Решение № 48494544, 14.08.2015, Приазовський районний суд Запорізької області

Справа №325/1051/15-ц

Провадження №2-п/325/2/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2015 року Приазовський районний суд Запорізької області

у складі:

головуючого судді: Шеїної Л.Д.

при секретарі: Олексюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приазовського районного суду в смт. Приазовське Запорізької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

20 травня 2015 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» ( надалі Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 54364,06 грн.

В обґрунтування позову позивач послався на ті обставини, що 22.05.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» ( надалі за текстом Первинний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 02012120500 ( надалі Договір) на підставі якого ТОВ «ПростоФінанс» надав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 18 670,00 грн. , а ОСОБА_1 зобов*язався в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором , повертати кредит, виплачувати проценти за користуванням кредитом, сплачувати неустойки а інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та Додатком №1 до нього графіком платежів.

Однак відповідач умови кредитного договору порушив, свої зобов*язання за ним належним чином не виконав, в результаті чого станом на 10.04.2015 року має прострочену заборгованість за кредитом 17745,77 грн., по відсоткам 6168,47 грн., заборгованість за комісією - 25082,50грн., неустойки ( штрафу ) на суму 5367,32 грн., а всього на загальну суму54364,06 грн., яку і просив стягнути з відповідача по справі ОСОБА_1 на свою користь, зазначивши, що 18.05.2012 року відбулася заміна кредитора у зобов*язанні.

18.05.2012 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю (далі за текстом Договір відступлення) , відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов*язувалось передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ПростоФінанс» , а ТОВ «ПростоФінанс» зобов*язувалось відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами у відповідності до додатку №1 до договору відступлення. Тим самим Товариством з обмеженою «ПростоФінанс» було відступлено право грошової вимоги за кредитним договором № 02012120500 від 22.05.2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи». Відповідно до зазначено договору , сторони свої зобов*язання повністю виконали ТОВ «Кредитні ініціативи» передало грошові кошти , а ТОВ «ПростоФінанс» відступило свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в додатку №1 до договору відступлення.

Тому, на переконання позивача, відповідно до умов Кредитного Договору та Договору відступлення, він має права вимагати дострокового погашення кредиту у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 умов Кредитного Договору.

Позивач в судове засідання не прибув, будучи належним чином сповіщеним про день та час розгляду справи ( а.с. 51 ).

Відповідач ОСОБА_1 до суду не прибув, будучи належним чином сповіщеним про день і час розгляду цивільної справи ( а.с.49).

Представник відповідача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 04 грудня 2014 року, посвідченої приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 3829 ( а.с.4 ), проти позову заперечувала.

Свої заперечення мотивує тим, що позивач, порушуючи вимоги п.4.1 договору купівлі - продажу кредитного портфелю від 18.05.2012 року, не повідомив його рекомендованим листом про укладення цього договору і не надав інформацію стосовно покупця, рахунків покупця для подальшого погашення кредитів, та іншу необхідну інформацію.

Крім того, представник відповідача зазначає, що законодавчо встановлено ( ч.2 ст.517 ЦК України ) право боржника не виконувати свого зобов*язання новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов*язанні.

Тим самим , на думку відповідача, позивач не довів суду, що у встановленому порядку повідомив його - відповідача, про заміну кредитора у зобов*язанні і тим самим не довів факту про наявність обов*язку відповідача виконувати зобов*язання перед позивачем.

Крім того, представник відповідача посилається на ті обставини, що копії документів надані у позивачем у такому вигляді, що майже не читаються, не засвідчені печаткою.

Також представник відповідача посилається на застосування строку позовної давності. Оскільки, на його думку, такий строк позовної давності до основної вимоги сплив у травні 2014 року, а до вимог щодо стягнення штрафних санкцій у 2012-2013 роках.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи встановив наступні фактичні обставини:

22.05.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» ( надалі за текстом Первинний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 02012120500 ( надалі Договір) на підставі якого ТОВ «ПростоФінанс» надав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 18 670,00 грн. , а ОСОБА_1 зобов*язався в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором , повертати кредит, виплачувати проценти за користуванням кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та Додатком №1 до нього графіком платежів (а.с.6-10 ).

18 травня 2012 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ПростоФінанс» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю (далі за текстом Договір відступлення) , відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов*язувалось передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ПростоФінанс», а ТОВ «ПростоФінанс» зобов*язувалось відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами у відповідності до додатку №1 до договору відступлення. Тим самим Товариством з обмеженою «ПростоФінанс» було відступлено право грошової вимоги за кредитним договором № 02012120500 від 22.05.2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи». Відповідно до зазначено договору , сторони свої зобов*язання повністю виконали ТОВ «Кредитні ініціативи» передало грошові кошти , а ТОВ «ПростоФінанс» відступило свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в додатку №1 до договору відступлення ( а.с. 18-25,29-31 ).

Відповідно до витягу з Додатку №1 до Договору купівлі продажу кредитного портфелю від 18 травня 2012 року ( а.с.25) первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги щодо стягнення заборгованості з боржника позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 02012120500.

Повідомленням ТОВ «Кредитні ініціативи» від 15 квітня 2015 року відповідачу доведено про те, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 02012120500 від 22.05.2008 року станом на 10.04.2015 року складає 54.364,06 грн.

