№ 48768179, 28.03.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2011 р. Справа № 2a-761/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

до відповідача: ПП "Помічник"

про стягнення податкового боргу в сумі 822,14 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську (надалі позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства "Помічник" (надалі відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 822,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість в сумі 822,14 грн., яка виникла внаслідок несплати штрафних санкцій в сумі 761,84грн., нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання, та пені в сумі 60,30грн., нарахованої на суму несплаченого податкового боргу. У звязку з несплатою відповідачем, в повному обсязі, узгоджених сум податкового боргу та на виконання вимог статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачу надсилалася перша та друга податкові вимоги, які залишені останнім без виконання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не зявився повторно, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується повістками про виклик відповідача в судове засідання, що направлялись на адресу, зазначену у ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 28.03.2011 року, проте, в обох випадках повернулись до суду з відміткою: «за зазначеною адресою вибув»(а.с.21,31,35,36).

Згідно із частиною 3 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

юридичним особам та фізичним особам підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що відповідач повідомлявся своєчасно та належним чином, а його повторна неявка в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши та дослідивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, та такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Помічник»зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 12.02.2001 року та взяте на облік платника податків в ДПІ в м. Івано-Франківську.

Станом на 10.03.2010 року, відповідно до довідки №183 про борг за платежами, що обліковуються в картках особових рахунків, заборгованість приватного підприємства «Помічник»становить 822,14 грн., (а.с. 6).

Згідно із частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

В пункті 3 частини 1 статті 9 цього Закону визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до абзацу «а»підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000р., чинного на момент дії спірних правовідносин (надалі Закону), податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Так, за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності за період з 01.04.2009р. по 30.04.2009 р., позивачем складено акт №7886/152/25066552 від 09.07.2009р., згідно з яким виявлено порушення, а саме: неподання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року (а.с.14).

Підпунктом 17.1.1. пункту 17.1. статті 17 Закону передбачено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Таким чином, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0005041502/0 від 09.07.2009р., про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170 грн., отримане останнім 20.07.2009 р.(а.с.12,13).

Згідно із пунктом 5.1. статті 5 вищевказаного Закону податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Всі узгоджені суми податкових зобовязань, як самостійно задекларованих, так і нарахованих контролюючим органом, боржник зобовязаний сплатити в бюджет протягом 10-ти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку для подання відповідної податкової декларації, або протягом 10-ти календарних днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення (п.п.5.3.1. п.5.3. ст. 5 Закону).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в результаті проведеної позивачем перевірки своєчасності і повноти сплати в бюджет податків, зборів та інших обовязкових платежів за період з 02.03.2009р., по 23.07.2009р., складено акт №8455/15-2 від 23.07.2009 року, згідно з яким встановлено факт несвоєчасної сплати відповідачем узгодженої суми податкового зобовязання по податку на додану вартість, а саме: її фактичне погашенням відповідачем понад 90 днів від встановленого Законом терміну сплати.

Підпунктом 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання більш як 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

У відповідності до вищевказаних правових норм позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0005401502/0 від 23.07.2009р., про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 597,84грн., отримане відповідачем 29.07.2009 року (а.с.9,10).

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Оскільки відповідачем не сплачувалася в повному обсязі узгоджена сума податкового боргу позивачем надсилались перша податкова вимога №1/1849/21159/10/24-150/5372 від 04.08.2009 року на загальну суму 164 грн., та друга податкова вимога № 2/2256/24889/10/24-180/6477 від 11.09.2009 року на загальну суму 761,84 грн., які, у звязку із незнаходженням відповідача за юридичною адресою, розміщувались на дошці податкових оголошень, відповідно 11.08.2009р., та 16.09.2009р., (а.с.7,8).

Так, в підпункті 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону зазначається, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідно до підпункту 16.1.2. пункту 16.1. статті 16 Закону при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за відповідачем станом на 10.03.2010 року рахується заборгованість по податку на додану вартість на загальну суму 822,14 грн., з яких 761,84 грн. - податкове зобовязання, 60,30 грн.- пеня, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу (а.с. 6).

На день слухання справи податковий борг відповідачем добровільно не сплачений, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Помічник" (ідентифікаційний код 25066552) в доход бюджету податковий борг в сумі 822 (Вісімсот двадцять дві гривні) 14 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя/підпис/ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 01.04.2011 року.