Решение № 4793235, 25.06.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2009 р. Справа №5/546

За позовом Приватного підприємця Єгорова Леоніда Миколайовича, Затін, Великобагачанський район, Полтавська область,38300

до Приватної агрофірми "Великосолонцівська", Великі Солонці, Новосанжарський район, Полтавська область, 39342

про стягнення 5600,00 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Єгоров Л.М.

від відповідача: не з'явився

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 3600,00 грн. боргу за договором купівлі-продажу від 17.10.2002 року, та 2000,00 грн. моральної шкоди.

Представник позивача на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, у відзиві на позов вказує, що Постановою № 7/62-18/95-4/79 від 20.06.2008р. відповідача визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 17.10.2002р. між сторонами по справі укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого відповідач придбав товар на загальну суму 6470 грн. В порушення взятих на себе зобов"язань, відповідач частково розрахувався за отриманий товар.

Заборгованість відповідача становить 3600,00 грн. Позивач просить стягнути ще 2000,00 грн. моральної шкоди, обгрунтовуючи її спричиненим хвилюванням.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Позивачем не надано жодного доказу передачі товару відповідачу (хоча суд витребовував дані докази). В матеріалах справи відсутні довіреності, накладні, які б свідчили про передачу товару відповідачу.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач не довів ті обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

Відмовляючи в задоволенні вимоги про стягнення основного боргу, сід відмовляє і в задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди, як похідної вимоги.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода для юридичної особи полягає у приниженні честі, гідності а також ділової репутації. Критерієм оцінки, яким слід керуватися при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди є ступінь втрати немайнового характеру, що настали у зв’язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.(Наказ, Рекомендації № 211 від 26.08.2004р. “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо відшкодування моральної шкоди”). Зокрема, з'ясуванню підлягає підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

З поданих позивачем матеріалів неможливо зробити висновок про те, чи є у даному випадку згадані умови відповідальності.

Крім того, судом досліджено, що ухвалою господарського суду Полтавської області №7/62 від 14.06.2005р. порушено провадження у справі про неплатоспроможність приватної агрофірми „Великосолонцівська", с.Великі Солонці Новосанжарського району Полтавської області, код ЄДРПОУ №30731355, про що в газеті „Урядовий кур'єр" від 23.06.05р. було опубліковано оголошення про прийняття претензій кредиторів протягом місяця з моменту опублікування.

У відповідності з п.1 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги ПП Єгорова Л.М. до ПАФ «Великосолонцівська»виникли до 14.06.2005р. (дати порушення провадження у справі про неплатоспроможність приватної агрофірми „Великосолонцівська") і повинні були бути заявлені в суд до 23.07.2005 року.

В зв'язку з тим, що у визначений законом термін ПП Єгоров Л.М. не звернувся до господарського суду з заявою про визнання його кредитором, то цей борг у відповідності з п. 2 ст. 14, п. 5 ст. 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважається погашеними, а вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Погашення вимог кредиторів щодо цивільно-правових зобов'язань, що відбувається внаслідок застосування ч.2 ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", слід вважати припиненням цих зобов'язань відповідно до ч.І ст.598 ЦК України (п.8.12 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004р. №04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Вимоги кредиторів, які були заявлені до боржника в установлений законом строк, і які були визнані господарським судом по справі №7/62, були включені до реєстру вимог кредиторів приватної агрофірми „Великосолонцівська" в визначених судом розмірах. В переліку конкурсних кредиторів, внесених до реєстру вимог кредиторів приватної агрофірми „Великосолонцівська", відсутній кредитор ПП Єгоров Л.М. (п.п. 1, 2 Ухвали господарського суду Полтавської області від 15.09.2005р. по справі №7/62). В ч.2 п.2 цієї Ухвали зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, вважаються погашеними.

Отже, врахувоючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позоіу.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову.

Суддя Гетя Н.Г.