Дата принятия
20.08.2009
Номер дела
9/25
Номер документа
4848085
Форма судопроизводства
Хозяйственное
Государственный герб Украины

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.08.09 р. Справа № 9/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімсталь–М”, м. Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної Компанії „Кристал”, м. Костянтинівка

про стягнення 145 334 грн. 85 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Лунін Н.П. – представник (за довіреністю №1 від 20.01.2009р.);

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Хімсталь – М”, м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної Компанії „Кристал”, м. Костянтинівка про стягнення заборгованості в розмірі 145 334грн.85коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 117 549грн.47коп., пені в розмірі 22 983грн.40коп. та 3% річних в розмірі 4 801грн.98коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №29/2005 від 14.12.2005р., накладні №198 від 18.05.2007р., №248 від 19.06.2007р., №254 від 26.06.2007р., №311 від 02.08.2007р., №356 від 30.08.2007р., №417 від 25.09.2007р., №427 від 01.10.2007р., №507 від 02.11.2007р., №532 від 19.11.2007р., №589 від 14.12.2007р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯНШ №615827 від 17.05.2007р., ЯНШ №640525 від 19.06.2007р., НБГ №570754 від 01.08.2007р., НБГ №572368 від 28.08.2007р., НБГ №572425 від 25.09.2007р., НБГ №572432 від 01.10.2007р., ЯОВ №536938 від 02.11.2007р., ЯОВ №536980 від 19.11.2007р., ЯОФ №012555 від 13.12.2007р., податкові накладні №198 від 18.05.2007р., №248 від 19.06.2007р., №254 від 26.06.2007р., №311 від 02.08.2007р., №356 від 30.08.2007р., №417 від 25.09.2007р., №427 від 01.10.2007р., №507 від 02.11.2007р., №532 від 19.11.2007р., №589 від 14.12.2007р., акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2007р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 27.05.2009р., 30.06.2009р., 15.07.2009р., 05.08.2009р. заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з’явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

14.12.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Хімсталь – М”, м. Дніпропетровськ та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельною Компанією „Кристал”, м. Костянтинівна укладений договір поставок №29/2005, відповідно з яким постачальник (позивач) продає, а покупець (відповідач) купує на умовах, передбачених даним договором, сульфат натрію, надалі – товар. Власником та постачальником товару є безпосередньо Товариство з обмеженою відповідальністю „Хімсталь – М” (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору (з урахуванням додаткової угоди від 31.12.2006р.), цей договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2007р., а за зобов`язаннями, невиконаними сторонами – до моменту виконання цих зобов`язаннь.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором поставок №29/2005 від 14.12.2005р.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що покупець до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки надає попереднє письмове замовлення на кількість поставленого товару на попередній місяць. Поставка здійснюється згідно замовлень покупця протягом 30 днів наступного місяця.

Відповідно до п.п.4.2, 4.3 договору, умовами поставки визначено залізнична станція покупця. Датою поставки та переходом права власності на товар є дата штемпеля на залізничній накладній станції покупця.

Одночасно, позивачем до матеріалів справи надані листи Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної Компанії „Кристал” №10 від 10.04.2007р., №37 від 10.05.2007р., №83 від 10.07.2007р., №122 від 10.08.2007р., №141 від 10.09.2007р., №170 від 10.10.2007р., відповідно до яких відповідач здійснює замовлення на відвантаження продукції на наступний місяць та просить позивача здійснювати відвантаження автотранспортом.

За твердженням позивача, на виконання умов договору та згідно наданих відповідачем замовлень, позивачем на адресу відповідача була здійснена поставка товару, що підтверджується накладними №198 від 18.05.2007р., №248 від 19.06.2007р., №254 від 26.06.2007р., №311 від 02.08.2007р., №356 від 30.08.2007р., №417 від 25.09.2007р., №427 від 01.10.2007р., №507 від 02.11.2007р., №532 від 19.11.2007р., №589 від 14.12.2007р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на зазначених накладних в графі „принял” та печаткою підприємства, а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯНШ №615827 від 17.05.2007р., ЯНШ №640525 від 19.06.2007р., НБГ №570754 від 01.08.2007р., НБГ №572368 від 28.08.2007р., НБГ №572425 від 25.09.2007р., НБГ №572432 від 01.10.2007р., ЯОВ №536938 від 02.11.2007р., ЯОВ №536980 від 19.11.2007р., ЯОФ №012555 від 13.12.2007р. (копії довіреностей залучені до матеріалів справи), на підставі чого суд вважає, що продукція прийнята відповідачем без заперечень.

