Постановление суда № 47745998, 04.02.2014, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 1601/12620/2012

Провадження № 2/524/477/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2014 року Автозаводський райсуд м. Кременчука в складі :

Головуючого судді Кривич Ж.О.,

при секретарі Сичовій Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання частково недійсними свідоцтва про спадщину та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Кривич Ж.О. з грудня 2013 року перебуває цивільна справа за обєднаними в одне провадження позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання частково недійсними свідоцтва про спадщину та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів. Справа Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.11.2013 року передана на новий розгляд до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

В ході судового засідання представник позивача за первісним позовом пояснив суду, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 06 листопада 2013 року рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 21 серпня 2013 року скасовано, справу направлено на розгляд до суду І інстанції. В своїй ухвалі суд касаційної інстанції зазначає, що «усупереч вимогам ч. 1 ст. 137 ЦПК України суд залишив поза увагою клопотання ОСОБА_1 про витребування від КБ «ПриватБанк» депозитного договору, в якому, за твердженням позивачки, містилося розпорядження померлого на випадок смерті, порушивши принцип рівних можливостей сторін у процесі, гарантований ст. 10 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підписаної 04 листопада 1950 року, ратифікованої 17 липня 1997 року, що набула чинності 11 вересня 1997 року». В тому разі, якщо ОСОБА_5 зробив розпорядження на випадок смерті щодо вкладу в банківській установі, то даний вклад не може входити до складу спадщини. За таких обставин і свідоцтво про право на спадщину в частині даного вкладу не видається, а сам вклад видається банком безпосередньо спадкоємцю (або іншій особі), на користь якої зроблено заповідальне розпорядження. 09 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернулася з листом до КБ «ПриватБанк» № 01/770, в якому просила надати копію договору щодо вкладу, що зберігався на рахунку Кременчуцької філії ЗАТ «КБ «ПриватБанк» рахунок ОР 01227011, копію договору на обслуговування карти та текст відповідного розпорядження на випадок смерті. Але відповідь ОСОБА_1 не отримала. Таким чином, ОСОБА_1 мала труднощі у витребуванні певних доказів, які мають істотне значення для розгляду справи. Оскільки суд касаційної інстанції наголошує на порушенні принципу рівних можливостей сторін у процесі, в частині залишення поза увагою клопотання ОСОБА_1 про витребування з КБ «ПриватБанк» депозитного договору, вважає за необхідне повторно заявити клопотання про витребування доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Заслухавши думку учасників судового засідання, керуючись ст. 73 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Витребувати від ПАТ КБ «ПриватБанк» наступні відомості:

-копію договору щодо вкладу, що зберігався на рахунку Кременчуцької філії ЗАТ «КБ «ПриватБанк» рахунок ОР 01227011;

-копію договору на обслуговування карти;

-текст відповідного розпорядження ОР 01227011 від ОСОБА_5 на випадок його смерті.

Витребувані документи направити на адресу суду з посиланням на номер судді (16/01-Кр.) до початку судового засідання, яке відбудеться 18 лютого 2014 року об 11 год. 00 хв.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя :