Приговор № 47224345, 23.02.2012, Іршавський районний суд Закарпатської області

Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 1-209/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.02.2012м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської областіІршавський районний суд

Закарпатської області

в складі:

головуючого - судді Золотар М.М.

при секретарі - Брич С.М.

з участю:

прокурора -Стільник А.М., Горзов Н.Ю.

захисника- ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іршава справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, пенсіонерки, не судимої

в злочинах, передбачених ст. ст. 364 ч.1 та 366 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 протягом грудня 2005 року, перебуваючи на посаді керуючої Іршавського відділення 07 філії ЗРУ ЗАТ «Приватбанку»та будучи службовою особою, зловживаючи службовим становищем, умисно, в інтересах громадянки ОСОБА_3, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, використала службове становище всупереч інтересам служби, а саме знаючи, що громадянка ОСОБА_4 до Іршавського відділення 07 філії ЗРУ ЗАТ «Приватбанку»з питань отримання кредиту не зверталась і ніякі документи на отримання кредиту не оформляла та не підписувала, знаходячись у службових приміщеннях вказаного відділення, розташованих у м. Іршава, вул. Шевченка, 40 Іршавського району без відома останньої підписала кредитний договір МКІWSЕ00000632 від 29 грудня 2005 року про видачу останній кредитних коштів в сумі 15 000 грн. та завірила його круглою печаткою банківської установи, ордер розпорядження МКІ'У/8Е00000632 від 29 грудня 2005 року про видачу ОСОБА_4 кошів в сумі 15000 гривень, анкету - заяву ОСОБА_4 та акт прийому передачі майна в заклад МКІWSЕ00000632 від 29 грудня 2005 року про передачу майна ОСОБА_4 в заставу, які ОСОБА_4 не підписувала, в результаті чого ОСОБА_3 незаконно було видано кредитні кошти в сумі 15000 гривень, а банківській установі спричинено шкоду на вказану суму.

Крім цього, в грудні 2005 року ОСОБА_2, перебуваючи на посаді керуючої Іршавського відділення 07 філії ЗРУ ЗАТ «Приватбанку»та будучи службовою особою, зловживаючи службовим становищем, умисно, в інтересах громадянки ОСОБА_3, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, використала службове становище всупереч інтересам служби, а саме знаючи, що громадянка ОСОБА_4 до Іршавського відділення 07 філії ЗРУ ЗАТ «Приватбанку»з питань отримання кредиту не зверталась і ніякі документи на отримання кредиту не оформляла та не підписувала, знаходячись у службових приміщеннях вказаного відділення, розташованих у м. Іршава, вул. Шевченка,40 Іршавського району без відома останньої підписала кредитний договір МКІWSЕ00000632 від 29 грудня 2005 року про видачу ОСОБА_4 кредитних коштів в сумі 15 000 грн. та завірила його круглою печаткою банківської установи, ордер розпорядження МКІWSЕ 00000632 від 29 грудня 2005 року про видачу ОСОБА_4 кошів в сумі 15 000 грн., анкету - заяву ОСОБА_4 та акт прийому передачі майна в заклад від 29 грудня 2005 року про передачу майна ОСОБА_4 в заставу, які ОСОБА_4 не підписувала.

Підсудна ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 364 ч.1 та 366 ч.1 КК України не визнала та показала, що не памятає, можливо до неї приходила ОСОБА_3 для надання їй консультації щодо оформлення кредиту на її сестру ОСОБА_4, однак конкретного звернення ОСОБА_3 щодо отримання кредиту без відома її сестри ОСОБА_4 до неї не було. Даний кредитний договір підсудна підписала у відсутність ОСОБА_4, так як кредитна угода була вже підписана і принесена їй на робочий стіл разом із іншими кредитними справами. Коли вона підписувала кредитний договір, то в ньому вже були підписи позичальника. Хто конкретно отримав кредитні кошти по цьому кредиту не знає, так як розпорядження із приводу видачі кредиту без позичальника не давала. Про незаконну видачу даного кредиту дізналася після звернення ОСОБА_4 та її брата, які повідомили, що самі розберуться, так як ОСОБА_3 є їхньою сестрою. Підсудна дізналась від працівника ОСОБА_5, що кредитні кошти оформляла і отримала ОСОБА_3. Після чого вона дала вказівку ОСОБА_5 викликати ОСОБА_3 у відділення. На другий день від ОСОБА_3 було відібрано пояснення, розписку та оформлено договір поруки. Кредитні договора підсудна підписувала, коли вже весь пакет зібраний на оформлення кредиту. Не пам'ятає, може ОСОБА_3 і заходила до неї в кабінет на консультацію щодо оформлення кредиту, однак розмови з нею не мала щодо оформлення кредиту на її сестру ОСОБА_4 без відома останньої. Вже зараз в судовому засідані ОСОБА_2стало відомо, що кредитні кошти в касі отримала ОСОБА_3. Крім того вона не вправі давати вказівки щодо оформлення кредитних договір без самого заявника. Ніякої розмови із ОСОБА_5 щодо даного кредиту не мала. Вона мала з ним розмову, коли дізналася, що як був даний кредит оформлений та сказала йому щоб викликав у відділення банку ОСОБА_3 та відібрав від неї розписку та уклав договір поруки. ОСОБА_4 не давала ніяких заявок та документів на оформлення кредиту. ОСОБА_5 приніс кредитну справу і вона побачила, що ОСОБА_4 не була підписана заява. Кредитні договори, які приносив працівник відділення, підсудна підписувала у відсутність клієнта.