Наразі, накладні №198 від 18.05.2007р., №248 від 19.06.2007р., №254 від 26.06.2007р., №311 від 02.08.2007р., №356 від 30.08.2007р., №417 від 25.09.2007р., №427 від 01.10.2007р., №507 від 02.11.2007р., №532 від 19.11.2007р., №589 від 14.12.2007р. не містять посилань на умови договору поставок №29/2005 від 14.12.2005р., проте суд вважає, що підставою здійснення вказаної поставки є саме договір поставок №29/2005 від 14.12.2005р., оскільки з наданих позивачем до матеріалів справи копій податкових накладних №198 від 18.05.2007р., №248 від 19.06.2007р., №254 від 26.06.2007р., №311 від 02.08.2007р., №356 від 30.08.2007р., №417 від 25.09.2007р., №427 від 01.10.2007р., №507 від 02.11.2007р., №532 від 19.11.2007р., №589 від 14.12.2007р., що виписані до вказаних вище накладних, вбачається, що умовою поставки є договір №29/2005 від 14.12.2005р.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що покупець зобов`язується оплатити товар протягом 20 банківських днів з моменту отримання товару.

Моментом отримання товару в розумінні вказаного вище пункту договору суд вважає момент підписання відповідачем накладних на отримання товару, оскільки, як зазначено вище, відповідно до листів відповідача поставка здійснювалась автотранспортом.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, моментом виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати товару за кожною окремою накладною є:

За накладною №198 від 18.05.2007р. – 15.06.2007р.;

За накладною №248 від 19.06.2007р. – 17.07.2007р.;

За накладною №254 від 26.06.2007р. – 24.07.2007р.;

За накладною №311 від 02.08.2007р. – 30.08.2007р.;

За накладною №356 від 30.08.2007р. – 27.09.2007р.;

За накладною №417 від 25.09.2007р. – 23.10.2007р.;

За накладною №427 від 01.10.2007р. – 29.10.2007р.;

За накладною №507 від 02.11.2007р. – 30.11.2007р.;

За накладною №532 від 19.11.2007р. – 17.12.2007р.;

За накладною №589 від 14.12.2007р. – 15.01.2008р.

За твердженням позивача, всупереч вимогам договору та закону, на момент подання позовної заяви до суду, відповідач частково оплатив вартість отриманої продукції, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 117 549грн.47коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 117 549грн.47коп.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи господарський суд ухвалами від 30.06.2009р., 15.07.2009р., 05.08.2009р. зобов’язав відповідача надати письмові пояснення щодо наявності підписів та печаток на накладних №198 від 18.05.2007р., №248 від 19.06.2007р., №254 від 26.06.2007р., №311 від 02.08.2007р., №356 від 30.08.2007р., №417 від 25.09.2007р., №427 від 01.10.2007р., №507 від 02.11.2007р., №532 від 19.11.2007р., №589 від 14.12.2007р., та щодо наявності довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯНШ №615827 від 17.05.2007р., ЯНШ №640525 від 19.06.2007р., НБГ №570754 від 01.08.2007р., НБГ №572368 від 28.08.2007р., НБГ №572425 від 25.09.2007р., НБГ №572432 від 01.10.2007р., ЯОВ №536938 від 02.11.2007р., ЯОВ №536980 від 19.11.2007р., ЯОФ №012555 від 13.12.2007р. Однак вимоги суду відповідачем не виконані, відповідні пояснення не надані.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 117 549грн.47коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем спірної продукції, суд вважає позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю „Хімсталь – М”, м. Дніпропетровськ в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 117 549грн.47коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 22 983грн.40коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов’язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що покупець несе відповідальність за прострочення платежу по п.3.1 даного договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

На підставі вищезазначеного пункту договору позивачем нарахована пеня в розмірі 22 983грн.40коп. з урахуванням ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Перевіривши арифметичний розрахунок позивача, судом встановлено, що належна до стягнення сума пені становить 12 704грн.78коп., у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 22 983грн.40коп. підлягають частковому задоволенню на суму 12 704грн.78коп.

