Решение № 4744965, 22.09.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.09 Справа№ 1/93

За позовом: Виробничого кооперативу „Крок”, м.Дрогобич Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест”, м.Трускавець Львівської області

про стягнення заборгованості в сумі 21702,11 грн.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Брик І.С.

Представники сторін:

Від позивача: Куца Л.П. –заступник голови кооперативу (довіреність №б/н від 18.09.2009р. дійсна до 18.09.2010р.);

Від відповідача: Войтович О.В. –представник (довіреність №б/н від 17.08.2009р. дійсна до 31.12.2009р.).

Суть спору: Виробничий кооператив „Крок” звернувся із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест” про стягнення заборгованості в сумі 21702,11 грн.

Ухвалою суду від 04.09.2009р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 22.09.2009р.

В судовому засіданні 22.09.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача подала суду письмову заяву в якій просить суд задоволити позовні вимоги в сумі 18513,48 грн. основного боргу. Від решти позовних вимог, про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 2721,48 грн. та 3% річних за користування чужими коштами в сумі 467,15 грн., позивач відмовляється.

В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив, з підстав викладених у письмовому відзиві на позов, просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об’єктивно з’ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши зібрані та наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.

Виробничим кооперативом „Крок” було здійснено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест” поставку бетону згідно з видатковими накладними: №РН-0000092 від 30.11.2007р. на суму 50022,59 грн. (з ПДВ); №РН-0000095 від 19.12.2007р. на суму 180518,27 грн. (з ПДВ); №РН-0000106 від 29.12.2007р. на суму 44434,03 грн. (з ПДВ); №РН-0000011 від 31.01.2008р. на суму 6176,60 грн. (з ПДВ); №РН-0000012 від 15.02.2008р. на суму 16421,42 грн. (з ПДВ); №РН-0000019 від 29.02.2008р. на суму 43086,98 грн. (з ПДВ); №РН-0000023 від 17.03.2008р. на суму 25956,32 грн. (з ПДВ); №РН-0000024 від 19.03.2008р. на суму 18389,80 грн. (з ПДВ); №РН-0000032 від 31.03.2008р. на суму 27731,41 грн. (з ПДВ); №РН-0000037 від 09.04.2008р. на суму 36886,30 грн. (з ПДВ); №РН-0000039 від 21.04.2008р. на суму 41317,18 грн. (з ПДВ); №РН-0000050 від 16.05.2008р. на суму 22492,99 грн. (з ПДВ); №РН-0000053 від 27.05.2008р. на суму 20625,25 грн. (з ПДВ); №РН-0000056 від 30.05.2008р. на суму 22398,83 грн. (з ПДВ); №РН-0000070 від 27.06.2008р. на суму 6361,92 грн. (з ПДВ); №РН-0000083 від 31.07.2008р. на суму 6168,43 грн. (з ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не було проведеного повного розрахунку за поставлений позивачем бетон, заборгованість відповідача становить 18513,48 грн., що підтвержується актом звірки розрахунків від 01.09.2009р. на суму 18513,48 грн., підписаним сторонами.

29.04.2009р. на адресу відповідача позивачем було направлено претензію №1 з вимогою у двадцятиденняий строк провести оплату поставленого бетону. Претензія позивача залишена відповідачем без реагування.

За не виконання взятих на себе зобов”язань по оплаті товару позивач, на підставі ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних за користування чужими коштами у сумі 467,15 грн. та інфляційні нарахування у сумі 2721,48 грн. (розрахунки наявні в матеріалах справи).

В судовому засіданні 22.09.2009р. представником відповідача було подано суду письмову заяву в якій позивач просить суд задоволити позовні вимоги в сумі 18513,48 грн. основного боргу. Від решти позовних вимог, про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 2721,48 грн. та 3% річних за користування чужими коштами в сумі 467,15 грн., позивач відмовляється.

Таким чином на 22.09.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем становить лише 18513,48 грн. –основного боргу.

Доказів погашення основного боргу, станом на момент прийняття рішення, відповідачем в суд не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України - цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.625 ЦК України –боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання.

В судовому засіданні 22.09.2009р., за письмовою згодою представників сторін, проголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст складений та підписаний 24.09.2009р.

Виходячи із змісту наведених норм, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 18513,48 грн. –основного боргу. Щодо решти позовних вимог то суд вирішив провадження у справі в цій частині припинити.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 3, 12, 44, 47-1, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест” (місцезнаходження: 82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.Суховоля, 50, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30439207) на користь Виробничого кооперативу „Крок” (місцезнаходження: 82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Рєпіна, 18, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19162403) 18513 грн. 48 коп. –основного боргу, 185 грн. 13 коп. державного мита; 201 грн.32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог провадження у справі в цій частині припинити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Рішення набирає законної сили в порядку і в строки передбачені ст.85 ГПК України.

Суддя Гулик Г.С.