Решение № 4775859, 01.04.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ

від "01" квітня 2009 р. по справі № 05/48-38

за позовом Прокурора м.Червонограда в інтересах держави в особі Державного підприємства “Львіввугілля”в особі «Червоноградського вантажно-транспортного управління” Державного підприємства “Львіввугілля”, м.Червоноград

до відповідача Підприємця ОСОБА_1, с.Руснів Володимир-Волинського району

про стягнення 31 573,22 грн.

Суддя Бондарєв С.В.

Представники:

від позивача: Бабій М.О. - довіреність №1/126 від 02.03.2009р.

Короп М.Ф. - довіреність від 02.01.2009р. №8/12

від відповідача: ОСОБА_1 - підприємець

В судовому засіданні взяв участь прокурор відділу представництва Манзій П.П.

Суть спору: Прокурор м.Червонограда в інтересах держави в особі Державного підприємства “Львіввугілля”в особі «Червоноградського вантажно-транспортного управління”Державного підприємства “Львіввугілля”звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача - Підприємця ОСОБА_1 31 573,22 грн. заборгованості згідно договору №27 від 25.01.2006р. про купівлю-продаж вугілля марки ГР.

Відповідач в судовому засіданні, в поясненні від 01.04.2009р. позовні вимоги визнав, пояснює заборгованість важким фінансовим становищем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ,-

в с т а н о в и в:

25.01.2006р. між «Червоноградським вантажно-транспортним управлінням” Державного підприємства “Львіввугілля”та Підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №27 на купілвю-продаж вугілля марки ГР.

Відповідно до п. 3.1 даного договору ціна узгоджується сторонами і становить 180,00 грн. за 1 тонну вугілля з урахуванням ПДВ.

В лютому, березні місяцях 2006 року позивач по рахунках 15,28,49,11 продав відповідачу вугілля марки ГР на загальну суму 36 573,22 грн. Однак відповідач проплатив лише 5 000,00 грн. Заборгованість його становить 31 573,22 грн., що підтверджується Актом звірки розрахунків від 10.10.2007р.

Відповідно до ст.. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги містить ст. 193 ГК України.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підставні, в судовому засіданні визнанні відповідачем, і підлягають до стягнення з нього.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита в розмірі 315,73 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід стягнути з нього в дохід Державного бюджету.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, Цивільного кодексу України , ст.ст.44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

в и р і ш и в:

1. Стягнути з Підприємця ОСОБА_1, с.Руснів Володимир-Волинського району, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_1, МФО НОМЕР_2, код НОМЕР_3) на користь Державного підприємства “Львіввугілля”в особі «Червоноградського вантажно-транспортного управління” Державного підприємства “Львіввугілля”, м.Червоноград, вул.. Льівіська, 59 (р/р 26006301429, в Червоноградському відділенні ВАТ «Ощадбанк» за №7856», МФО 385112, код 35879833) - 31 573,22 грн. заборгованості.

2. Стягнути з Підприємця ОСОБА_1, с.Руснів Володимир-Волинського району, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_1, МФО НОМЕР_2, код НОМЕР_3) в дохід Державного бюджету 315,73 грн. витрат по оплаті держмита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя