2008р., прийняте 01.09.2008р. Відділом контролю митної вартості Східної митниці.

Стягнути з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 60298,84 грн. (шістдесят тисяч двісті дев’яносто вісім гривень, 84 копійки) на користь Закритого акціонерного товариства „Виробниче об’єднання „Конті” шляхом перерахування зазначеної суми ЗАТ „ВО „Конті” на поточний рахунок № 26008002037000 в ЗАТ „Донгорбанк”, код ЄДРПОУ одержувача 25112243, МФО 334970.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Виробниче об’єднання „Конті” витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 05 березня 2009. Постанова виготовлена в повному обсязі 10 березня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Христофоров А.Б.