Крім того, позивач заявляє про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 4 801грн.98коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, 3% річних становлять суму в розмірі 4 801грн.98коп. Розрахунок здійснено позивачем до 16.02.2009р.

Перевіривши арифметичний розрахунок позивача судом встановлено, що належна до стягнення сума 3% річних становить 4 623грн.13коп., на підставі чого позовні вимоги в частині 3% річних в розмірі 4 801грн.98коп. підлягають частковому задоволенню на суму 4 623грн.13коп.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1 000грн.00коп.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки статею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

На ряду з зазначеним, в контексті ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судовими витратами вважаються лише витрати по оплаті послуг адвоката.

Втім, матеріалами справи не підтверджено понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката. Навпаки, договір про надання юридичних послуг б/н від 23.02.2009р., на який посилається позивач, укладений останнім з Фізичною особою-підприємцем Луніним Никандром Петровичем.

Платіжне доручення №83 від 24.03.2009р. на загальну суму 1 000грн.00коп. також не містять посилань на те, що оплата була здійснена саме за адвокатські послуги. Наразі, грошова сума в розмірі 1 000грн.00коп. перерахована позивачем на розрахунковий рахунок Підприємця Луніна Никандра Петровича.

Крім того, призначенням платежу у вказаному вище платіжному дорученні зазначено оплата за юридичні послуги згідно договору б/н від 11.11.2008р., в той час, як юридичні послуги надавались позивачу за договором б/н від 23.02.2009р.

Таким чином, суд вважає, що витрати, понесені позивачем на оплату юридичних послуг не є судовими витратами в розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу.

Однак, якщо на думку позивача ним понесені певні витрати, то останній може звернутися до суду з вимогою про стягнення зазначеної суми в іншій спосіб, аніж відшкодування судових витрат по справі №9/25.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 1 000грн.00коп. є необгрунтованою, недоведеною, а тому такою, що підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімсталь–М”, м. Дніпропетровськ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної Компанії „Кристал”, м. Костянтинівка про стягнення заборгованості в розмірі 145 334грн.85коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 117 549грн.47коп., пені в розмірі 22 983грн.40коп. та 3% річних в розмірі 4 801грн.98коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної Компанії „Кристал” (за адресою: вул. Шмідта, 3, м. Костянтинівна, Донецька область, 85114, р/р 26006009560 в АБ „Сінтез”, м. Київ, МФО 322711, код ЄДРПОУ 30207119, ІПН 302071105149) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімсталь–М” (за адресою: вул. Б. Хмельницького, буд.4, оф.313, м. Дніпропетровськ, 49051, р/р 26006119170321 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305017, код ЄДРПОУ 32388371, ІПН 323883704647) суму основного боргу в розмірі 117 549грн.47коп., пеню в розмірі 12 704грн.78коп. та 3% річних в розмірі 4 623грн.13коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1 348грн.77коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 288грн.03коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Позивачу видати довідку для повернення з державного бюджету держмита в сумі 10грн.00коп., перерахованого згідно платіжного доручення №93 від 24.03.2009р., в зв’язку із внесенням державного мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 20.08.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя

Часті запитання

Який тип судового документу № 4848085 ?

Документ № 4848085 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 4848085 ?

Дата ухвалення - 20.08.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 4848085 ?

Форма судочинства - Господарське

В якому cуді було засідання по документу № 4848085 ?

В Хозяйственный суд Донецкой области
Предыдущий документ : 4848067
Следующий документ : 4848150