№ 47763513, 30.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 липня 2015 року № 826/10239/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Приватного підприємства "Хімсервіс"

до

Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві

про

визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Хімсервіс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо коригування (зменшення) в Автоматизованій інформаційній системі АІС “Податковий блок” показників податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, а також показників доходів та витрат, що підлягають врахуванню при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток, задекларованих Приватним підприємством «Хімсервіс» у податковій декларації з податку на прибуток за 2014 рік, на підставі Акту № 234/26-57-22-05/31280582 від 18.05.2014 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Хімсервіс» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.12.2014 по 31.12.2014»; про зобов’язання відповідача вилучити з автоматизованої інформаційної системи АІС “Податковий блок”, зокрема з підсистеми “Автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту» інформацію, внесену на підставі Акту перевірки № 234/26-57-22-05/31280582 від 18.05.2014 та про зобов’язання Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві відновити в Автоматизованій інформаційній системі АІС “Податковий блок” задекларовані позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року показники податкових зобов’язань з ПДВ в сумі 2 343 239,00 грн. та податкового кредиту в сумі 303 245,00 грн., а також задекларовані Приватним підприємством «Хімсервіс» у податковій декларації з податку на прибуток за 2014 рік показники доходів та витрат, що підлягають врахуванню при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковий орган не мав правових підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватним підприємством «Хімсервіс», оскільки вказана перевірка проведена відповідачем на підставі наказу щодо перевірки іншого платника податків. Крім того, позивач вказує про помилковість висновків Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо відсутності товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості на товар, оскільки останні не є доказом виконання договорів поставок, а підтвердження відповідності продукції не є обов’язковою для позивача.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві – заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи. В якості безпідставності позовних вимог представник відповідача посилався на висновки Верховного суду України, викладені в Постанові від 09.12.2014 у справі № 21-511а14 та зазначав, що висновки, викладені в Акті за результатами перевірки та занесені до електронної інформаційно-аналітичної бази, є лише відображенням дій інспектора та встановлення певних фактів, які не породжують жодних правових наслідків для позивача як платника податків, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Також в судовому засіданні представник відповідача підтвердив наявність описок в Акті перевірки та наказі від 27.04.2015 № 905.

В судовому засіданні на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження та надано сторонам час на подачу письмових пояснень по суті позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Хімсервіс» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.12.2014 по 31.12.2014» за результатом якої складено акт від № 234/26-57-22-05/31280582 від 18.05.2014 (далі – акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, а саме:

- п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до завищення розміру доходів, що враховуються визначенні об'єкта оподаткування за 2014 рік на суму 10 766 873грн.;

- п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України ..., що призвело до завищення розміру витрат, що враховуються визначенні об'єкта оподаткування за 2014 рік на суму 9 171 197 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України що призвело до завищення податкових зобов'язань за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 року на суму 2 343 239грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.6, п. 198.3, п. 198.2, п. 198.1 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 року у сумі 303 245грн.».

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.62.1.3 п.6.2.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 75 ПК України визначені види перевірок.

Зокрема згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Статтею 78 ПК України встановлено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

У відповідності до п. 82.2 ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Відповідно до абз. четвертого п. 86.7 ст. 86 ПК України рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Згідно п. 3 розділу I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984 (далі - Порядок № 984) акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово господарської діяльностіплатника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 5, 6 Порядку № 984 в акті перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень. При цьому ці порушення в акті перевірки викладаються чітко, об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 86.8 ст. 86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже, складання акту з викладенням зроблених під час перевірки висновків за наслідками проведення перевірки віднесено до компетенції відповідача, а зменшення (збільшення) грошового зобов'язання платнику податків може бути здійснено лише шляхом винесення відповідного податкового повідомлення-рішення згідно з ст. 58 ПК України.

