№ 4819243, 15.07.2009, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

15 липня 2009 року Справа №2а-20372/09/1270  

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Матвєєвої В.В.

при секретарі: Коробенко Т.М.

за участю сторін:

  представник позивача ОСОБА_1

 представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисхімремонт» про фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах , -

В С Т А Н О В И В:

12 лютого 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисхімремонт» про фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності, а також платником обов'язкових платежів та зборів до Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області.

Згідно з п. п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року, п. п. 6.1-6.10 «Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове пенсійне страхування» відповідач зобов'язаний вносити до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську щомісяця до 25 числа суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах.

 Проте Товариство з обмеженою відповідальністю «Лисхімремонт» станом на 01.01.2009 року має заборгованість перед Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.04.2007 по 01.01.2009, що складає 3729,22 грн., яку відповідач в добровільному порядку не сплатив.

Представник позивача у судовому засіданні дав пояснення аналогічно позову, пояснив, що відповідач має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, яка складає 3729,22 грн., просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач   є суб'єктом підприємницької діяльності, а також платником обов'язкових платежів та зборів до Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області.

Згідно з п. п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року, п. п. 6.1-6.10 «Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове пенсійне страхування» відповідач зобов'язаний вносити до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську щомісяця до 25 числа суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах.

 Проте Товариство з обмеженою відповідальністю «Лисхімремонт» станом на 01.01.2009 року має заборгованість перед Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.04.2007 по 01.01.2009, що складає 3729,22 грн., яку відповідач в добровільному порядку не сплатив.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з абз. 4 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, - фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці” (крім сум виплат, що не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян"), а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру.

Статтею 5 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що збір на державне обов'язкове пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці.

Згідно з п.п1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.2 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах здійснюється відповідно до законодавства, що діяло раніше. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цього Закону.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що   підлягають задоволенню, оскільки не сплачені в строк витрати на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах, стягуються на користь Управління Пенсійного фонду у безспірному порядку .

Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач УПФУ в м. Кіровську звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 17, 88, 94, 112, 158 - 164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисхімремонт» про фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах   задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисхімремонт» (Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Красна, 1, р/р 26007051128900 відділення АКІБ «Укрсіббанк» м. Харкова, МФО 351005, код 13385237) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 347, р/р 25600301733 в ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, код 21792407) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 3729 (три тисячі сімсот двадцять дев'ять гривень) грн. 22коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СУДДЯ