Отже, наведені фактичні обставини, свідчать про наявність між сторонами грошового зобов'язання, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з поверенння отриманого кредиту та винагороди за користування грошима, а кредитор має право вимагати повернення наданого кредиту та сплати процентів, як самостійно так і відступити своє право вимоги іншій особі. Боржник за кредитним договором зобовязаний здійснити платежі факторові, якому кредитор за кредитним договором відступив права грошової вимоги заборгованості боржника за кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За статею 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. За статею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Кредитор у зобов'язанні, за вимогами ст. 512 ЦК України, може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 1077 ЦЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст..1080 ЦК України , договор факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржниклм про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов*язання або відповідальності перед боржником у зв*язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до ст..1084 ЦК України , якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Боржник, відповідно до вимог ст. 1082 ЦК України, зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

У відповідності до п.4.1 Договору купівлі продажу кредитного портфелю ( а.с.14 ) продавець зобов*язується протягом 10 робочіх днів з Дати відступлення повідомити рекомендованим листом Позичальників/Поручителів про укладання цього Договору та надати Позичальникам/Поручителям інформацію стосовно Покупця, Рахунків Покупця для подальшого погашення кредитів позичальниками , та іншу необхідну інформацію , а також надати покупцю докази відправки таких повідомлень та їх отримання Позичальниками/Поручителями. Повідомлення Позичальникам/Поручителям повинно бути складено за формою, наведеною у Додатку 4 до цього Договору. У випадку неотримання Позичальниками/Поручителями вказаних повідомлень з будь яких причин Продавець зобов*язується направити повторні повідомлення Позичальникам/Поручителям протягом 10 робочих днів, з дати коли йому стало відомо про таке неотримання Позичальниками/Поручителями вказаних повідомлень та надати покупцю докази їх відправлення.

Відповідач стверджує, що жодного такого повідомлення не отримував і не володів інформацію щодо заміни кредитора у зобов*язанні.

Позивач не спростував доводів відповідача, не надав відповідних повідомлень.

Посилання позивача щодо спрямування на адресу боржника ОСОБА_1 попередження щодо вимоги про досудове врегулювання спору від 15.04.2015 року ( а.с. 28 ) не є тотожнім з повідомленням про заміну кредитора у зобов*язанні , до того ж повідомлення про отримання такої вимоги відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.517 ЦК України, боржник вправі не виконувати свого зобов*язання новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов*язанні .

Представник відповідача посилається на застосування строку позовної давності. Відповідно до положень статті 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд перевірив доводи відповідача.

Так, на а.с. 5 7 міститься Кредитний договір у пункті 6.1 ( а.с. 7 ) зазначено, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного повернення позичальником заборгованості та до повного виконання позичальником будь яких інших грошових зобов*язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього Договору.

На а.с. 8 викладено графік платежів, який є невід*ємною частиною Кредитного договору, де погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов*язань ( внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов*язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов*язання згідно з ч.3 ст.254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перестав виконувати щомісячні зобов*язання з погашення кредиту 07.08.2008 року ( а.с. 27) і з того ж періоду - зобов*язання зі сплати процентів за користування кредитом в той час, як з вимогами про повернення кредиту та інших нарахувань відповідно до умов договору, позивач звернувся до суду ( згідно штампу поштової кореспонденції) 13.05.2015 року ( а.с. 39), включивши до позовних вимог, як всю заборговану суму так і платежі, нараховані позичальнику після 10.05.2011 року ( а.с. 26 ).

Відповідно до ст..256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( ст..257 ЦК).

Частиною 2 статті 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою ( штрафом ,пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов*язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов8язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов*язання не буде виконано. ЇЇ розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Право на позов про стягнення пені за кожен день ( місяць) виникає щодня ( щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня ( місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

У Пункті 3.6 Кредитного договору ( а.с. 6) , графіком погашення кредиту ( а.с. 8 ) погашення кредиту, процентів за користування кредитом, повинно здійснюватися позичальником частинами до кожного 10 числа місяця.

А відповідно до п.4.3.2 Договору банк набуває право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту , процентів, комісії,пені у разі, зокрема, порушення позичальником терміну сплати щомісячних платежів,передбачених цим договором.

Отже, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, обчислюється з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Така правова позиція висловлена у постанові Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року щодо перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 травня 2013 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В силу ст..360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом ( судами ) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов*язковим для всіх суб*єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов*язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Судку України.

Судом встановлено, що платіж в рахунок погашення суми боргу за кредитом боржник ОСОБА_1 здійснив 07.08.2008 року ( а.с. 27), саме з цього часу і розпочинається перебіг позовної давності.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Отже, перевіряючи доводи відповідача, суд встановив , що позивач звернувся до суду за захистом порушеного права після спливу строку позовної давності.

Відповідно до ст..266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги ( стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно, тощо ).

За таких обставин включення для обрахування пені прострочених платежів, які мали місце поза межами позовної давності до основної вимоги, не ґрунтуються на вимогах закону.

Доводи відповідача щодо відсутності оригіналів документів, які долучені до позовної заяви спростовуються тими же документами, так на а.с.38 зі зворотної сторони зазначено, що документи, які викладені на тридцяти аркушах відповідають своїм оригіналам. Зазначені документи прошнуровані , пронумеровані та скріплені печаткою установи і завірені уповноваженою особою.

Відповідно до ст..10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів,їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з*ясуванню обставин справи: роз*ясніє особам, які беруть участь у справі, їх права та обов*язкі, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов*язана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і що до яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити за спливом строку позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 60, 88, 212 215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 267, 512, 526, 530, 611,1050, 1054, 1077, 1080 ,1082, 1084 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд Запорізької області.

Суддя Шеїна Л.Д.