№ 48384604, 23.12.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3641/2011

23 грудня 2011 року 13год. 30хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Свінтозельської К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: ОСОБА_1,

представник відповідача: ОСОБА_2,

представник третьої особи: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України",

до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свиспан Лімітед» (далі ТОВ «Свиспан Лімітед») звернулося з адміністративним позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Костопільська МДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 18.07.2007р. №00000742341/0 про визначення грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 27846,30грн. (18564,20грн. основний платіж, 9282,10грн. штрафні (фінансові) санкції).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу, на підставі яких винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних та обєктивних, належним чином встановлених і відображених в акті перевірки даних, суперечать чинному законодавству з питань оподаткування та фактичним обставинам справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та пояснив суду, що згідно з договором від 30.12.2005р. №06/05-2300-ТЕ-28, укладеним між ТОВ «Свиспан-Лімітед» та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, позивачу був поставлений природний газ. При цьому, відповідно до додаткових угод №1 від 15.03.2006р. та №2 від 13.10.2006р. до вказаного договору поставлений газ був імпортований за зовнішньоекономічними контрактами, як на виконання, так і не на виконання міжнародних договорів України. Постачальник в односторонньому порядку визначав, який саме газ буде поставлено ТОВ «Свиспан Лімітед». Позивач сплатив ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» за природний газ грошові кошти, в тому числі і ПДВ, та на підставі одержаних податкових накладних включив сплачену в ціні товару суму ПДВ до податкового кредиту за квітень 2006 року 9098,55грн., за травень 2006 року 7753,41грн., за листопад 2006 року 1631,62грн. Відповідно до абз.3 ст.8 ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005р. №3235-IV (із змінами та доповненнями) у 2006 році операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість. Оскільки ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» постачав частково природний газ туркменського походження, отриманого за зовнішньоекономічними договорами не на виконання міжнародних договорів України, то нарахування ПДВ при відпуску природного газу позивачу проводилося за загальними правилами, встановленими ОСОБА_3 України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями). Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного ОСОБА_3 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. ОСОБА_3 не передбачають оподаткування за нульовою ставкою природного газу імпортного походження, одержаного як на виконання, так і не на виконання міжнародних договорів України. Звернув увагу суду на те, що згідно зп.11.4 ст.11 ОСОБА_3 України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього закону окремим законом з питань оподаткування цим податком. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому законі, пріоритет мають норми цього закону. Таким чином, позивачем правомірно було сформовано податковий кредит за господарськими операціями з ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» щодо поставок природного газу, а рішення Костопільської МДПІ від 18.07.2007р. №00000742341/0 є протиправним та підлягає до скасування. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Костопільська МДПІ позов не визнала повністю, з підстав викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що з 11.06.2007р. по 02.07.2007р. Державною податковою адміністрацією в Рівненській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Свиспан Лімітед» з питань дотримання вимог щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів) при придбанні природного газу за період з 01.04.2004р. по 31.12.2006р. За наслідками перевірки було складено акт від 09.07.2007р. №20/35-30-32358806, у якому зроблено висновки про безпідставне включення у перевіреному періоді до податкового кредиту податку на додану вартість у сумі 18564,20грн., сплачений при отриманні природного газу, імпортованого за міжнародними договорами. Так, за договором від 30.12.2005р. №06/05-2300 ТЕ-28 на постачання природного газу для потреб населення, бюджетних установ та організацій на 2006рік, укладеного між постачальником ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Свиспан Лімітед», за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. постачальником було поставлено згідно актів прийому-передачі газу 986,153тис.м.куб. на загальну суму 351956,40грн., в тому числі ПДВ 66455,38грн. ТОВ «Свиспан Лімітед» отримувало газ для котельні, яка виробляла теплову енергію для населення, бюджетних установ та організацій. Відповідно до пп.б) п.2 постанови Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.2001р. (із змінами та доповненнями) потреба в природному газі підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень промислових підприємств (в обсягах, що використовуються на виробництво електричної енергії, а також теплової енергії для населення, бюджетних установ та організацій, а умови ведення цими підприємствами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла та гарячої води для значених споживачів) задовольняється з ресурсу газу НАК «Нафтогаз України», отриманих як рентна плата за транзит та транспортування російського газу через територію України, а в разі нестачі з ресурсів природного газу, отриманого за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України. Статтею 8 ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005р. №3235-IV, зокрема, встановлено, що у 2006 році операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладання податком на додану вартість, а операції з продажу такого газу, крім операцій з його продажу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість. З аналізу п.6.1 ст.6 ОСОБА_3 України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) випливає, що не відносяться до обєктів оподаткування операції, звільнені від оподаткування, та операції, до яких застосовується нульова ставка ПДВ. Таким чином, покупець, сплативши продавцю ПДВ за ставкою 20% з операцій, що не є обєктом оподаткування, не може включати суми такого податку до податкового кредиту та вимагати відшкодування зазначених сум з бюджету. Відтак, ТОВ «Свиспан Лімітед» неправомірно включило до податкового кредиту суми ПДВ за квітень 2006 року 9098,55грн., за травень 2006 року 7834,03грн., за листопад 2006 року 1631,62грн. Таким чином, оспорюване податкове повідомлення - рішення від 18.07.2007р. №00000742341/0, яким позивачу визначено грошове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 27846,30грн. (18564,20грн. основний платіж, 9282,10грн. штрафні (фінансові) санкції) прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У ході розгляду справи судом за клопотанням позивача було залучено до участі у справі ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, у поданих суду поясненнях вказав, що на виконання умов договору від 30.12.2005р. №06/05-2300 ТЕ -28 позивачу було поставлено ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» природний газ туркменського походження у визначених обсягах, який отриманий за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними не на виконання міжнародних договорів України та переданий ДК «Газ України» за договором купівлі-продажу природного газу між НАК «Нафтогаз України» та ДК «Газ України» від 03.01.2006р. №06/06-3.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Державною податковою адміністрацією в Рівненській області з 11.06.2007р. по 02.07.2007р. проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Свиспан Лімітед» з питань дотримання вимог щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів) при придбанні природного газу за період з 01.04.2004р. по 31.12.2006р.

