Решение № 475875, 20.02.2007, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2007 р.

Справа № 4/39-531

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м.Тернопіль, 46000 в особі Лановецького району електричних мереж, вул. Вишнівецька, 49, м.Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область, 47400.

до Тернопільського обласного державно-комунального підприємства «Тернопільтеплокомуненерго», вул.Київська, 3а, м.Тернопіль, 46000.

про стягнення 5466 грн. 41 коп.

За участю представників сторін:

позивача: не з’явився.

відповідача: не з’явився.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго", м.Тернопіль, в особі Лановецького району електричних мереж, вул. Вишнівецька, 49, м.Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з відповідача - Тернопільського обласного державно-комунального підприємства «Тернопільтеплокомуненерго», вул.Київська, 3а, м.Тернопіль 5466 грн. 41 коп., з яких 1746 грн. 14 коп. пені, 2213 грн. 55 коп. інфляційних нарахувань та 1506 грн. 72 коп. річних.

Відповідач витребуваних судом документів не представив, в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, у відповідності до ст. 64 ГПК України, ухвалою про порушення провадження у справі від 12.02.2007р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 943003 вручене представнику відповідача 15.02.2007р.

Спір вирішено за наявними у справі матеріалами, у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:

- 24.05.2004р. між позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Тернопільобленерго" (Постачальник електричної енергії) та відповідачем - Тернопільським обласним державно-комунальним підприємством «Тернопільтеплокомуненерго», м.Тернопіль (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії за №154, згідно з умовами якого позивач зобов’язався постачати відповідачу електроенергію, а останній, в свою чергу, зобов’язувався своєчасно проводити оплату вартості спожитої електроенергії;

- згідно Додатку №2 до Договору №154 від 24.05.2004р. “Порядок розрахунків” сторони погодили, що оплата за спожиту електричну енергію проводиться Тернопільським обласним державно-комунальним підприємством «Тернопільтеплокомуненерго», м.Тернопіль за діючими тарифами шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Енергопостачальної організації, після закінчення розрахункового періоду на підставі отриманого рахунку на оплату вартості спожитої електроенергії. У відповідності до п.10 цього Додатку, остаточний розрахунок за електроенергію, спожиту в розрахунковому періоді, здійснюється Споживачем протягом 5 днів після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу ст. 714 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як слідує із поданих позивачем доказів, зокрема: рахунків за активну енергію за грудень 2003р., січень - квітень 2004р., жовтень-грудень 2004р., січень-квітень 2005р., листопад-грудень 2005р., січень-квітень 2006р. та актів про обсяги спожитої (переданої) електроенергії (всього 13 актів) відповідач споживав поставлену позивачем електроенергію, однак зобов’язання щодо проведення розрахунку, згідно п.п. 2, 10 Додатку, виконав не вчасно, оплативши борг за використану електричну енергію в жовтні 2006р.

Відповідно до п. 4.2.1 договору №154 від 24.05.2004р. та ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення і крім цього 3% річних від простроченої суми, згідно розрахунку позивача за період з грудня 2003р. по грудень 2006р. сума інфляційних нарахувань становить 2213 грн. 55 коп. та згідно розрахунку за період з грудня 2003р. по листопад 2006р. сума 3% річних –1506 грн. 72 коп.

Згідно п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, а відповідачем строки, передбачені додатком №2 до Договору №154 від 24.05.2004р. порушено, у зв’язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами того ж договору (п.4.2.1) та Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, що згідно розрахунку позивача за період з червня 2006р. по листопад 2006р. складає 1746 грн. 14 коп.

В процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення вище сум чи заперечень з приводу заявленого позову, а відтак позовні вимоги про стягнення 2213 грн. 55 коп. інфляційних нарахувань, 1746 грн. 14 коп. пені та 1506 грн. 72 коп. річних підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем належними і допустимими доказами, у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України, і неоспорені відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України ”Про державне мито”, покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Тернопільського обласного державно-комунального підприємства «Тернопільтеплокомуненерго», вул.Київська, 3а, м.Тернопіль, 46000, код 03353590 на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, 46000, код 00130725 на поточний рахунок 26007301680520, МФО 338426 в ЦВ Промінвестбанку, м.Тернопіль –2213 (дві тисячі двісті тринадцять) грн. 55 коп. інфляційних нарахувань, 1746(одну тисячу сімсот сорок шість) грн. 14 коп. пені та 1506 (одну тисячу п’ятсот шість)грн. 72 коп. річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "02" березня 2007 р. через місцевий господарський суд.

Суддя