Решение № 4850488, 07.07.2009, Хозяйственный суд Автономной Республики Крым

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

07.07.2009

Справа №2-2/3092-2009

За позовом Віддіу Державної служби охорони при УМВС України в м.Севастополі (99011, м.Севастополь, вул.Ялтинська, 4)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ахтиар – С» (99038, м.Севастополь, пр.Октябрьської революції, 50; 95015, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, б.31)

про стягнення 5 270грн20коп.

Суддя В. І. Толпиго

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача: Дубовіс – ю/к , довір у справі.

Від відповідача: не з’явився.

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про стягнення 5 270грн20коп, з яких 4 389,00грн заборгованості,168грн86коп індексу інфляції, 273грн44коп пені та 438грн90коп 10% штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору №01-1882/07 від 10.9.2007р надавалися відповідачу послуги з охорони майна, що належить ТОВ «Ахтиар – С». Відповідач у порушення умов договору не здійснив кінцеву оплату за надані послуги, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість, яка погашена не була, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідач у судове засідання не з’явився, витребувані судом документи у тому числі відзив на позов не надав, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст..901 ЦК України).

Між Відділом Державної служби охорони при УМВС України в м.Севастополі, як охороною, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ахтиар – С», як замовником, укладено договір №01-1882/07 від 10.9.2007р на охорону об’єкту постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України, відповідно до п.1.1, 1.1.1 якого замовник доручає, а охорона приймає на себе зобов’язання по здійсненню фізичного нагляду за майном замовника без матеріальної відповідальності з метою припинення можливих протиправних дій відносно майна та працівників об’єктів замовника, що охороняються. Замовник зобов’язується своєчасно проводити оплату за послуги охорони.

Ціна послуг охорони по договору являється договірною та визначається сторонами у розрахунку та протоколі узгодження договірної ціни. Вартість охоронних послуг по договору, на кожний окремий місяць, розраховується сторонами на підставі дислокації та розрахунку, відповідно до кількості годин надання цих послуг у кожному окремому місяці та їх вартості. Оплата за послуги охорони здійснюється замовником на умовах передоплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок охорони у розмірі, визначеному відповідно до п.3.2 договору. Перший платіж по договору у сумі вартості послуг охорони за перший місяць охорони об’єкту здійснюється замовником у продовж 2-хбанківських днів після підписання сторонами договору. Усі наступні платежі по договору здійснюються замовником не пізніше 15 числа кожного місяця за цей місяць. (п.3.1, 3.2, 3.5. 3.5.1 договору).

У виконання зобов'язань, узятих за вищенаведеним договором, надавав відповідачу послуги по здійсненню фізичного нагляду за майном ТОВ «Ахтиар – С», розташованого за адресою : м.Севастополь, пр.Октябрьської революції, 50 - супермаркет «Ахтиар», що підтверджується матеріалами справи у тому числі актом здачі – приймання виконаних робіт, підписаним та скріпленим печатками сторін.

Відповідач у порушення умов договору свої зобов’язання по оплаті вартості наданих позивачем послуг належним чином не виконав, не здійснив кінцеву оплату за надані послуги з охорони об’єкту у лютому 2009р, в результаті чого станом на 15.5.2009р за відповідачем склалася заборгованість у сумі 4 389,00грн, яка підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів виконання зобов’язань перед позивачем по сплаті 4 389,00грн. боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.

Таким чином, позов у частині стягнення 4 389,00грн. боргу обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення штрафу у розмірі 3 610,00грн., пені у розмірі 273грн44коп та індексу інфляції у розмірі 168грн86коп

Зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України. (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.

Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6.1, 6.2 договору у випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг по договору, замовник сплачує охороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ( яка діяла у період за який сплачується пеня) від суми простроченої плати за кожен день прострочення платежем у межах трьохлітнього строку позовної давності. У випадку порушення замовником зобов’язань, визначених у п.3.5 договору, він сплачує охороні (крім пені) узгоджену сторонами неустойку (штраф) у розмірі 10% від суми невиконаного своєчасно зобов’язання.

Отже, у частині|частці| стягнення штрафних санкцій у розмірі 438грн90коп. та пені у розмірі 256грн85коп за період з 16.02.2009р по 12.5.2009р позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

У частині стягнення індексу інфляції у розмірі 101грн50коп за період березень – квітень 2009р. позовні вимоги також підлягають задоволенню, тому що у силу ст..625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

У частині стягнення 67грн36коп індексу інфляції та 16грн59коп пені суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв’язку з неправильністю нарахування..

Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

За згодою представника позивача в засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 10.7.2009р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.49,75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ахтиар – С» (99038, м.Севастополь, пр.Октябрьської революції, 50; 95015, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, б.31, р/р 2600915000694 в СФ АКБ «ПравексБанк», МФО 324399, ЗКПО 32896568) на користь Відділу Державної служби охорони при УМВС України в м.Севастополі (99011, м.Севастополь, вул.Ялтинська, 4, р/р 2600402884720 в СФ «Укрексімбанк» м.Севастополя, МФО 384986, ЗКПО 14319030) 4 389,00грн боргу, 438грн90коп штрафу, 101грн50коп індексу інфляції, 256грн85коп пені, 100грн38коп. держмита, 307грн.52коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. У частині стягнення 67грн36коп індексу інфляції та 16грн59коп пені відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.