За наслідками перевірки складено акт від 09.07.2007р. №20/35-30-32358806, у якому зафіксовано порушення позивачем абз.3 ст.8 ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005р. №3235- IV (з наступними змінами і доповненнями), в результаті чого безпідставно віднесено до податкового кредиту за період, що перевірявся, 18564,20грн. сум ПДВ, сплачених при отриманні природного газу, імпортованого за міжнародними договорами, а саме: квітень 2006 року 9098,55грн., травень 2006 року 7834,03грн., листопад 2006 року 1631,62грн. (а.а.с.9-15).

На підставі акта перевірки від 09.07.2007р. №20/35-30-32358806 Костопільською МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.07.2007р. №00000742341/0, яким позивачу визначено грошове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 27846,30грн. (18564,20грн. основний платіж, 9282,10грн. штрафні (фінансові) санкції) (а.с.19)

Вказане податкове повідомлення-рішення оспорене позивачем в судовому порядку.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 28.09.2007р. у справі №3/34 позов ТОВ «Свиспан Лімітед» до Костопільської МДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 18.07.2007р. №00000742341/0 задоволено (а.а.с.52-56).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2008р. постанову Господарського суду Рівненської області від 03.08.2007р. залишено без змін (а.а.с.86-92).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.07.2011р. скасовано постанову Господарського суду Рівненської області від 28.09.2007р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2008р., справу направлено на новий судовий розгляд (а.а.с.116-120).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Свиспан Лімітед» зареєстроване як юридична особа Костопільською районною державною адміністрацією Рівненської області 07.02.2003р. (код ЄДРПОУ 32358806), перебуває на обліку як платник податків у Костопільській МДПІ з 21.02.2003р. за №14, згідно зі свідоцтвом від 21.02.2003р. №24648728 зареєстроване як платник податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 3235588017094 (а.а.с.7-8, 10).

30.12.2005р. між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ТОВ «Свиспан Лімітед» (покупець) укладено договір №06/05-2300-ТЕ-28 (далі Договір) на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій (а.а.с.19-22).

Згідно з п.1.2 Договору предметом договору є імпортований природний газ, отриманий НАК «Нафтогаз України» за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, переданий постачальнику за договором купівлі-продажу природного газу між НАК «Нафтогаз України» постачальником.

Пункт 1.3 Договору передбачає, що газ, який постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.

