№ 48004021, 29.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2015 р. Справа№ 910/23273/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Лобаня О.І.

при секретарі судового засідання Іващенко М.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Іванська О. А. (довіреність від 07.03.2014 № б/н)

від відповідача: Близнюкова С. І. (довіреність від 20.03.2015 № б/н)

розглянувши матеріали апеляційної скарги

дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс"

на рішення господарського суду міста Києва від 13.05.2015

у справі № 910/23273/14 (суддя Якименко М.М.)

за позовом дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс"

до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про внесення змін до договору, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.05.2015 року у справі № 910/23273/14 в задоволенні позовних вимог дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс" про внесення змін до Договору поставки продукції № 161(3)14УК від 08.05.2014 відмовлено повністю.

Прийняте рішення судом першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довів умов, необхідних для зміни договору, у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Також суд першої інстанції в рішенні зазначив, що зміна економічної ситуації та коливання курсу іноземної валюти стосовно національної валюти України є комерційним ризиком сторін договору, а тому ці обставини не можуть вважатися підставами для зміни або розірвання договору.

Не погодившись із вказаним рішенням, дочірнє підприємство "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.05.2015 року у справі № 910/23273/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДП "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс" у повному обсязі.

Апеляційну скаргу скаржник обґрунтував тим, що причиною необхідності внесення змін до договору стала істотна зміна обставин, зокрема, стрімке зростання вартості іноземної валюти в Україні, ріст інфляції, що вплинуло на умови поставки продукції в порівнянні з обставинами, що існували на час укладання між сторонами вказаного договору. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції в рішенні безпідставно вказав, що позивачем не доведена наявність усіх чотирьох умов, необхідних для зміни договору, оскільки якби сторони передбачили зростання курсу валют, то уклали б договір на інших умовах. Також скаржник наголошує на тому, що позивач не міг усунути причини, які стали підставами для істотної зміни обставин, а внаслідок нестабільності курсу валют та труднощів з перерахуванням валюти позивач зазнає значних втрат. Зі слів скаржника, остаточна вартість договору, яка була узгоджена сторонами не покриває витрат, які несе позивач при виконанні своїх обов'язків за договором, що призводить до значних втрат та нерентабельності договору для позивача, а також до неможливості виконання зобов'язання в натурі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2015 року у справі № 910/23273/14 апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс" прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 24.06.2015.

24.06.2015 через відділ діловодства суду від відповідача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідача зазначив, що укладаючи спірний договір сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та, в момент укладання договору, не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане. Відповідач вказує, що позивачем не доведено настання обставин непереборної сили (форс-мажору) у визначеному порядку в договорі. На думку відповідача, зміна економічної ситуації, відсутність на ринку України комплектуючих для виконання умов договору та необхідних для цього коштів, зміна курсу іноземної валюти до національної валюти є комерційним ризиком позивача. В тому числі, відповідач наголошує, щ зміна істотної умови договору про держзакупівлі можлива лише у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни курсу валюти.

Ухвалою суду від 24.06.2015 відкладено розгляд апеляційної скарги на 29.07.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 29.07.2015 підтримав подану апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.07.2015 заперечив на подану апеляційну скаргу та просить апеляційний суд залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

08.05.2014 pоку між Дочірнім підприємством «Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» «Фаворит-Плюс» (далі по тексту - Постачальник, Позивач) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі по тексту - Покупець, Відповідач) укладено Договір поставки продукції №161(3)14УК (далі по тексту - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі поставити обладнання і надати супутні послуги з впровадження Автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки (АСКРО) ВП «Запорізька АЕС», надалі іменованих «Товар», а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти і сплатити Товар.

Згідно з п. 1.2. Договору Загальний строк поставки товару: вересень 2014 р. - вересень 2016. Поставка товару здійснюється згідно з Графіком поставки, оформленим у вигляді додатку №2 до даного Договору, який є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Товар, який поставляється, по своїй якості повинен підтверджуватися сертифікатом відповідності, виданим органом, акредитованим в УкрСЕПРО, висновком державної токсиколого-гігієнічної експертизи МОЗУ, сертифікатом якості, виданим підприємством-виробником, сертифікатом УкрСЕПРО на кабельну продукцію (або іноземними сертифікатами та свідоцтвами про їхнє визнання в Україні), паспортом (формуляром), відомостями експлуатаційних документів, та відповідати вимогам зазначеним ТвіУП (додаток №2 даного Договору).

п. 3.1. Договору, загальна вартість Договору, з урахуванням супутніх послуг, надання яких передбачене розділом 7 та ТВіУП (додаток №3 до Договору) Договору, становить 98 910 408,00 грн., в тому числі ПДВ 20% -16 485 068,15 грн.

