Решение № 4854608, 02.09.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2009 р. Справа № 63/76-09

вх. № 5329/5-63

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Лавренова О.А., дор.№2 від 03.01.2009 року; відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс", м. Вінниця

до Приватного підприємства "А.Б.Ф.", м. Харків

про стягнення 23036,09 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнутиз відповідача на свою користь 23036,09 грн. заборгованості, з яких: 18585,00 грн. основний борг, 2199,67 грн. пеня, 1793,16 грн. інфляційні нарахування, 458,26 грн. 5% річних, що виникла з договору поставки № 202, укладеного між сторонами 01.12.2008 року. Позов обгрутовано не виконанням відповідачем взятих на себе зобов"язань щолдо повної та своєчасної оплати отриманого товару. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

02.09.2009 року до господарського суду від позивача надійшла заява про відмову від позову, в якій позивач відмовляється від позову в частині стягнення 458,26 грн. 5% річних, просить суд прийняти відмову від позову та припинити провадження у справі в цій частині позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 458,26 грн. 5% річних, як обгрунтовану та таку, що відповідає вимогам діючого законодавства.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи встановив наступне.

01 грудня 2008 року між сторонами був укладений договір поставки № 202, відповідно до умов якого постачальник (далі - позивач) зобов"язується передати, а покупець (далі - відповідач) зобов"язується прийняти та оплатити на умовах передбачених даним договором жир-моноліт тваринного походження (далі - товар) (аркуші справи 09-10).

Позивач свої зобов"язання по договору виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу товар на загальну суму 18585,00 грн. Факт поставки підтверджується видатковою накладною № AV-0060421 від 15.12.2008 року; довіренність серії ЯДЯ № 829741 від 15.12.2008 року (аркуші справи 13-14).

Відповідно до пункту 5.1 договору, оплата за товар здійснюється відповідачем шляхом попереньої оплати, або оплати по факту.

Проте відповідач свої зобов"язання по договору щодо повної та своєчасної оплати товару не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 06.07.2009 року складає 18585,00 грн.

21.05.2009 року позивачем на адресу позивача був направлений лист № 624 з вимогою оплатити існуючу заборгованість.

Проте, відповіді від відповідача не надійшло.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що у разі несвоєчасного розрахунку з позивачем, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день.

Розмір нарахованої пені складає 2199,67 грн. та ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Позивач також просить стягнути з відповідача 1793,16 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 18585,00 грн. основного боргу, 2199,67 грн. пені, 1793,16 грн. інфляційних нарахувань обгрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, у разі часткового задоволення позовних вимог, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "А.Б.Ф." (61162, м. Харків провулок Фанінський, 3-А, кв. 3, п/р 26007820360731 в АСЦ Банк "Грант", МФО 351607, код 32564079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "АВІС" (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, 150, п/р 2600330194 в ОД УСБ м. Вінниця, МФО 302010, код 13304871) - 18585,00 грн. основного боргу, 2199,67 грн. пені, 1793,16 грн. інфляційних нарахувань, 225,79 грн. державного мита та 315,10 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 458,26 грн. 5% річних.

5. Припинити провадження у справі в частині стягнення 458,26 грн. 5% річних.

Суддя

Рішення підписане 02 вересня 2009 року