Решение № 4850787, 09.09.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

09 вересня 2009 р. Справа 13/27-09

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції (21001, м.Вінниця,вул.50-річчя Перемоги,35)

до: Приватного підприємства "Магазин ПродТорг №3" (21032, м. Вінниця, вул.Київська, б.31, кв.9)

про стягнення 53203, 04 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Усова О.О.,довіреність

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції до Приватного підприємства "Магазин ПродТорг №3" про стягнення 53203, 04 грн. боргу згідно договору про надання овердрафту №015/03-43/057 від 14.04.2008 р.

Ухвалою суду від 17.06.2009 р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі та призначено до слухання.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

У судове засідання з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав, докази витребувані ухвалами суду він не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції суду №7548р-7549р від 12.08.2009 р.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача через канцелярію господарського суду Вінницької області надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме стягнення з відповідача 57 531,51 грн. суми боргу, що включає в себе 44 672,98 грн. - основної суми боргу, 12 275,45 грн. - боргу нарахованих відсотків та 583,08 грн. - пені.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

Відповідно до договору про надання овердрафту №015/03-43/057 від 14.04.2008 р., згідно якого позивач надав відповідачу овердрафт в межах ліміту в сумі 45 000,00 грн.

Відповідно до п.1.1 частини №2 договору, відповідач взяв на себе зобов"язання повернути Банку (позивачу) всю суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом. Проценти за користування кредитом повинні сплачуватися відповідачем відповідно до умов п.1.4.1.3. договору, а саме не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Однак відповідач отриманий у позивача кредит та суми договірних нарахувань на нього в термін обумовлений договором не повернув, а сплатив їх частково. Згідно розрахунку позивача, сума заборгованості відповідача складає 57 531,51 грн.

Позивачем була направлена відповідачу претензія №661 від 18.03.2009 р., однак яка була залишена останнім без реагування.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог враховуючи наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по наданні кредиту відповідачу та дії відповідача по його частковому погашенню свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання сплати суми кредиту та відповідних нарахувань за його користування позивачу, відповідно до умов договору.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Слід зазначити, що відповідно до умов договору термін оплати встановлений сторонами визначений не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином вимоги позивача про стягнення суми боргу суд вважає доведеними та обґрунтованими, тому підлягають задоволення і стягнення з відповідача у розмірі 57 531,51 грн. суми боргу, що включає в себе 44 672,98 грн. - основної суми боргу, 12 275,45 грн. - боргу нарахованих відсотків та 583,08 грн. - пені.

Наявні в матеріалах справи документи є належними доказами підтвердження позовних вимог позивача.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

Відповідач доказів щодо проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 57 531,51 грн. - боргу, підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525-527, 610, 623 ЦК України, ст.4-3, 4-5, 22, 25, 28,30, 32, 34, 43, 49 ст.75, ст. 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, ст.ст. 173, 174, 193, ч.7 ст.530 ГК України -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства"Магазин ПродТорг №3" (21032, м. Вінниця, вул.Київська, б.31, кв.9, п/р 260049173 в ВОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 302247, код ЄДРПОУ 31983717) на користь Відкритого акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції (21001, м.Вінниця,вул.50-річчя Перемоги,35, код ЄДРПОУ 20097421, рах. 361975, МФО302247) 44 672,98 грн. (сорок чотири тисячі шістсот сімдесят дві грн. дев"яносто вісім коп.) - основної суми боргу; 12 275,45 грн. (дванадцять тисяч двісті сімдесят п"ять грн. сорок п"ять коп.) - боргу нарахованих відсотків; 583,08 грн. (п"ятсот вісімдесят три грн. вісім коп.) - пені; 575,32 грн. (п"ятсот сімдесят п"ять грн. тридцять дві коп.) відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 312,50 грн. (триста дванадцять грн. п"ятдесят коп.) –відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення направити сторонам.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 11 вересня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (21001, м.Вінниця,вул.50-річчя Перемоги,35)

3 - відповідачу (21032, м. Вінниця, вул.Київська, б.31, кв.9)