Відповідно до п.2.1 Договору постачальник передає покупцю в період з 01.01.2006р. по 30.04.2006р. газ в обсязі 1100000,00 кб.м.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що ціна за 1000,00куб.м газу на момент укладання даного договору без врахування вартості транспортування газу територією України для платників податку на додану вартість становить 206,40грн., крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2%) становить 4,126грн., крім того ПДВ 0%; вартість транспортування газу територією України становить 47,50грн., крім того ПДВ 20% - 9,50грн. Разом до сплати за 1000,00куб.м 267,528грн., з врахуванням ПДВ на вартість транспортування територією України.

Відповідно до п.11.1 Договору даний договір набирає чинності з 01.01.2006р. і діє в частині поставки газу до 30.04.2006р., а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення.

15.03.2006р. між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ТОВ «Свиспан Лімітед» (покупець) укладено додаткову угоду №1 до Договору (а.с.23).

Зазначеною додатковою угодою доповнено ст.1 Договору пунктом 1.4 в наступній редакції: «1.4 В разі нестачі або відсутності газу, поставка якого передбачена пунктом 1.2, за даним договором може здійснюватися поставка газу іншого походження. Походження газу, що передається за даним договором, коригується постачальником в односторонньому порядку в залежності від наявності відповідних ресурсів газу».

Крім того, даною додатковою угодою доповнено п.5.1 Договору підпунктом 5.1.2 наступного змісту: «5.1.2 В разі поставки газу згідно з п.1.4 даного договору, отриманого не на виконання міжнародних договорів України, ціна за 1000,00куб.м без врахування вартості транспортування газу територією України для платників податку на додатку вартість становить 206,25грн., крім того, цільова надбавка до тарифу на газ (2%) становить 4,125грн., крім того, ПДВ за ставкою 20% - 42,075грн.; вартість транспортування газу територією України становить 47,50грн., крім того ПДВ за ставкою 20% - 9,50грн. Разом до сплати за 1000,00куб.м газу 309,45грн. з врахуванням ПДВ».

Пунктом 4 додаткової угоди №1 передбачено, що вона поширює свою чинність на відносини між сторонами, що склалися з 01.01.2006р. і діє протягом дії Договору.

13.10.2006р. між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ТОВ «Свиспан Лімітед» (покупець) укладено додаткову угоду №2 до Договору (а.с.24).

Зазначеною додатковою угодою, зокрема, доповнено п.2.1.1 Договору підпунктом 2.1.1 в наступній редакції: «2.1.1 Постачальник передає покупцю в період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. 660000,00куб.м газу».

Крім того, даною додатковою угодою викладено пункт 5.1 Договору в наступній редакції: «З 01.10.2006р. в разі поставки газу, отриманого на виконання міжнародних договорів України, ціна за 1000,00куб.м газу без врахування вартості транспортування газу територією України для платників податку на додану вартість з урахуванням цільової надбавки до тарифу на газ (2%) становить 501,60грн., крім того, ПДВ - 0%; вартість транспортування газу територією України становить 70,00грн., крім того, ПДВ за ставкою 20%. Разом до сплати за 1000,00куб.м газу 585,60грн. з врахуванням ПДВ на вартість транспортування територією України».

Підпункт 5.1.2 Договору викладено в наступній редакції: «5.1.2. З 01.10.2006р. в разі поставки газу згідно з п.1.4 даного договору , отриманого не на виконання міжнародних договорів України, ціна за 1000,00куб.м газу без врахування вартості транспортування газу територією України для платників податку на додану вартість становить 491,83грн., крім того, цільова надбавка до тарифу на газ (2%), крім того ПДВ за ставкою 20%; вартість транспортування газу територією України становить 70,00грн., крім того, ПДВ за ставкою 20%. Разом до сплати за 1000,00куб.м газу 686,00грн. з врахуванням ПДВ».

Даною додатковою угодою пункт 11.1 Договору викладено в наступній редакції: «11.1 Даний договір набуває чинності з 01.01.2006р. до 31.12.2006р. (включно). Закінчення строку дії або розірвання даного Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобовязань, які виникли під час його дії».

