Решение № 48076607, 04.08.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/631/15-ц Провадження № 22-ц/773/1162/15 Головуючий у 1 інстанції: Василюк О.С. Категорія: 48 Доповідач: Антонюк К. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Антонюк К.І.,

суддів - Здрилюк О.І., Веремчук Л.М.,

при секретарі - Кирилюку О.О.,

з участю: позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину та збільшення розміру аліментів, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 червня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом. Вимоги обгрунтовані тим, що за час перебування у шлюбі з відповідачем в них народилося двоє дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають та перебувають на утриманні позивача. На виконанні ВДВС Ковельського МРУЮ знаходиться виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в сумі по 350 грн. на кожну дитину. В зв'язку з тим, що позивачем понесені додаткові витрати на дітей, зумовлені витратами на утримання, за дитячий садок, лікування та медикаменти, поїздки з дітьми на лікування та відпочинок, що підтверджується відповідними квитанціями, тому просила збільшити розмір аліментів до 600 грн. на кожну дитину та стягнути на її користь додаткові витрати в сумі 15 680,94 грн.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 червня 2015 року позов у даній справі задоволено частково.

Змінено розмір аліментів, стягнуто з ОСОБА_3 аліменти в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_4 в розмірі по 450 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 04.02.2015 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 19 628,50 грн. додаткових витрат на дитину.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 487,20 грн. судового збору.

Рішення в межах суми платежу аліментів за один місяць в розмірі 900 грн. допущено до негайного виконання.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу. Покликаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, просить скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 апеляційну скаргу в частині задоволення вимог щодо стягнення додаткових витрат на дитину підтримала, в цій частині просить змінити розмір стягнень.

Позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечила, просила рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду змінити виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 09.09.2007 року, який розірвано рішенням Ковельського міськрайонного суду від 17.01.2011 року. Від подружнього життя мають двох дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с.5,6). Діти перебувають на утриманні матері - позивача по справі ОСОБА_1

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 17 січня 2011 року з ОСОБА_3 у користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_5 та дочки ОСОБА_4 у розмірі 350грн. щомісячно, починаючи з 13 грудня 2010 року і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України визначений за рішенням суду розмір аліментів може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

П. 1 ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення, прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.2 ст.182 СК України Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині збільшення розміру аліментів до 450 грн. щомісячно на кожну дитину, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем докази підтверджують те, що витрати на одяг та лікування дітей постійно зростають і це свідчить про збільшення її матеріальних витрат та розмір аліментів, які стягуються не відповідає мінімальному розміру аліментів, встановлених ч.2 ст.182 СК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Задовольняючи частково позовну вимогу про стягнення додаткових витрат на дитину суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що за змістом наведеної правової норми додатковими витратами на дитину, які зумовлені особливими обставинами, із визначеного позивачем переліку є лише витрати, пов'язані із хворобою дитини на придбання медичних препаратів.

Однак, колегія суддів не погоджується з розміром стягнених додаткових витрат на лікування дитини, оскільки він не підтверджений належними доказами.

Згідно зі ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Тобто, участь у додаткових витратах на дитину є обов'язком, а не правом, батьків незалежно від сплати аліментів.

Згідно з посвідченням дитини-інваліда ОСОБА_5 є інвалідом дитинства, йому призначено державну соціальну допомогу.

З медичних висновків Волинського обласного дитячого територіального об'єднання від 08.11.2012 року, 16.01.2013 року, 03.10.2014 року вбачається, що за встановленим діагнозом ОСОБА_5 призначено лікування медичними препаратами: моріамін-форте, глютамін, амінокислотний комплекс.

Ліки за призначенням відповідно до оригіналів документів, які були надані позивачем, були придбані на загальну суму 11 117,43 грн., що підтверджується наступними документами:

- чеком № 149454 від 03.10.2014 року на суму 522 грн., чеком № 0068 від 07.07.2013 року на суму 88,71 грн. (а.с. 124);

- чеками №1 від 07.04.2014 року, №1 від 05.12.2013 року, від 25.09.2014 року на суму 2034 грн. (а.с. 125);

- чеками №3 від 02.10.2013 року, №2 від 24.10.2013 року, №7 від 28.08.2013 року на суму 1951,30 грн. (а.с. 126);

- видатковою накладною від 13.10.2014 року на суму 963 грн. (а.с. 135);

- чеками №0128 від 01.09.2013 року, №0106 від 03.08.2014 року на суму 489,47 грн. (а.с. 137);

- чеком на суму 254,91 грн. (а.с. 138);

- чеком №28818 від 16.04.2013 року на суму 262,91 грн. (а.с. 139);

- чеками від 12.06.2014 року на суму 532 грн., №0092 від 04.07.2013 року на суму 190,44 грн (а.с. 141);

- чеками №286 від 12.08.2013 року, №0060 від 20.10.2013 року на загальну суму 738,49 грн. (а.с. 142);

- чеками №2 від 12.03.2014 року, від 29.04.2014 року на загальну суму 1027,90 грн. (а.с. 143);

- рахунком №38 від 23.01.2014 року на суму 459,80 грн. (а.с. 144).

Окрім того, ОСОБА_5 проведено медичне обстеження, вартість якого становить 2 062,80 грн. (а.с. 144), що підтверджується квитанцією про оплату.

Отже, загальна сума витрат понесених позивачкою на лікування сина становить 11 117,43 грн., тому з відповідача підлягає стягненню 5 558,71 грн. додаткових витрат на дитину.

Стягуючи з відповідача 19 628,50 грн. додаткових витрат на лікування сина, суд першої інстанції не з'ясував, якими доказами підтверджені витрати позивача на лікування сина, чи є належними доказами долучені позивачкою інші документи.

Інші чеки на придбання різних ліків, крім вищеперерахованих (а.с. 124-144), не можуть підтверджувати обставини щодо витрат позивача на лікування дітей, оскільки позивачкою не надано медичних документів, висновків лікарів про призначення зазначених медичних препаратів у зв'язку з хворобою дітей, а тому ці чеки, квитанції не є належними доказами по справі і не можуть бути взяті до уваги.

Довідка благодійного фонду «Почнемо з малого», яка судом врахована як доказ витрат позивача у зв'язку з реабілітацією сина, також не може бути належним доказом у справі, оскільки не є розрахунковим документом, який би підтверджував сплату позивачкою 20 600 грн. на реабілітаційне лікування сина.

В суді апеляційної інстанції позивач пояснила, що інших документів на підтвердження своїх доводів вона надати не може.

Відповідно до ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального права, рішення суду в частині стягнення додаткових витрат на дитину слід змінити, зменшивши розмір стягнень з 19 628 грн. 50 коп. до 5 558 грн. 71 коп. В решті рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 червня 2015 року в частині стягнення додаткових витрат на дитину змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5 558,71 грн. додаткових витрат на дитину.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: