Решение № 4867631, 15.09.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" вересня 2009 р.

Справа № 2/79-1637

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" вул. Ямська, 32, м. Київ 38, 03038

до відповідача Приватного агропромислового підприємства "Конкурент" с. Нова Могильниця, Теребовлянського району, Тернопільської області, 48152

про стягнення 441 010 грн. 36 коп. заборгованості

За участю представників сторін:

позивача: Козак Н.В., довіреність № 05 від 18.02.2009р.

відповідача:

Суть справи: Позивач пред'явив позов про стягнення 441 010 грн. 36 коп., із них: 339 238 грн. 74 коп. - заборгованість за товар (насіння сільськогосподарських рослин), одержаний представником відповідача на підставі довіреностей ЯОУ № 711569 від 16.03.2009р.; № 6 від 08.04.2009р.; № 7 від 08.04.2009р.; № 8 від 08.04.2008р. та № 15 від 05.06.2009р. по накладних № 5-07 від 16.03.2009р.; № 5-07/2 від 08.04.2009р.та № 5-07/4 від 05.06.2009р. згідно умов договору поставки насіння № 5-07 від 16.03.2009р. та додаткової угоди до нього № 5-07/2 від 05.06.2009р.; 101 771 грн. 62 коп. –штрафу за несвоєчасне проведення розрахунків.

Відповідач відзив на позов не представив. Справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи і приймаючи до уваги, що:

1) В судовому засіданні перед розглядом справи представнику позивача роз’яснено його права і обов’язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

2) У виконання умов договору поставки насіння № 5-07 від 16.03.2009р. та додаткової угоди до нього № 5-07/2 від 05.06.2009р. згідно довіреностей ЯОУ № 711569 від 16.03.2009р.; № 6 від 08.04.2009р.; № 7 від 08.04.2009р.; № 8 від 08.04.2008р. та № 15 від 05.06.2009р. представник відповідача Когут Р.М. одержав від позивача товар (насіння сільськогосподарських рослин) на суму 457 958 грн. 74 коп., що підтверджено накладними № 5-07 від 16.03.2009р.; № 5-07/2 від 08.04.2009р.та № 5-07/4 від 05.06.2009р., підписаними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками.

Пунктом 3.2. договору № 5-07 від 16.03.2009р. сторони передбачили поетапну оплату товару до 01.09.2009р.

Позивач стверджує, що станом на 01.09.2009р. вартість одержаного товару на суму 339 238 грн. 74 коп. відповідачем не оплачена.

Відповідач не представив доказів виконання договірних зобов'язань. Тому з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України слід вважати, що на час винесення даного рішення за відповідачем перед позивачем рахується борг в сумі 339 238 грн. 74 коп., що є порушенням ст.ст. 526, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України.

При таких обставинах позовні вимоги позивача в частині стягнення 339 238 грн. 74 коп. слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

3) Штрафні санкції –це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання (ст. 230 Господарського кодексу України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначений, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Отже, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлює верховенство Закону перед договором, що відповідає ст.ст. 8, 68 Конституції України та ст. 4 Цивільного кодексу України.

Таким чином, штрафними санкціями за порушення грошових зобов’язань є пеня і стягується вона у відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" №543/96 ВР від 22.11.1996р., який тлумачить, що розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Тобто, незважаючи на те, що сторони в договорі (п. 4.2. договору) передбачили за несвоєчасне проведення розрахунків (несвоєчасне виконання грошових зобов'язань) штраф у розмірі 30 % від несплаченої суми, суд повинен не приймати дану домовленість, а стягнути штрафні санкції згідно діючого закону.

Стягнути пеню із врахуванням п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, за період з 05.06.2009р. по 15.09.2009р. в сумі 3 301 грн. 70 коп. (розрахунок в справі).

4) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, видатки по державному миту в сумі 3 425 грн. 40 коп. слід покласти на відповідача.

5) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов’язані з розглядом даної справи в сумі 236 грн. покласти на відповідача.

Керуючись вищезазначеним, ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1) Позов задовольнити частково.

2) Стягнути з Приватного агропромислового підприємства "Конкурент" с. Нова Могильниця, Теребовлянського району, Тернопільської області (ідент. код 31877214):

- на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" вул. Ямська, 32, м. Київ (ідент. код 30518866) суму 339 238 грн. 74 коп. –за матеріальні цінності, 3 301 грн. 70 коп. –пені, 3 425 грн. 40 коп. –в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3) В решті частині позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення «16»вересня 2009 року через місцевий господарський суд.

Суддя