Постановление суда № 47666296, 23.07.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/10907/15-ц

Провадження №2/521/4667/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року місто Одеса

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Плавич І.В., розглянувши позовну заяву ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Через канцелярію суду в порядку ст. 11-1 ЦПК України надійшли матеріали позовної заяви ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Як встановлює ст. 11 ч.1 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи зі змісту даної норми, звернення особи до суду повинне відповідати певним вимогам, що регламентуються процесуальним законом, зокрема, ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Однак дослідивши відповідні матеріали суд виявив, що дана заява подана без додержання певних вимог закону, а саме: відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; не зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, не вказано на наявність підстав для звільнення від доказування; відсутній документ, що підтверджує оплату судового збору.

Згідно ст. 4 ч.2 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду: позовної заяви майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати; позовної заяви немайнового характеру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суму заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 89433,75 гривень, яка є майновою. Ціна позову визначена на рівні 89433,75 гривень, судовий збір не сплачений.

Заявник вважає, що ПАТ «Дельта Банк», у звязку із визнанням неплатоспроможним та запровадженням тимчасової адміністрації з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, набуло пільги щодо оплати судового збору, посилаючись при цьому на ст. 5 п.22 закону України «Про судовий збір». Однак з позицією сторони позивача суд погодитись не може, оскільки звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості у звязку із порушенням виконання грошового зобовязання за своєю правовою природою безпосередньо не повязане із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку. У звязку з цим, підстави для відстрочення або розстрочення оплати судового збору відсутні.

Як встановлює ст. 121 ч.1 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного, суддею вбачається, що дана заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачеві строку для усунення наведених недоліків.

Керуючись ст.ст. 119, 120, 121, 209, 210 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків впродовж пяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Розяснити позивачеві, що у разі, якщо заявник не усуне недоліки, встановлені ухвалою суду, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: