№ 47762456, 25.05.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

25.05.2015 р. Справа № 814/825/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

адміністративним позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївгаз» (вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв, 54003)

до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України (вул. Чкалова, 20/9, м. Миколаїв, 54017)

про: скасування податкових повідомлень - рішень від 03.03.2015р. № НОМЕР_1,№ НОМЕР_2,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз» (далі - позивач, ПАТ «Миколаївгаз», товариство) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (даіл - відповідач, СДПІ, податкова) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1,№ НОМЕР_2 від 03.03.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що авансовий внесок з податку на прибуток сплатив відповідно до вимог Податкового кодексу України, тому податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу за порушення строків сплати суми грошового зобовязання підлягає скасуванню.

Відповідач надав суду заперечення проти позову та зазначає, що податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 03.03.2015 року прийняті на підставі ст. 126 Податкового кодексу україни (далі - ПК України), в звязку з тим, що позивачем порушено граничний строк сплати суми грошового зобовязання, визначеного п. 57.1 ст. 57 ПК України. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним і обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

Представники сторін надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (арк. спр. 69, 70).

У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Контролюючим органом 18.02.2015 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Миколаївгаз» з питання своєчасності сплати авансових внесків з податку на прибуток у квітні,травні, червні 2014 року за УЕГГ м. Миколаєва ПАТ «Миколаївгаз».

За результатами перевірки податковою було складено ОСОБА_1 перевірки № 17/28-08-51-40/05410263 від 29.07.2014 року (далі - ОСОБА_1, арк. спр. 20 - 28).

ОСОБА_1 в ході перевірки встановлено, що ПАТ «Миколаївгаз» було порушено пп. 16.1.4 ст.16, п. 31.1 ст. 31, п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України, а саме: порушено терміни сплати узгодженої суми податкового зобовязання авансового внеску з податку на прибуток у квітні 2014 року у сумі 192 804,00 грн, у травні 2014 року у сумі 192 804,00 грн., у червні 2014 року у сумі 192 804,00 грн.

На підставі даних, отриманих за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки, винесені податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 03.03.2015 року, яким позивачу було визначено податкове зобовязання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 57 420,67 грн. та в сумі 841,07 грн. за порушення граничних строків сплати суми грошового зобовязання з авансового внеску з податку на прибуток (арк. спр. 18 - 19).

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 152.4. ст.152. ПК України, платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Як зазначенно в ОСОБА_2 експлуатації газового господарства м. Миколаєва (УЕГГ) є відокремленим підрозділом (філією) ПАТ «Миколаївгаз» без статусу юридичної особи, з 2013 року позивач є консолідованим платником податку на прибуток та зареєстрований як платник податків у відповідача.

ОСОБА_1 абз. 3 п. 152.4. ст. 152 ПК України, при консолідованому порядку сплати податку сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку.

Пунктом 2 підрозділу 4 розділу XX ПК України встановлено, що платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

ОСОБА_1 п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Таким чином, податковим законодавством передбачені джерела погашення податкових зобовязань платників податків, у тому числі за рахунок надміру сплачених податків по інших платежах. Таке право, надане законом платнику податку, є вираженням його волі, спрямованої на погашення податкових зобовязань, та не залежить від будь-яких обставин, окрім наявності бюджетної заборгованості.

Спрямування надміру сплачених сум з одного платежу в погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів здійснюється на підставі заяви платника податку, відповідно до ст. 43 ПК України та Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом від 21.12.2010 року № 974/1597/499.

Таким чином, надміру сплачені суми зобов'язань з податку на прибуток можна спрямувати на сплату щомісячних авансових внесків з цього податку на підставі поданої заяви.

Зазначена правова позиція з вказаного питання визначена і ДПС України в листі № 4420/6/15-14-15-13 від 01.04.2013 року.

Судом було встановлено, що позивачем узгоджена сума податкових зобовязань, яка була визначена за результатами поданої Декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (реєстраційний № НОМЕР_3 від 28.02.2014 року) з урахуванням уточнюючих декларацій з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (реєстраційний № НОМЕР_4 від 26.03.2014 року, реєстраційний № НОМЕР_5 від 27.03.2014 року) в сумі 192 804,00 грн., яку було сплачено до державного бюджету у встановлені іаконодавством терміни та за відповідні податкові періоди, а саме:

- податкові зобовязання авансового внеску з податку на прибуток зобовязання за квітень 2014 року було сплачено платіжним дорученням від 28.03.2014 року № 7230 в сумі 192 804,00 грн. та заявою про зарахування надміру сплачених грошових зобовязань від 31.03.2014 року № 06/261 (вхідний 31.03.2014р.) в частині зарахування з коду класифікації доходів бюджету - 11021000 на код класифікації доходів бюджету 11024000 «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств»;

- податкові зобовязання авансового внеску з податку на прибуток за травень 2014 року - сплачено платіжним дорученням від 29.05.2014 року № 8643 в сумі 192 804,00 грн.;

податкові зобовязання авансового внеску з податку на прибуток за червень 2014 року - сплачено платіжним дорученням від 23.06.2014 року № 9302 в сумі 192 804,00 грн.

Так, перелік заходів реагування та порядок дій з їх реалізації для контролюючого органу у разі надходження відповідної заяви визначено пунктом 43.5 статті 43 ПК України, де зазначено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Таким чином, податкове законодавство не вимагає від платника податків здійснення будь-яких інших дій, окрім подачі до податкового органу заяви про таке зарахування (повернення) і не надає податковому органу, права, вчиняти дії (або не вчиняти їх), які фактично приводять до відмови платнику податку в зарахуванні надміру сплачених платежів у рахунок інших бюджетних платежів на підставі заяв про таке зарахування. Крім цього податковим законодавством передбачений 20-денний термін для зарахування надміру сплачених платежів у рахунок інших бюджетних платежів.

З вищезазначеного вбачається, що дії платника податку цілком відповідають приписам податкового законодавства та не порушують встановлений ст. 87 та ст. 43 ПКУ порядок погашення узгодженої суми податкового зобовязання.

Отже враховуючи зазначене позивачем було дотримано та виконано вимоги законодавства в частині сплати конкретного виду податку (збору) в строки та у розмірах встановлених законодавством.

З викладеного вбачається та позивач документально підтвердив, що він своєчасно та в повному обсязі здійснив сплату своїх податкових зобовязань, а викладені в ОСОБА_1 перевірки висновки не відповідають дійсності.

Частиною 3 п. 43.3 ст. 43 ПК України визначено, що контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум з відповідного бюджету.

Таким чином, саме неправомірні дії відповідача призвели до несвоєчасного зарахування авансового платежу з податку на прибуток.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

ОСОБА_1 частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта субєктів владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач не довів суду правомірність вчинених дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

В той же час позивачем було доведено суду відсутність фактів порушення податкового законодавства з боку позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м .ОСОБА_3 головного управління Міністерства доходів і зборів України № НОМЕР_1 від 03.03.2015 року про сплату ПАТ «Миколаївгаз» штрафу в сумі 57 420,67 грн. за порушення граничних строків сплати суми грошового зобовязання з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств.

3.Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України від № НОМЕР_2 від 03.03.2015 року про сплату ПАТ «Миколаївгаз» штрафу в сумі 841,07 грн. за порушення граничних строків сплати суми грошового зобовязання з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз» (код ЄДРПОУ 05410263) сплачений згідно платіжного доручення № 411 від 19.03.2015 року судовий збір в сумі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя Малих О.В.