Згідно з п. 3.3. Договору, оплата за останнім здійснюється в наступному порядку:

Розрахунок за Товар, поставлений відповідно до Графіку поставки (додаток №2 до Договору), та супутні послуги, надані в обсязі, п. 2.12., розд. 7 Договору та ТВіУП (додаток №3 до Договору), здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника наступним чином:

- 26600000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20% 4 433 333,34 грн.) - протягом 30 банківських днів після виконання Постачальником зобов'язань по поставці Товару в 2014р., передбачених Графіком поставки (додаток №2), та за наявності підписаного Сторонами Акту про виконання нагляду при проведенні монтажу і автономного налагодження і випробування обладнання (включаючи програмні засоби), що поставляється (передбаченого розділом 7 Договору);

- 20140000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20% 3 356 666,66 грн.) - протягом 2015 р., після виконання Постачальником зобов'язань по поставці Товару в 2015р., передбачених Графіком поставки (додаток №2), та за наявності підписаного Сторонами Акту про виконання нагляду при проведенні монтажу і автономного налагодження і випробування обладнання (включаючи програмні засоби), що поставляється (передбаченого розділом 7 Договору);

- 52 170 408,88 грн. (у т.ч. ПДВ 20% 8 695 068,15 грн.) - протягом 2016р., після виконання Постачальником зобов'язань по поставці Товару в 2016р., передбачених Графіком поставки (додаток №2), та за наявності підписаного між Постачальником і Покупцем Акту про виконання нагляду при проведенні монтажу і автономного налагодження і випробування обладнання (включаючи програмні засоби) та інших супутніх послуг, що поставляються (передбачених розділом 7 Договору).

Оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.

Позивач звернувся з позовною заявою до Господарського суду м. Києва у зв'язку з відмовою відповідача вносити зміни до Договору на підставі зростання вартості іноземної валюти з квітня 2013 року по серпень 2014 більше ніж на 60%, що, у свою чергу, при умові виконання договору порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконати його обов'язок.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Як встановлено статтею 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В свою чергу, частиною 1-2 статті 652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, законодавство чітко визначає порядок внесення змін до договору, та передбачає, що таке внесення має відбуватися лише за згодою сторін угоди, а у випадку, коли певної згоди не досягнуто, заінтересована сторона вправі звернутися до суду, при умові одночасного існування чотирьох умов.

Згідно статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При укладенні спірного договору в забезпечення виконання зобов'язань, що виникають з договору про надання банківської гарантії та беручи на себе певні зобов'язання, сторони повинні були чітко усвідомлювати, що курс національної валюти по відношенню до долара США не є незмінним.

Зміна курсу долару США по відношенні до гривні не свідчить про істотну зміну обставин в розумінні положень ст. 652 Цивільного кодексу України відносно договору поставки продукції.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про Національний банк України" офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України.

Валютні курси, як зазначено у ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, згідно з Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженим постановою Правління Національного Банку України від 12.11.2003 № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, встановлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що укладаючи поставки продукції, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

Таким чином, позивачем не доведено, що сторони при укладенні спірного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 3.2 розділу 3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України від 15 липня 2014 за №40(3), не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.

Суд першої інстанції також дійшов правильного висновку, що настання зазначених у Договорі обставин непереборної сили (форс-мажору) позивачем у визначеному Сторонами порядку не підтверджено.

Згідно з вимогами ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Закупівля вищевказаних Товарів була здійснена Відповідачем у відповідності з вимогами ч.1 ст. 14 Закону України "Про здійснення державних закупівель" відповідно до річного плану, виходячи з у та обсягу фінансування.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зазначених у п.п. 1-8 ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Тобто, Законом України "Про здійснення державних закупівель" встановлений вичерпний перелік випадків, при яких органами можуть бути змінені істотні умови договору після його підписання до виконання ними зобов'язань в повному обсязі.

До таких випадків відноситься зміна встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу (п.7 ч. 5 ст. 40 Закону).

Оскільки умови щодо зміни ціни в залежності від зміни індексу інфляції та курсу іноземної валюти до національної валюти України спірним договором не передбачені, то доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Враховуючи викладене, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свої позовних вимог, а тому суд першої інстанції дійшов достовірних висновків про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 13.05.2015 у справі № 910/23273/14 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судовою колегією встановлено відсутність належних доказів щодо обставин, передбачених ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджували б наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

В той же час, доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс" на рішення господарського суду міста Києва від 13.05.2015 у справі № 910/23273/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва 13.05.2015 у справі № 910/23273/14 залишити без змін.

3. Справу № 910/23273/14 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді А.Г. Майданевич

О.І. Лобань