Постановление суда № 48422931, 12.08.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Рожина Ю.М.,

суддів - Шимківа С.С., Малько О.С.,

секретаря судового засідання Ковальчук Л.В.,

за участю

представника позивача КП «Будинкоуправління» Соломини Я.В.

відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Рівненської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 18 травня 2015 року у справі за позовом комунального підприємства «Будинкоуправління» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 18 травня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2, жительки м. Дубровиця, вул.Підлісна,7 Рівненської області, на користь Комунального підприємства "Будинкоуправління" (Приватбанк м. Рівне МФО 333391, ЄДРПОУ 03352202, р/р 26000054705345) заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 1592,47 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Будинкоуправління" (Приватбанк м. Рівне МФО 333391, ЄДРПОУ 03352202, р/р 26000054705345) понесені судові витрати з оплати судового збору в розмірі 243,60 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 в апеляційній скарзі посилається на неповне з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення норм процесуального права.

Зазначає, що судом не враховано ту обставину, що договір від 01 жовтня 2008 року нею не підписувався, даним договором, як і договором від 10 квітня 2000 року не передбачено суми щомісячної плати та переліку послуг, які надаються виконавцем та їх вартість.

Звертає увагу, що наданий позивачем особовий рахунок не може братися до уваги оскільки не може вказувати на правильність та безспірність розрахунків заборгованості за надані послуги.

Вказує, що позивачем не надано суду документального підтвердження, на підставі чого було розраховано та затверджено тарифи на послуги, та їх обґрунтовані розміри, до прийняття виконавчим комітетом Дубровицької міської ради рішення №28 від 21 лютого 2013 року.

За викладених обставин просить рішення скасувати, ухвалити нове про відмову в позові.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1.

Даний будинок перебуває на балансі КП „Будинкоуправління", яке здійснює утримання та експлуатацію у відповідності до норм та тарифів визначених рішенням місцевого органу самоврядування.

01 жовтня 2008 року між КП „Будинкоуправління" та ОСОБА_2 був укладений договір №32 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необгрунтованості доводів про те, що послуги комунальним підприємством не надавалися, чи надавалися невідповідної якості, не підтверджені належними актами-претензіями відповідачки до позивача, розмір нарахування заборгованості відповідачем перед позивачем по сплаті таких витрат за надання послуг по обслуговуванню будинку і прибудинкової території на загальну суму 1592,47 грн. є обґрунтованим, а тому позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч.2,3,6 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Пунктом 1 частиною 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Статтями 20, 21 Закону визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язки виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель зобов'язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З вищенаведеного вбачається, що між сторонами існують договірні правовідносини щодо надання послуг, пов'язаних з утриманням будинку, споруд, прибудинкової території, тому ОСОБА_2 зобов'язана оплатити отримані комунальні послуги, які були надані КП "Будинкоуправління".

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неправомірності договору від 01 жовтня 2008 року укладеного між позивачем та відповідачем з підстав, що підпис виконано не ОСОБА_2, оскільки, виходячи з приписів ст.204 ЦК України, договір не визнаний недійсним у встановленому законом порядку, а тому є чинним.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка з заявами про відмову у прийнятті послуг або про надання неякісних послуг не зверталась, протилежне відповідачкою не доведено у розумінні ст.ст.58-60 ЦПК України.

Одночасно, з особового рахунку платника по квартплаті за період 01.09.2012 року -01.03.2015 року щодо ОСОБА_2 вбачається, що остання здійснювала платежі в вересні 2012 року, в серпні, жовтні, грудні 2014 року та січні 2015 року, чим визнавала свій обов'язок щодо виконання умов договору та погоджувалась з розміром нарахувань.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду, що акт-претензія від 10 січня 2013 року не може братися до уваги, оскільки відповідачкою не доведено належними та допустимими доказами, що такий акт був поданий позивачу, що передбачено вимогами ч.4 ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, апеляційна скарга не спростовує правильності висновків суду, а тому відсутні підстави для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317,324,325 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 18 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий Ю.М. Рожин

Судді С.С.Шимків

О.С.Малько