Суд критично оцінює покази дані ОСОБА_2 на досудовому та судовому слідстві як намагання уникнути кримінальної відповідальності.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що кредит в «Приватбанку»оформляла та брала замість своєї сестри ОСОБА_4. Її сестра ОСОБА_4 у «Приватбанку»для оформлення даного кредиту не була. Про оформлення кредиту на сестру вона мала розмову із підсудною ОСОБА_2. Копію паспорта на ідентифікаційний код на оформлення даного кредиту свідок взяла в своєї сестри добровільно, повідомивши її про намір отримати кредит. Всі документи ОСОБА_3 здавала сама у відділення «Приватбанку», хто саме підписував їх не памятає. Домовленості з підсудною про те, що вона буде оформляти кредит на свою сестру ОСОБА_4 у відсутність останньої не було. Всі документи, які були потрібні для оформлення кредиту надала працівнику відділення банку. Де саме підписувала документи не пам'ятає. Працівник банку дав документи та сказав, що може йти до каси та вибрати гроші, що вона й зробила. Не памятає чи просила від неї касирка на касі паспорт чи ні.

У звязку з розбіжностями в показах свідка, даними нею на досудовому на судовому слідстві, суд оголосив покази, дані ОСОБА_3 на досудовому слідстві, де вона показала, що в кінці 2005 року у зв'язку з фінансовими проблемами вона вирішила поїхати на заробітки в Італію. Для оформлення візи, необхідної для виїзду в Італію, в неї на той час не було коштів, тому вона вирішила взяти кредит в Іршавському відділенні «Приватбанку». Однак через те, що в неї на той час був непогашений попередній кредит, вона вирішила оформити новий кредит на сестру ОСОБА_4, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4. З цією метою вона від матері, яка вже померла, отримала паспорт сестри та її ідентифікаційний код і 26 грудня 2005 року зайшла у Іршавське відділення «Приватбанку»до тодішньої керуючої ОСОБА_2. В кабінеті ОСОБА_6 вона стала її просити дати згоду на те, щоб вона оформила кредит на сестру і отримала його за неї. Вона запевнила ОСОБА_2, що отриманий кредит своєчасно буде погашати особисто, так як має намір поїхати на заробітки в Італію і на протязі кількох місяців зможе погасити кредит. ОСОБА_2 погодилась виконати її прохання і сказала їй, щоб вона підійшла до працівника банку, який підготує всі необхідні документи для отримання кредиту. Після цього, вона підійшла до працівника банку для отримання кредиту і пояснила йому, що була у керуючої відділенням, яка погодилася з тим, що видадуть їй кредит, який буде оформлений на сестру ОСОБА_4 і що вона зобов'язується його погасити протягом кількох місяців. Після цього, цей працівник банку 29 грудня 2005 року підготував документи, де у кредитному договорі вона підписалася за сестру, підробивши її підпис і своїм підписом підписала договір поруки. Також вона підписала анкету-заяву про отримання кредиту на суму 15 тисяч гривень. Після цього взяла ці документи і віднесла їх до керуючої ОСОБА_2. Далі в касі отримала кредитні кошти в сумі 15 тисяч гривень, де у ордері за їх отримання підробила підпис за сестру про отримання вказаних коштів. Частково погашала кредит на суму 3200 гривень.

