№ 475455, 22.02.2007, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.07

Справа №АС2/40-07.

За позовом: Управління Пенсійного фонду України в Роменському районі Сумської області

До відповідача: Дочірнього підприємства «Моноліт-Транс» Колективного малого

підприємства «Моноліт», Роменський район

Про стягнення: 2637 грн. 23 коп.

Суддя СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.

За участю представників:

позивача: Скиба Г.С.

відповідача: не з’явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача – Дочірнього підприємства «Моноліт-Транс» Колективного малого підприємства «Моноліт» на свою користь – 2637 грн. 23 коп. боргу по стягненню недоїмки зі страхових внесків.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України “Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та відповідно до п.1 ст.15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-ІУ є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України. Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування повинен сплачуватись у порядку та строки, визначені Законом України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати підприємствами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України №16-6 від 19.01.2001р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №998/6189 від 29.11.2001р., а страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування – у порядку та строки, визначені п.1 ст.19, 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та Інструкцією “Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004р. за №64/8663.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідач – Дочірнє підприємство «Моноліт-Транс» Колективного малого підприємства «Моноліт», повинно самостійно обчислювати суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у строки, що визначені п. 6 ст. 20 вищезазначеного Закону.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до поданих відповідачем звітів за грудень 2006 року, ним самостійно були нараховані страхові внески в сумі 2637 грн. 23 коп., які не були сплачені в строки, визначені ст. 20 Закону, а саме 20 числа місяця наступного за звітним.

Таким чином, прострочена заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом України за грудень 2006 року, станом на 26.01.2007 року складає 2637 грн. 23 коп.

Відповідач не подав доказів сплати боргу, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2637 грн. 23 коп. є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Моноліт-Транс» Колективного малого підприємства «Моноліт» (42024, Сумська область, Роменський район, с. Плавинище, вул. Луценка, 1, п/р 260092711 в СОД АППБ «Аваль», МФО 337483, код 30032985) на користь Пенсійного Фонду України в Роменському районі Сумської області (42000, м. Ромни, вул. Урицького, 3, п/р № 256063461 МФО 337728 ВАТ «Державний ощадний банк України», філія № 147, код 21129672) 2637 грн. 23 коп. заборгованості по стягненню недоїмки зі страхових внесків.

3. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

СУДДЯ О.Ю. СОП‘ЯНЕНКО