№ 48537913, 04.05.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1701/2011

04 травня 2011 року 11 год. 10 хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: не з'явивсяпрокурор: < Текст >

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився третьої особи позивача: представник < Текст > третьої особи відповідача: представник < Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дубенського міжрайонного прокурора < Список > в інтересах держави , уповноваженим органом якої виступає Дубенська об'єднана державна податкова інспекція третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача < 3-тя особа > до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа > про стягнення заборгованості, -ВСТАНОВИВ :

Дубенський міжрайонний прокурор в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Дубенська обєднана державна податкова інспекція звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати фізичних осіб в сумі 439,50 грн.

Прокурор подав клопотання, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи провести без його участі.

Від Дубенської обєднаної державної податкової інспекції надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Судом вживалися заходи щодо повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду справи. На адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, надсилались копія ухвали про відкриття провадження у справі та повідомлення-виклики до суду. Судом не визнавалася обовязковою участь відповідача в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована Дубенською районною державною адміністрацією Рівненської області 07.12.2000 року (а.с.7), взята на облік як платник податків Дубенською обєднаною державною податковою інспекцією з 27.12.2001 року (а.с.6).

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі фізичних осіб в сумі 439,50 грн.

Сума заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: зворотнім боком облікової картки платника (а.с.8-9), відомостями із договору оренди землі (а.с.11), податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2010 рік (а.с.12).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 14 Закону України "Про систему оподаткування", плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно пункту 3 частини 1 статті 9 вказаного Закону, платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" №2535-XII від 03.07.1992 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно ст.13 цього Закону, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній і комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 14 цього Закону встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Статтею 17 Закону України "Про плату за землю" №2535-XII від 03.07.1992 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Всупереч вищезазначеному, відповідач податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності у встановлені законом строки та самостійно задекларованих розмірах не сплачував, уточнюючих розрахунків не подавав.

За правилами п.1.3. ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, є податковим боргом.

Позивачем для відповідача, відповідно до вимог п.6.2.1. статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, чинного на час існування відповідних правовідносин, направлено першу податкову вимогу № 1/374 від 06.08.2009 року та другу податкову вимогу № 2/500 від 28.09.2009 року (а.с.5).

З огляду на вище викладене, суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами обгрунтував наявність податкової заборгованості у відповідача, який доказів сплати податкового боргу суду не надав.

Згідно статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до п.3 ст.50 Бюджетного кодексу України, органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами, зокрема, коли порушуються інтереси держави.

Оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у звязку з чим підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями < Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

< Текст > Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави, уповноваженим органом якої виступає Дубенська об'єднана державна податкова інспекція, податковий борг перед бюджетом, а саме орендну плату фізичних осіб в сумі 439,50 грн. (Одержувач: місцевий бюджет Смизької сільської ради, ЄДРПОУ 23304458, Банк одержувача: ГУДКУ у Рівненській області, МФО 833017, р/р 33214215700104, Код платежу: 13050500).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя < Підпис > ОСОБА_2