№ 47653462, 29.07.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2015 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Піскун О.П., розглянувши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 на постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 червня 2015 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, директора

ТОВ «Днєпркартранс», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 162-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51000 гривень,-

встановив:

постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 червня 2015 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 162-1 КУпАП, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51000 гривень.

У відповідності до постанови місцевого суду, ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він, будучи директором ТОВ «Днєпркартранс», допустив, порушення ст. 1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», неповернення в Україну виручку від експортної операції товарів, робіт, послуг у сумі 1355400 руб РФ, що в еквіваленті складає 450382,52 грн.

Наведенні порушення були виявленні з 16.04.2015 року по 20.04.2015 року у ході позапланової виїзної перевірки ТОВ «Днєпркартранс» за період з 29.07.2014 року по 31.03.2015 року.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, захисник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, у якій порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі через відсутність складу адміністративного правопорушення.

На переконання апелянта висновки викладенні у постанові суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, апелянт зазначає, що суд, вирішуючи справу по суті, має керуватися вимогами ст. 280 КУпАП, суд має встановити: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Ігноруючи вимоги ст. 280 КУпАП, суд залишив поза увагою ту обставину, що ОСОБА_2, як директором товариства, було подано відповідний позов до міжнародного комерційного арбітражу щодо стягнення суми заборгованості з іноземного контрагента, тобто фактично особою було вжито усіх можливих заходів, що за своєю суттю виключає умисність дій особи.

У судове засідання адвокат - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не зявилися про час та місце перегляду справи повідомленні належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили. З урахуванням наведених обставин та вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, що неявка особи не перешкоджає апеляційному перегляду, суд апеляційної інстанції вважає можливим провести перегляд справи у відсутність апелянта.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність та обґрунтованість постанови місцевого суду, дійшов висновку, що подану апеляційної скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Диспозиція ч. 3 ст. 162-1 КУпАП передбачає, що відповідальності настання за умисне ухилення службових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, - від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті в особливо великих розмірах від реалізації на експорт товарів та послуг.

Таким чином з аналізу приведеної норми закону вбачається, що субєктивна сторона даного виду правопорушення характеризується виключно прямою формою вини вчинено умисно.

Як вбачається з обґрунтувань наведених у постанові суду першої інстанції, що вина особи підтверджується витягом з акту перевірки, протоколом про адміністративне правопорушення, а також поясненнями самого правопорушника.

Проте, суд першої інстанції, зазначивши, що дослідив наведенні докази вини особи, залишив поза увагою вжитті керівництвом ТОВ «Днєпркартранс» заходи щодо стягнення суми боргу з іноземного ТОВ «Транспортний партнер», не давши жодної оцінки рішенню Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгівельно-промисловій палаті від 03 березня 2015 року.

Отже, з аналізу наявних матеріалів справи апеляційний суд дійшов безсумнівного висновку, що ОСОБА_2, діючи як посадова особа товариства, ще до проведення ревізії податковою інспекцією, вжив відповідних заходів щодо погашення дебіторської заборгованості, яка виникли від експортної операції з іноземним контрагентом, що підтверджується письмовими претензіями і рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгівельно-промисловій палаті від 03 березня 2015 року (а.с. 11-16). Тож, враховуючи, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду було винесено 03 березня 2015 року до виявлення даного факту податковою інспекцією, то, за таких обставин, і відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2, як посадова особа, керувався умислом направленим на неповернення валютної виручки в Україну.

Таким чином, під час перегляду справи апеляційним судом було встановлено, що справу місцевий суд розглянув із порушення вимог ст. 280 КУпАП, докази наявні у справі ретельно не були перевірені, відповідно до ст. 252 КУпАП, внаслідок чого районний суд дійшов хибного та необґрунтованого висновку щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 162-1 КУпАП.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, закривши провадження у справі через відсутності складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

постановив:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 про скасування постанови суду задовольнити.

Постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 червня 2015 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 162-1 КУпАП, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 162-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51000 гривень скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_2, за ч. 3 ст. 162-1 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду О.П.Піскун

Дніпропетровської області