За змістом акта перевірки від 09.07.2007р. №20/35-30-32358806, податковим органом встановлено, що у період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. ТОВ «Свиспан Лімітед» за договором від 30.12.2005р. №06/05-2300-ТЕ-28 було отримано від ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 986,153 тис. куб.м газу на загальну суму 351956,40грн., у тому числі ПДВ 66455,38грн.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з актами передачі-приймання природного газу від 28.02.2006р., від 31.03.2006р., від 30.04.2006р. та від 30.11.2006р. на виконання умов договору від 30.12.2005р. №06/05-2300-ТЕ-28 ТОВ «Свиспан Лімітед» було отримано від ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 560,568 тис. куб.м природного газу загальною вартістю 233011,63грн. (у т.ч. ПДВ 38835,27грн.) (а.а.с.25-28).

За вказаними господарськими операціями постачальником для позивача було виписано податкові накладні - окремо на поставку природного газу, окремо на поставку послуг з транспортування вказаного газу.

Так, на поставку природного газу ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» виписано наступні податкові накладні: від 28.02.2006р. №2785 на суму 54591,30грн. (у т.ч. ПДВ 9098,55грн.), від 31.03.2006р. №5476 на суму 46520,47грн. (у т.ч. ПДВ 7753,41грн.), від 30.04.2006р. №7113 на суму 483,70грн. (у т.ч. ПДВ 80,62грн.), від 31.10.2006р. №13745 на суму 9789,72грн. (у т.ч. ПДВ 1631,62грн.) (а.а.с.193-194, 196, 198).

На поставку послуг з транспортування природного газу ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» для позивача було виписано наступні податкові накладні: від 28.02.2006р. №2784 на суму 12326,02грн. (у т.ч. ПДВ 2054,34грн.), від 31.03.2006р. №5477 на суму 10503,73грн. (у т.ч. ПДВ 1750,62грн.), від 30.04.2006р. №7114 на суму 109,21грн. (у т.ч. ПДВ 18,20грн.), від 31.10.2006р. №13746 на суму 1366,01грн. (у т.ч. ПДВ 227,67грн.) (а.с.192, 195, 197, 199).

Сплачені постачальнику суми податку на додану вартість в ціні придбаного природного газу та послуг з транспортування було включено ТОВ «Свиспан Лімітед» до складу податкового кредиту відповідних періодів.

В основі даного спору є правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість за квітень, травень та листопад 2006 року, сплаченого постачальнику за господарськими операціями з постачання природного газу на підставі податкових накладних від 28.02.2006р. №2785, від 31.03.2006р. №5476, від 30.04.2006р. №7113 та від 31.10.2006р. №13745, оскільки суми податку на додану вартість саме за вказаними податковими накладними були донараховані відповідачем оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до ст.8 ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005р. №3235-IV (далі Закон №3235-IV) у 2006 році операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладання податком на додану вартість, а операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Тобто, законодавством не дозволяється оподатковувати за ставкою 20% операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України і звільненого від обкладання ПДВ при ввезенні. При цьому таке обмеження стосується як першого продавця, так і останнього.

За змістом пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 ОСОБА_3 України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього ОСОБА_3, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу п.6.1 ст.6 ОСОБА_3 №168/97-ВР випливає, що не належать до обєктів оподаткування операції, звільнені від оподаткування, та операції, до яких застосовується нульова ставка ПДВ.

Таким чином, покупець, сплативши продавцю ПДВ за ставкою 20% з операцій, ще не є обєктом оподаткування згідно зі ст.3 ОСОБА_3 №168/97-ВР або звільняються від оподаткування на підставі ст.5 цього ОСОБА_3, а також, які оподатковуються за нульовою ставкою, не може включати суми такого податку до податкового кредиту та вимагати відшкодування зазначених сум з бюджету.

Як встановлено судом, у первісній редакції договору від 30.12.2005р. №06/05-2300-ТЕ-28, укладеного між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Свиспан Лімітед» предметом договору був імпортований природний газ, отриманий НАК «Нафтогаз України» за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України.

Вказана умова цілком відповідала вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Постанова №1729), пп.б) п.2 якої передбачав, що потреба в природному газі підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень промислових підприємств (в обсягах, що використовуються на виробництво електричної енергії, а також теплової енергії для населення, бюджетних установ та організацій, за умови ведення цими підприємствами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води для зазначених споживачів) задовольняється з ресурсів газу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", отриманих як рентна плата за транзитне транспортування російського природного газу через територію України, а у разі нестачі - з ресурсів природного газу, отриманого за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України.

