Постановление суда № 48544371, 11.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2015 року м. Київ К/800/44374/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014

у справі № 826/5281/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс Юей"

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014, адміністративний позов задоволено повністю: скасовано податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 14.03.2014 № 0000254103.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки податкової звітності позивача з ПДВ за грудень 2012 року, складено акт від 14.02.2014 № 146/28-10-41-30/31511844, в якому зафіксовано порушення позивачем: абз. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, пп. 4.6.7 п. 4.6 п. 4 Розділу Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011за № 1490/20228, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 642 311,00 грн. та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 142 950,00 грн.

На підставі акта перевірки, 14.03.2014 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000254103, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2013 року на 642 311,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до Розділу ІІІ п. 3 Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, розраховані територіальним органом Міндоходів, відображаються ним в інтегрованій картці платника за даними електронного реєстру повідомлень-рішень у частині узгоджених сум.

Аналізуючи наведені норми, суди вірно зазначили, що правовою підставою, за наявності якої у платника податків виникає обов'язок включити суми податкового зобов'язання до показників податкової звітності, є його узгодженість. При цьому, сам по собі факт складання податковими органами акту перевірки із зазначенням у ньому відповідних висновків щодо порушення платником податків вимог податкового законодавства не тягне за собою жодних негативних наслідків для суб'єкта господарювання до моменту винесення щодо нього відповідного податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент складання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року (18.01.2014), відповідачем не було прийнято податкове повідомлення-рішення на підставі висновків, викладених в акті від 31.12.2013 № 1538/41-40/31511844, а на момент здійснення камеральної перевірки - 14.02.2014, податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі вказаного акту, не було узгодженим.

Таким чином, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у позивача обов'язку для врахування висновків акта від 31.12.2013 № 1538/41-40/31511844 при складанні податкової звітності за грудень 2013 року, а відтак, і відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 14.03.2014 № 0000254103.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль