Постановление суда № 47716895, 08.07.2015, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

08.07.2015 Єдиний унікальний номер 205/4966/15-ц

УХВАЛА

08 липня 2015 року м. ДніпропетровськСправа №205/4966/15-ц 2-з/205/61/15

Суддя Ленінського районного суду м.Дніпропетровська Нижний А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.

07.07.2015р. до суду надійшло клопотання позивача про забезпечення вищевказаного позову, у якому просив вжити заходи для його забезпечення та до розгляду справи по суті накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За змістом п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Всупереч викладеному, заява про забезпечення позову не містить виклад обставин та будь-яких доказів на підтвердження вимог заявника, що не дає змоги суду пересвідчиться, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду по справі.

Таким чином, позивач всупереч ч.3 ст.151 ЦПК України не довів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а відтак у суду відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 210 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяОСОБА_5