На запитання свідок ОСОБА_3 відповіла, що вірними слід вважати покази, дані нею на досудовому слідстві.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_3, дані нею на судовому слідстві, як намагання уникнути цивільної відповідальності та допомогти уникнути відповідальності підсудній й бере за основу покази, дані нею на досудовому слідстві як такі, що обєктивно висвітлюють події та узгоджуються з іншими доказами в справі.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що на її адресу за місцем проживання надійшов лист-попередження із «Приватбанку»в якому вказано, що вона взяла кредит на на суму 15 тисяч гривень. В період оформлення фіктивних документів по кредиту від 29 грудня 2005 року де знаходилась не пам'ятає. Однак коли почала виясняти в банку із приводу цього кредиту, то дізналась, що до нього причетна її сестра ОСОБА_3, яка тоді запевнила, щоб свідок не переживала і вона сама виплатить даний кредит. Своїй сестрі не давала дозвіл на оформлення кредиту та право підпису у кредитних документах за неї, а також не давала їй свій паспорт та ідентифікаційний код. Коли вони були з братом у Іршавському відділенні з метою з'ясування обставин щодо оформленного кредиту, то підійшли до ОСОБА_2, яка викликала працівника банку, що займався оформленням кредиту, який повідомив, що кредитні кошти отримала сестра ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що десь в 2007 році до його будинку прийшов працівник Приватбанку, який повідомив, що його сестра ОСОБА_4 має невиплачений кредит. Тоді вияснилося, що на неї був оформлений кредит на суму 15 тисяч гривень, які вона не отримувала та не підписувала ніяких документів щодо видачі кредиту. Він з ОСОБА_4 звернулися до керуючої ОСОБА_2, яка показала кредитну справу, де на кредитному договорі та інших документах підписи були, але не належали сестрі. Після чого ОСОБА_2 сказала, що вона з'ясує даний факт. Сестра ОСОБА_3 визнала, що це вона оформила даний кредит й отримала гроші та запевнила, що всі проблеми уладнає.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні від дачі показів відмовився, тому суд оголосив покази, дані ним на досудовому слідстві, де він показав, що з січня 2003 року по лютий 2009 року працював у Іршавському відділенні 07 КБ «Приватбанку»на різних посадах. В 2005 році займав посаду спеціаліста по кредитуванні фізичних осіб. При предявленні кредитного договору від 29 грудня 2005 року, укладеного між ОСОБА_4 та керуючою «Приватбанку» ОСОБА_2 на суму 15 тисяч гривень, показав, що документи оформляв працівник відділення ОСОБА_5, який на той час займав посаду спеціаліста по кредитуванню фізичних осіб. Як правило, всі клієнти банку проходили через керуючого відділення, а саме ОСОБА_2 і кожен виданий кредит погоджувався особисто з нею в присутності клієнта банку. ОСОБА_2 зустрічалася з клієнтом і приймала рішення про можливість оформлення йому кредиту, після чого надавала документи працівнику для оформлення. Щодо оформлення цього кредитного договору від 29 грудня 2005 року на ОСОБА_4 та інші по ньому документи, то як вони були оформленні він не знає, так як не займався цим питанням. Також йому невідомо хто отримував кошти по цьому кредитному договорі у касі. Кредитний спеціаліст відділення «Приватбанку», в тому числі і він, підготувавши весь пакет документів, заносив їх на підпис керуючої ОСОБА_2С, яка їх підписувала вже у присутності позичальників та навпаки позичальник підписував у присутності ОСОБА_2 Присутність спеціалістів відділення при укладенні договорів обовязковою не була. Однак йому відомо, що під час роботи ОСОБА_2 на посаді керуючої відділення «Приватбанку»приходив брат чи чоловік ОСОБА_3 із приводу оформленого кредиту, де вияснилось, що він був виданий без відома позичальника. Також, десь в той період ОСОБА_5 пояснив йому, що на момент оформлення ним кредиту на ОСОБА_4 ОСОБА_2 сама йому дала заповнені та підписані документи позичальником, на підставі яких ним було оформлено кредитний договір та інші до нього документи, які вже автоматично друкувались комп'ютерною програмою, а коли вже заніс роздруковані документи (кредитний договір та інші до нього документи, тобто весь його пакет по кредиту) ще спитав, де клієнт банку, де йому керуюча ОСОБА_2 говорила, щоб він не переживав і клієнт прийде до банку і сам підпише їх. Як тепер відомо, що позичальник банку по цьому кредитний договір не підписував і кредитні кошти не отримував. Щодо наданих документів, то кредитний договір, договір поруки, ордер розпорядження, анкету-заяву, акт прийому-передачі підписувала керуюча відділення «Приватбанку» ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що до нього підійшла керуюча банку ОСОБА_2, яка надала заповнені та підписані клієнтом банку анкету-заяву ОСОБА_4 і сказала, що потрібно оформити кредит. Даного клієнта, на якого був оформлений кредит, він не бачив. Хто підписував даний кредит та де саме не знає. Кредитуванням та обслуговуванням фізичних осіб та той час займався він та ОСОБА_8, однак в даному випадку щодо кредиту оформленого на гр. ОСОБА_4 займався він. Він повинен був ідентифікувати особу, перевірити її фінансовий стан, чи в змозі дана особа сплатити даний кредит чи ні. Однак цього не зробив, так як йому не надали можливості. Керуюча ОСОБА_2 сказала, що він має оформити кредит і все. Якщо би він не виконав дану вказівку керуючої ОСОБА_2, вона б його звільнила з роботи. Він не міг звернутися у вищестоящі органи банку, тобто у Мукачівське відділення, так як там керівник знав, що чим займається керуюча ОСОБА_2. ОСОБА_2 давала усну вказівку, приносила вже готовий пакет документів і казала, що він має оформити кредит.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що вона працювала у Іршавському відділенні №07 «Приватбанку»з 2003 року по 2007 роки. По оформленню кредитів не мала ніякого відношення. В її обовязки, як бухгалтера, входило обслуговування юридичних осіб.

