Решение № 4856756, 11.09.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" вересня 2009 р. Справа № 15/1087

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін:

від позивача Мельник Г.А. - представник за дорученням № 110 від 17.08.2009р.,

від відповідача не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Олевська спеціалізована пересувнамеханізована колона № 7" (с.Варварівка Олевського району)

до Приватного підприємства сільськогосподарського підприємства "Агро-Полісся 2006" (м. Олевськ)

про стягнення 10650,51 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача заборгованості в сумі 10650,51грн. з урахуванням пені.

Представник позивача в судовому засіданні подав письмові пояснення по справі, відповідно до яких, відмовляється від стягнення з відповідача 2124,51грн. пені. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 8526,00грн. основної заборгованості підтримав (а.с.30).

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, вимоги ухвал суду від 20.07.2009р. та від 18.08.2009р. не виконав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення № 2664133 та № 2742339 про вручення 27.07.2009р. та 25.08.2009р. уповноваженій особі ППСП"Агро-Полісся 2006" рекомендованого листа (а.с.15,29).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2007р. між ППСП "Агро-Полісся 2006" (відповідач у справі) та Відкритим акціонерним товариством "Олевська спеціалізована пересувна механізована колона № 7" (позивач у справі) було укладено договір підряду №1, за умовами якого (п.1 договору), підрядник (позивач) зобов'язався виконати за завданням замовника (відповідача), а замовник зобов'язався прийняти наступні роботи: спорудження (реконструкція) хмелеплантацій площею 4,60га в с. Артинськ Олевського району Житомирської області (20-23).

22.01.2008р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 13 до договору №1 від 22.01.2007р., відповідно до якої, підрядник зобов'язався виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язався прийняти наступні роботи: спорудження (реконструкція) хмелеплантацій площею 4,60га в с. Артинськ Олевського району Житомирської області (а.с.7-8).

Згідно до ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 додаткової угоди № 13 до договору №1, ціна договору становить 221094,00грн. Вказана в п. 2.1 ціна є попередньою. Кінцева ціна договору визначається по завершенню ремонтно-будівельних робіт, згідно акту приймання підрядних робіт (форма №КБ-2в), що представляється підрядником, та корегованого заключного кошторису представленого замовником.

На підтвердження факту виконання позивачем зобов'язань за додатковою угодою № 13 від 22.01.2008р. до договору № 1 від 22.01.2007р., позивачем надано акт приймання виконаних підрядних робіт за травень 2008р. на суму 8526,00грн. (а.с.11-12) та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2008р. на суму 8526,00грн. (а.с.10).

Як вбачається з поданих позивачем акту виконаних підрядних робіт за травень 2008р. та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2008р., зазначені в них роботи було виконано на виконання договору №15 від 22.01.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що між сторонами було укладено лише договір підряду №1 від 22.01.2007р. та додаткову угоду № 13 від 22.01.2008р. до договору підряду №1 від 21.01.2007р., на виконання яких і були виконані підрядні роботи, згідно акту виконаних підрядних робіт за травень 2008р. та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2008р. на суму 8526,00грн. Будь-яких інших додаткових угод між сторонами не укладалось (а.с.30).

Пунктом 3.1 додаткової угоди №13 до договору підряду №1 сторони погодили, що оплата за цим договором провадиться після підписання актів приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3), які складаються підрядником щомісячно і погоджуються замовником.

Кінцевий розрахунок за цим договором проводиться замовником у двотижневий термін після повного завершення робіт, включаючи усунення виявлених під час недоліків ( п. 3.4 додаткової угоди № 13 до договору підряду №1).

Позивач 12.06.2008р. направив відповідачу претензію з вимогою про сплату заборгованості в сумі 8526,00грн. у місячний термін, що підтверджується фіскальним чеком №2832 від 12.06.2008р. про направлення відповідачу рекомендованого листа (а.с.24).

Відповідач відповіді на вимогу позивача не направив, зобов'язання щодо проведення розрахунків за виконані роботи, у встановлені позивачем строки, не виконав.

Таким чином, на час звернення позивача з позовом до господарського суду, заборгованість відповідача перед позивачем становить 8526,00 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості в сумі 8526,00грн. суду не надав.

За таких умов, вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 8526,00грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивачем, крім стягнення з відповідача суми основного боргу, було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2124,51грн. пені.

Однак, враховуючи відмову позивача від позову в частині стягнення 2124,51грн. пені, яку прийнято судом, господарський суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 2124,51 пені на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст. ст. 509, 525, 526, ч. 1 ст. 837 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України, керуючись ст.ст. 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82 –85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства сільськогосподарського підприємства "Агро-Полісся 2006" (Житомирська область, м.Олевськ, вул. Свято-Миколаївська, 77, ідентифікаційний код 34546817)

на користь Відкритого акціонерного товариства "Олевська спеціалізована пересувна механізована колона № 7" ( 11031, с. Варварівка, вул. Калініна, 120, Олевський район, Житомирська область, ідентифікаційний код 05471402):

- 8526,00грн. основної заборгованості;

- 85,26грн. витрат по сплаті державного мита;

- 94,46грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 2124,51грн. пені.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1- в справу,

2,3- сторонам