Постановление суда № 47520759, 26.06.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12019/14-ц

Провадження №2-з/761/158/2014

У Х В А Л А

іменем України

26 червня 2014 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О. розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2І про поділ спільного майна подружжя. Через канцелярію суду 03.06.2014р. представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій останній з метою забезпечення позову просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відділу примусового виконання рішень ДВС України здійснювати примусове виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва від 31.01.2013 року № 2-1614/11 про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах. В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи може забезпечити позов повністю або частково.

Крім того ч. 3 ст. 152 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року9 позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Представник позивача належним чином не обґрунтував доцільність забезпечення позову та не надав відповідних доказів такої необхідності, зокрема, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду

Керуючись ст. ст.151, 152, 209, 210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали

Суддя