Тобто, акт перевірки та викладені в ньому факти і висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Представники контролюючого органу не позбавлені права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки про зафіксовані обставини і в подальшому, в разі виникнення спору щодо рішень, які приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію про наявність певних, допущених платником податків порушень. В свою чергу дії по складанню акту перевірки та викладені у ньому висновки є функціональними обов'язками контролюючого органу, які самі по собі не створюють для позивача будь-яких негативних наслідків та не покладають на позивача податкових обов'язків. При цьому, оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, а також самих висновків перевірки, надається уповноваженим законом органам при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Вказані висновки суду узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України, викладені в Постанові від 03 вересня 2014 р. у справі № К/9991/67708/12.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до положень частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Предметом оскарження, згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, є дії чи бездіяльність службових осіб податкового органу, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи, а задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у сфері публічно-правових відносин.

Вказана позиція суду узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в Постанові від 23.01.2014 у справі № К/800/30711/13.

Згідно приписів п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У відповідності до п. 179.5 ст. 179 Податкового кодексу України податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу.

Внесення змін до податкової звітності, за змістом ст. 50 Податкового кодексу України, вчиняється шляхом подання уточнюючих розрахунків платником податків.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Разом з цим, згідно вимог пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14 Податкового кодексу України)

Отже, податковий орган, як контролюючий орган, може змінити задекларовані платником податків дані податкової звітності лише шляхом визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, у випадках, передбачених пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року №К/9991/74156/12.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1999 р. № 2657-ХІІ, податковою інформацією є сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Податкова інформація є підставою для прийняття посадовими особами органів державної податкової служби відповідних висновків під час проведення перевірок (пункт 83.1 статті 83 Податкового кодексу України).

Оформлення результатів перевірок здійснюється шляхом складання акта перевірки, який є носієм доказової інформації та повинен містити висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання законодавства.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі акта № 234/26-57-22-05/31280582 від 18.05.2014 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Хімсервіс» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.12.2014 по 31.12.2014» здійснено коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту ПП «Хімсервіс» в системах автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, що відповідачем не заперечувалось.

Проте, жодних законодавчо визначених письмових повідомлень контролюючого органу про здійснення перерахунку грошового зобов'язання ПП «Хімсервіс», якими, у даному випадку, є податкові повідомлення-рішення, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено не було.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді коригування задекларованих показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Зазначене також підтверджується правовою позицією Вищого адміністративного суду України у постанові від 13.03.2014 року № К/800/51574/13.

Таким чином, з системного аналізу викладеного вбачається, що дії відповідача щодо коригування у електронній базі «Податковий Блок» показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2014 року та податкового кредиту, а також показники доходів та витрат, що підлягають врахуванню при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток не відповідають вимогам податкового законодавства та є протиправними.

Враховуючи викладене, з урахуванням неправомірного коригування відповідачем у електронній базі «Податковий Блок» вищевказаних показників, з метою відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача вилучити з вилучити з автоматизованої інформаційної системи АІС “Податковий блок”, зокрема з підсистеми “Автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту» інформацію, внесену на підставі Акту перевірки № 234/26-57-22-05/31280582 від 18.05.2014 та відновити в Автоматизованій інформаційній системі АІС “Податковий блок” задекларовані позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року показники податкових зобов’язань з ПДВ та податкового кредиту, а також задекларовані Приватним підприємством «Хімсервіс» у податковій декларації з податку на прибуток за 2014 рік показники доходів та витрат, що підлягають врахуванню при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позов ПП "Хімсервіс" підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити адміністративний позов Приватного підприємства "Хімсервіс".

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо коригування (зменшення) в Автоматизованій інформаційній системі АІС “Податковий блок” показників податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість Приватного підприємства "Хімсервіс", а також показників доходів та витрат, що підлягають врахуванню при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток на підставі Акту № 234/26-57-22-05/31280582 від 18.05.2014 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Хімсервіс» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.12.2014 по 31.12.2014».

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві вилучити з автоматизованої інформаційної системи АІС “Податковий блок”, зокрема з підсистеми “Автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту» інформацію, внесену на підставі Акту перевірки № 234/26-57-22-05/31280582 від 18.05.2014.

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві відновити в Автоматизованій інформаційній системі АІС “Податковий блок” задекларовані Приватним підприємством "Хімсервіс" у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року показники податкових зобов’язань з ПДВ та податкового кредиту, а також задекларовані Приватним підприємством «Хімсервіс» у податковій декларації з податку на прибуток за 2014 рік показники доходів та витрат, що підлягають врахуванню при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда