№ 4734603, 23.07.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 38793/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2009 р.                                                                                 м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого –судді Шевченко О.В.,

при секретарі –Нікітенко Л.Ю.,

за участю представників: позивача –Нос Т.І. відповідача - Протопопової К.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Берест" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ "Берест" про стягнення з відповідача адміністративно–господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2008 році в сумі 4672,62 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»на підприємстві відповідача у 2008 році норматив для працевлаштування інвалідів складав 2 робочих місця. Фактично, згідно даних, наданих відповідачем у звіті, на вказаному підприємстві працював один інвалід. Отже, відповідачем не виконано норматив 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів. Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2008 рік становить 4611,90 грн. Крім того, відповідачу за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій нарахована пеня в сумі 60,72грн. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій становить 4672,62 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що підприємство здійснює роботи підвищеної небезпеки, про що мається дозвіл Держгірнпромнагляду, підприємство протягом 2008 року надавало звіти до Печенізького районного центру зайнятості, протягом 2008 року на підприємство направлялися інваліди для працевлаштування, проте всі вони відмовились від запропонованої вакансії.

Вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 875-ХІІ від 21.03.1991р. підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статтею 19 Закону № 875-ХІІ встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця. Відповідно до ч.3 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Судом встановлено, що відповідно до ч.1 ст.19 зазначеного закону та згідно форми 10-ПІ «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів»за 2008 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ТОВ «Берест»у 2008 році становила 42 особи, тобто, норматив для працевлаштування інвалідів складав 2 робочих місця.

Відповідно до п.2 «Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженого Постановою КМ України N 70від 31.01.2007р. інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно ст.18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до положень ч.4 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення" №803-ХІІ від 01.03.1991р. підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, законодавством передбачена обов’язковість щомісячного подання підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності звітності про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, до місцевих центрів зайнятості.

Відповідно до листа від 18.05.2009 року за № 291 Печенізького районного центру зайнятості протягом 2008р. ТОВ «Берест» один раз (13.10.2008 року) надавало звіт за формою 3-ПН ( про наявність вакансій, в тому числі вакансій для інвалідів).

Як вбачається із звіту по формі № 10-ПІ, наданого відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, протягом 2008 року на підприємстві працював 1 інвалід , який звільнився 30.06.2008 року.

Судом встановлено, що вільні вакансії на підприємстві відповідача були на протязі всього року, а не виникали періодично, що суд оцінює як неналежне виконання підприємством відповідача норм ст.ст. 18,19,20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

В розумінні зазначених норм, ТОВ «Берест»зобов'язано на протязі всього року здійснювати заходи, направлені на працевлаштування інвалідів, а не періодично, як це робило підприємство відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно не вчинив всіх передбачених законодавством заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, інформування про кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, що свідчить про наявність вини відповідача як умови настання господарсько-правової відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Статтею 20 Закону № 875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами.

Відповідач не надав до суду доказів, що спростовують вимоги адміністративного позову.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов щодо стягнення з відповідача адміністративно–господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2008 році в сумі 4611,90 грн. та пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в сумі 60,72 грн. є обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.4 ст.94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Берест" про стягнення адміністративно-господарських санкцій – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Берест" (код ЄДРПОУ 307742994, р/р 26004036384900, МФО 351005) на користь Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під, 1 пов., к. 16, р/р 31219230700003, код 24134567, МФО 851011 ГУДКУ у Харківській області) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 4672.62 (чотири тисячі шістсот сімдесят дві) грн. 62 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 28 липня 2009 року.

Суддя                                                   О.В. Шевченко