№ 475145, 19.02.2007, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.07

Справа №АС4/794-06.

За позовом Державного підприємства “Сумиавтотранссервіс”

до відповідача Державної податкової інспекції в м.Суми

про зобов”язання вчинити певні дії

Суддя ЛУГОВА Н.П.

Представники:

від позивача Котенко З.П., довіреність №1/11-97 від 23.10.06р.,

Макаренко М.А., довіреність №1/11-5 від 22.01.07р.

від відповідача Циганенко А.К., довіреність №51306/9/10-009 від 03.08.2006р.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Будко О.В.

У судовому засіданні, що відбулося 22.01.2007р. на підставі ст.150 КАС України було оголошено перерву на 08.02.2007р., 08.02.07р. було оголошено перерву на 19.02.07р.

Суть спору: позивач просить зобов”язати ДПІ в м.Суми видати ДП “Сумиавтотранссервіс” свідоцтво про право сплати єдиного податку за ставкою 10 відсотків.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач не є суб”єктом малого підприємництва і дія Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998р. “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва” на його підприємство не поширюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:

27.11.06р. позивач звернувся до ДПІ в м.Суми з заявою про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку за ставкою єдиного податку 10 відсотків.

ДПІ в м.Суми було відмовлено позивачеві в видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку, про що відповідачем було винесено рішення №75387/10/15-306 від 29.11.2006р. «Про відмову у застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності підприємствами з державною та комунальною формою власності».

В відзиві на позовну заяву відповідач вказує на те, що ним було відмовлено позивачеві у видачі свідоцтва, оскільки, згідно ч.4 ст.7 Указу Президента України від 03.07.1998р. №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб»єктів малого підприємництва» (в редакції Указу від 28.06.99р.) визначено, що його дія не поширюється на суб»єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам – учасникам та засновникам даних суб»єктів перевищують 25%.

Також, відповідач зазначив що, незалежно від наявності чи відсутності статутного фонду, єдиним засновником (учасником) державних та комунальних підприємств є відповідно держава чи територіальна громада, тобто їх частка в цих підприємствах перевищує 25 відсотків.

Матеріали справи свідчать, що ДП “Сумиавтотранссервіс” є суб”єктом господарювання державного сектору економіки – унітарним підприємством заснованим на державній формі власності. Засновником підприємства не є ні орган управління Міністерства транспорту та зв”язку, ні орган, якому підпорядкове підприємство – Державний департамент автомобільного транспорту.

Згідно статуту позивача, ДП “Сумиавтотранссервіс” діє як державне комерційне підприємство.

В ДП “Сумиавтотранссервіс” держава має 100% власності, проте держава не є суб»єктом господарювання і, відповідно до норм цивільного законодавства не є юридичною особою.

Крім того, слід вказати, що в 2006 році відповідач видав позивачу свідоцтво №1819008596 від 01.01.2006р. про право сплати єдиного податку і підприємство працювало відповідно до зазначеного свідоцтва.

При цьому слідує зазначити, що прийняте відповідачем рішення №75387/10/15-306 від 29.12.2006р. про відмову у видачі свідоцтва про право плати єдиного податку не є правомірним.

Виходячи із змісту ст.55 ГК України та ст.80 ЦК України держава не є суб»єктом господарювання і юридичною особою, крім того підприємство не має статутного фонду, який формується засновниками – фізичними та юридичними особами.

Держава не є суб”єктом господарювання і в понятті норм Цивільного кодексу України не є юридичною особою, матеріали справи свідчать, що в засновниках ДП “Сумиавтотранссервіс” немає юридичних осіб, тому, суд дійшов висновку, що дія Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва” поширюється на підприємство - позивача.

Згідно до ч.3 ст.7 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва” в редакції від 28.06.99р. не поширюється на суб”єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб”єктів, які не є суб”єктами малого підприємництва, перевищують 25%.

Відповідач же довільно тлумачить норму зазначеного Указу, посилаючись на Узагальнююче податкове роз”яснення щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обігу та звітності суб”єктами малого підприємництва з державною, комунальною та іншими формами власності.

Однак, відповідно до абзацу г п.п.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-Ш від 21.12.2000р. податкове роз”яснення не має сили нормативно-правового акту.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції України та законів України, а також інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як зазначалося вище, з Указу Президента не вбачається будь-яких обмежень для такого виду підприємств, до якого належить позивач. Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов”язати Державну податкову інспекцію в м.Суми вчинити дії, щодо видачі Державному підприємству “Сумиавтотранссервіс” свідоцтва про право сплати єдиного податку.

3. Стягнути з Державної податкової інспекції в м.Суми (м.Суми, Червона площа, 2, 21102740) на користь Державного підприємства “Сумиавтотранссервіс” (м.Суми, вул.Роменська, 79/1, код 30408760) 3 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати виконавчий документ після набрання постановою законної сили за заявою особи, на користь якої ухвалена дана постанова.

5. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

6. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 дні після подання заяви про апеляційне оскарження.

7. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ Н.П. ЛУГОВА

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписано 23.02.2007р.