Аналізуючи докази, добуті в судовому засіданні у їх сукупності суд вважає, що винність підсудної ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину повністю доведена, зокрема показами свідків та матеріалами справи, які досліджені в судовому засіданні, а саме:

·протоколом виїмки вилучених з ПАТ КБ «Приватбанк»кредитної справи на ОСОБА_4 в сумі 15 тисяч гривень;

( а. с.18-19 )

·кредитною справою;

( а. с.94-116 )

·постановою Іршавського районного суду від 27.09.2011 року, якою ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. ст. 357 ч.3 та 358 ч. 1 та 3 КК України на підставі Закону України «Про амністію»від 08.07.2011 року.

( а. с. 260-261 )

По місцю проживання ОСОБА_2 характеризується посередньо ( а. с. 89 ).

Дії підсудної ОСОБА_2 суд кваліфікує:

·за ст. 364 ч. 1 КК України за ознаками: зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам юридичної особи.

·за ст. 366 ч. 1 КК України за ознаками: службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів.

Обираючи покарання підсудній ОСОБА_2 суд враховує те, що обставини, які помякшують та обтяжують покарання, відсутні.

Суд також враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, яка раніше не судима, її вік, та приходить до висновку про необхідність призначити підсудній покарання у вигляді обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, яке є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому суд зазначає, що злочини, які скоїла ОСОБА_2, згідно до ст.12 КК України відносяться до злочинів невеликої тяжкості.

З врахуванням санкції ст.ст. 364 ч.1 та 366 ч.1 КК України і відповідно до ст.49 ч.1 п.1 цього Кодексу строками давності за даний злочин є три роки.

З огляду зазначеного, і приймаючи до уваги, що злочини скоєні в грудні 2005 року, то ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції ст.ст. 364 ч.1 та 366 ч.1 КК України, звільнивши її від призначеного покарання у звязку з закінченням строків давності.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 за ст. 364 ч. 1 КК України до обмеження волі на строк два роки з позбавленням права обіймати посади, повязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями терміном на два роки, за ст. 366 ч. 1 КК України до обмеження волі на строк один рік з позбавленням права обіймати посади, повязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями терміном на один рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді обмеження волі строком на два роки з позбавленням права обіймати посади, повязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями терміном на два роки.

На підставі ст. 49 КК України засуджену ОСОБА_2 звільнити від призначеного покарання у звязку з закінченням строків давності.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 - підписка про невиїзд до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Речові докази: ( а. с. 118 ) повернути за належністю.

Накладений арешт на майно засудженої ОСОБА_2 ( а. с. 181) скасувати.

На вирок може бути подано апеляцію на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя ОСОБА_10