Лише додатковою угодою від 15.03.2006р. №1 сторонами було внесено зміни до ст.1 Договору, якими передбачено можливість здійснення поставки газу іншого походження, ніж той, поставка якого передбачена п.1.2 Договору.

При цьому, суд зазначає, що акт передачі-приймання газу від 28.02.2006р. та податкова накладна від 28.02.2006р. №2784 були складені до прийняття вищевказаної додаткової угоди №1.

Стверджуючи про постачання ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» природного газу, який отриманий останнім за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними не на виконання міжнародних договорів України, позивач посилається на зазначення вказаних обставин у актах передачі-приймання газу та на договір купівлі-продажу природного газу від 03.01.2006р. №06/06-3, укладений між НАК «Нафтогаз України» та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України».

Дійсно, у досліджених в судовому засіданні актах передачі-приймання природного газу (а.а.с.25-28) зазначено, що ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» для ТОВ «Свиспан Лімітед» було поставлено імпортований природний газ туркменського походження, який отриманий за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними не на виконання міжнародних договорів України та переданий ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» за договором купівлі-продажу природного газу між НАК «Нафтогаз України» та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» від 03.01.2006р. №06/06-3.

Аналіз змісту договору купівлі-продажу природного газу від 03.01.2006р. №06/06-3, укладеного між НАК «Нафтогаз України» (продавець) та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (покупець) (а.а.с.168-173), не дає можливості встановити, який саме природний газ - отриманий за зовнішньоекономічними контрактами на виконання міжнародних договорів, чи отриманий за зовнішньоекономічними контрактами не на виконання міжнародних договорів було отримано ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (постачальник ТОВ «Свиспан Лімітед») від материнської компанії.

В той же час, судом встановлено, що між Україною та ОСОБА_4 було укладено Угоду про постачання природного газу з ОСОБА_4 в Україну в 2002-2006 роках, яка підписана Президентом України ОСОБА_5 та Президентом ОСОБА_4Ніязовим 14.05.2001р. (далі Угода).

Статтею 2 Угоди передбачено, що українська сторона забезпечить закупівлю, транспортування і розрахунки за туркменський природний газ, а згідно зі ст.4 Угоди доручається, відповідно, Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» і Державній торговій корпорації «Туркменнафтогаз» укладення контракту купівлі-продажу природного газу на 2002-2006 роки.

У ході розгляду справи суд ухвалами витребував від залученої до участі у справі третьої особи, ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», докази походження природного газу, який постачався ТОВ «Свиспан Лімітед» згідно з договором від 30.12.2005р. №06/05-2300-ТЕ-28, та докази включення податку на додану вартість, сплаченого позивачем в ціні придбаного газу та транспортних послуг, до податкових зобовязань відповідних періодів.

Проте, окрім копій договору від 03.01.2006р. №06/06-3, актів передачі-приймання, податкових накладних, реєстру отриманих та виданих податкових накладних, жодних інших доказів третьою особою на вимогу суду надано не було. Таких доказів не надав і позивач.

Відтак, зазначення у вищевказаних актах передачі-приймання джерел походження поставленого позивачу імпортованого газу та надані суду відповідні пояснення ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» від 30.11.2011р. №31/10-14448 (а.а.с.214-215) жодним чином не підтверджено документально.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

ТОВ «Свиспан Лімітед» не доведено суду отримання від ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» природного газу туркменського походження, отриманого постачальником за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними не на виконання міжнародних договорів України.

Відтак, з урахуванням наведених норм ОСОБА_3 №3235-IV, ОСОБА_3 №168/97-ВР та Постанови №1729, позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 18564,20грн., сплачений постачальнику ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» в ціні придбаного природного газу.

Вирішуючи даний адміністративний спір, суд відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України, врахував рішення Верховного суду України від 01.12.2009р. за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (а.а.с.235-237).

Отже, податкове повідомлення-рішення Костопільської МДПІ від 18.07.2007р. №00000742341/0 про визначення грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 27846,30грн. (18564,20грн. основний платіж, 9282,10грн. штрафні (фінансові) санкції) законним та обґрунтованим, а відтак підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Свиспан Лімітед» у суду відсутні.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 18.07.2007р. №00000742341/0 відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.