Постановление суда № 48749135, 25.02.2014, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/1887/14-к

Провадження № 1-кс/592/524/14

УХВАЛА

25 лютого 2014 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Корольова Г.Ю., при секретарі Кириченко В.О., за участі слідчого СВ СМВ УМВС України в Сумській області старший лейтенант міліції ОСОБА_1, розглянув клопотання слідчого СВ СМВ УМВС України в Сумській області Оксененко С.В., про накладення арешту на брухт металів загальною вагою 7 210 кг. по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014200440000601 від 08.02.2014, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 365-2 КК України

Перевірив надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку сторін,

встановив:

Слідчий своє клопотання мотивує тим, що 08.02.2014 року до СВ Сумського МВ надійшов рапорт о/у СДСБЕЗ СМВ УМВС України в Сумській області про те, що в ПАТ "Центролит" під час проведення процедури ліквідації здійснюється розтрата товарно-матеріальних цінностей внаслідок реалізації їх по заниженій вартості.

За даним фактом 08.02.2014 року було заведено кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12014200440000601 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.

Арбітражний керуючий ПАТ "Центролит" ОСОБА_2, зловживаючи своїми повноваженнями, з метою отримання неправомірної вигоди для себе, реалізовує поза встановленою Законом процедурою торгів окреме майно підприємства.

За даним фактом 14.02.2014 року прокуратурою м. Суми було заведено кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42014200010000014 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України.

19.02.2014 року матеріали кримінальних проваджень № 120142004400000601 та № 42014200010000014 було обєднано в одне провадження з присвоєнням єдиного реєстраційного номеру 120142004400000601.

Під час провадження досудового розслідування по зазначеному кримінальному провадженню, 21.02.2014 року близько 17 год. 00 хв. працівниками СДСБЕЗ СМВ УМВС України в Сумській області було виявлено факт вивезення вантажним автомобілем НОМЕР_1» брухту чорних металів з території ПАТ «Центролит».

При зупинці вищезазначеного вантажного автомобіля та перевірці документів про походження брухту чорних металів, водій зазначеного транспортного засобу ОСОБА_3 повідомив, що документи у нього відсутні, а зазначений металобрухт він дійсно перевозив з території ПАТ «Центролит», однак куди саме йому невідомо, оскільки його мали супроводжувати до кінцевого місця призначення.

В подальшому брухт чорних металів завантажений в автомобіль НОМЕР_1» було оглянуто та зважено, в результаті чого було встановлено, що загальна вага брухту чорних металів становить 7 210 кг., а сам металобрухт являє собою частини механізмів та конвеєрної лінії.

Таким чином, з обліку на аналіз матеріалів кримінального провадження вбачається, що посадовими особами ПАТ «Центролит» було грубо проігноровано вимоги Законів України, що регламентують процедури проведення відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з метою незаконного збагачення за рахунок реалізації майна ПАТ «Центролит», не сплативши при цьому жодних грошових коштів на користь працівників зазначеного підприємства перед якими існує заборгованість по виплаті заробітної платні.

Беручи до уваги вищевикладеного вбачається, що металобрухт загальною вагою 7 210 кг., який 21.02.2014 року було незаконно демонтовано та вивезено з території ПАТ «Центролит», а в подальшому вилучено в ході проведення огляду місця події, має силу речового доказу, оскільки саме на нього було спрямовано кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав у повному обсязі, просить його задовольнити.

Вивчивши клопотання та додані матеріали, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;

3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;

4) наслідки арешту майна для інших осіб;

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Підставами застосування арешту даного тимчасово вилученого майна є необхідність визнання вилучених предметів речовими доказами у відповідності до ст. 167 КПК України, використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінальних правопорушень, та зберегли на собі сліди цих кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173, 175 КПК України,

ухвалив:

Клопотання слідчого СВ СМВ УМВС України в Сумській області старший лейтенант міліції ОСОБА_1В задовольнити.

Накласти арешт на брухт металів загальною вагою 7 210 кг., який 21.02.2014 року було незаконно вивезено з території ПАТ «Центролит» (ЄДРПОУ 00217875) та фактично належить зазначеному підприємству.

Копію ухвали для виконання негайно направити слідчому СВ СМВ УМВС України в Сумській області Оксененко С.В., для відома прокурору прокуратури м.Суми ОСОБА_4, ОСОБА_2

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом пяти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

СуддяГ.Ю. Корольова