Решение № 4878784, 24.09.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.09.09

Справа № 4/181-09.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельної фірми «Боінг», м.Суми

до відповідача Малого приватного підприємства «Бірюза», м.Суми

про стягнення 278 200 грн. 50 коп.

СУДДЯ Лугова Н.П.

Представники:

від позивача Неговєлов А.В.

від відповідача не з»явився

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.

Суть спору: позивач подав заяву про уточнення позовних вимог від 27.08.2009р. та просить стягнути з відповідача 299 901 грн. 02 коп. заборгованості за поставлене відповідачеві пальне згідно укладеного між сторонами договору № У/С 03 від 05.01.2009р., в тому числі 273 125 грн. 13 коп. – основний борг, 23 620 грн. 68 пеня, 3 155 грн. 21 коп. річні.

Також, позивач в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України подав заяву про забезпечення позову, згідно якої просить суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить МПП «Бірюза» та накласти арешт на всі розрахункові рахунки відповідача відкриті в фінансових та банківських установах в межах суми боргу.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання не з»явився, повноважного представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне:

05 січня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № У/С 03, згідно п.1.1 якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачеві партію товару, а відповідач зобов»язався прийняти та оплатити цей товар, а саме, дизельне топливо, бензин А 80,76, бензин А 92,95, масла технічні.

Як свідчить вищевказаний договір, накладна підписана позивачем та відповідачем є невід»ємною частиною даного договору.

Умовами договору передбачено, що позивач повинен був у відповідності до п.2.1. зазначеного договору, відгружати товар партіями по заявці відповідача на протязі п»яти робочих днів, згідно товаротранспортних документів.

Поставка здійснюється по цінам, встановленим продавцем на день передачі товару покупцю.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування вартості товару належного для отримання на розрахункові рахунки продавця.

Форма та строк оплати за поставлений товар здійснюється на протязі п»яти банківських днів від фактичної дати поставки, за взаємною згодою сторін може здійснюватися передплата за товар.

Згідно п.4.3. договору, товар вважається зданим по якості та кількості з моменту оформлення товаротранспортних документів та у відповідності до Інструкції «Про порядок прийому, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та в організаціях України» № 281/171/578/155 від 20.05.2008р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008р. за № 805/15496.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав передбачені умовами договору обов»язки та згідно видаткових накладних (сторінки справи 53-64) поставив відповідачеві пальне на загальну суму 1 202 089 грн. 66 коп.

Але, станом на 27.08.2009р. відповідач за поставлене пальне розрахувався частково та його борг складає 273 125 грн. 13 коп.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов»язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 193 ГК України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлений договором строк.

Згідно п.8.1. договору, в разі несвоєчасної або неповної оплати відповідачем вартості поставленого товару, він повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості фактично отриманого, але неоплаченого товару за кожний прострочений день, що не звільняє покупця від виконання своїх зобов»язань по даному договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

За весь час прострочення платежу позивачем було нараховано відповідачеві пеню в сумі 23 620 грн. 68 коп.

Згідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, за прострочку виконання грошового зобов»язання позивачем були нараховані відповідачеві 3% річних в сумі 3 155 грн. 21 коп.

Таким чином, станом на 27.08.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем згідно укладеного між ним договору № У/С 03 складає 299 901 грн. 02 коп., в тому числі 273 125 грн. 13 коп. – основний борг, 23 620 грн. 68 пеня, 3 155 грн. 21 коп. річні.

Факт заборгованості відповідача в сумі 299 901 грн. 02 коп. підтверджено матеріалами справи, а саме актом звірки розрахунків від 31.03.2009р., підписаний між позивачем та відповідачем, видатковими накладними.

Відповідач доказів сплати заборгованості в сумі 299 901 грн. 02 коп. не подав, не подав і аргументованого заперечення, тому вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Суд відмовляє позивачеві у задоволенні клопотання про застосування заходів забезпечення позову передбачених ст.ст. 66, 67 ГПК України, оскільки ним не надано суду доказів, що свідчили про те, що невжиття даних заходів може утруднити чи зробити неможливим стягнення боргу за даним рішенням.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2 999 грн. 01 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Малого приватного підприємства «Бірюза» (40030, м.Суми, провул.Терезова, 2/11, код 14019173) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельної фірми «Боінг» (40007, м.Суми, вул. Миру, б.5, кв.100, код 34012768) 299 901 грн. 02 коп. заборгованості, в тому числі 273 125 грн. 13 коп. – основний борг, 23 620 грн. 68 пеня, 3 155 грн. 21 коп. річні, судові витрати: 2 999 грн. 01 коп. – державного мита та 312 грн. 50 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про застосування заходів забезпечення позову від 28.04.2009р.

СУДДЯ Н.П. ЛУГОВА

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний 30.09.2009р.