Решение № 47105770, 14.07.2015, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.07.2015 Справа № 907/663/15

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Мукачево

До відповідача Експлуатаційного виробничого підприємства „Учбово-спортивна база „Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства „Колос" АПК України, м. Берегово

Про стягнення заборгованості на суму 617612,98 грн. (із урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог),

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, підприємець;

від відповідача - Довбака О. С., представник по дов. від 01.07.2015р. № 103

Головуючий Суддя О. С. Йосипчук

СУТЬ СПОРУ: Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Мукачево заявлено позов до відповідача Експлуатаційного виробничого підприємства „Учбово-спортивна база „Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства „Колос" АПК України, м. Берегово про стягнення заборгованості на суму 617 612,98 грн. із урахуванням поданої під час розгляду справи заяви про збільшення розміру позовних вимог від 26.06.2015р. №3-п, з якої сума 514 820,22 грн. інфляційні втрати, сума 22 719,57грн. 3% річних та сума 80 073,19 грн. відсотки за користування чужими коштами, які нараховані відповідачу за період з 15.08.2014р. по 11.06.2015р.

Крім того позивач, просить стягнути з відповідача судові витрати на загальну суму 12 354 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що після звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав та прийняттям судового рішення від 20.10.2014р. у справі 907/870/14 про стягнення з Експлуатаційного виробничого підприємства „Учбово-спортивна база „Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства „Колос" АПК України, м. Берегово на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Мукачево боргу на загальну суму 904786,83 грн. по договору Генпідряду на реконструкцію лікувально-рекреаційного корпусу з надбудовою другого поверху №010711/01 від 01.07.2011р., відповідач не виконав своїх зобов'язань перед ФОП ОСОБА_1 за цим договором щодо повної сплати присудженої до стягнення суми боргу, у зв'язку з чим він заборгував ФОП ОСОБА_1 кошти в розмірі 912764,43 грн. з урахуванням часкової зміни згаданого судового рішення в частині нарахування інфляційних втрат постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2015р. у цій справі.

На цій підставі просить стягнути з відповідача ЕВП УСБ „Закарпаття" ВФСТ „Колос" АПК України за невиконання ним грошового зобов"язання відповідно до приписів ст. 536 та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахованих йому за період з 15.08.2014р. по 11.06.2015р. сум інфляційних втрат, 3 % річних та відсотків за користування чужими грошима.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача та надав також суду письмовий відзив на позов б/н, згідно з яким зазначає, що умовами договору генпідряду №010711/01 від 01.07.2011р. не передбачена матеріальна відповідальність замовника за невиконання умов договору, що є однією із істотних умов договору відповідно до постанови КМУ № 668 від 01.08.2005р.

Крім того, посилається на те, що судове рішення від 20.10.2014р. у справі 907/870/14 набрало законної сили 17.03.2015р. після перегляду цього рішення в апеляційній інстанції, тому інфляційні нарахування та 3% річних вважає нараховані позивачем неправомірно.

Заперечує також факт користування чужими коштами, тому вважає, що до наявних між сторонами правовідносин не може бути застосовано правила ст.536 ЦК України.

Разом з тим повідомив суд про часткову сплату боргу за вказаним вище судовим рішенням по справі № 907/870/14 на суму 206 665 грн., однак належних доказів сплати суду не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, господарським судом Закарпатської області 20 жовтня 2014 року у справі № 907/870/14 було прийнято рішення про стягнення з Експлуатаційного виробничого підприємства „Учбово-спортивна база „Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства „Колос" АПК України, м. Берегово на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Мукачево суму 904 786,83 грн., в. т. ч. 763 415,45 грн. заборгованості по договору Генпідряду на реконструкцію лікувально-рекреаційного корпусу з надбудовою другого поверху №010711/01 від 01.07.2011р., суму 41161,68 грн. три відсотки річних та суму 100209,70 грн. інфляційних втрат.

Зазначене рішення господарського суду Закарпатської області набрало законної сили 17.03.2015р., у зв'язку з оскарження цього судового рішення відповідачем до Львівського апеляційного господарського суду та прийняттям постанови ЛАГС у цій справі від 17.03.2015.

Згідно з постановою ЛАГС від 17.03.2015. по справі № 907/870/14 апеляційну скаргу ЕВП УСБ „Закарпаття" ВФСТ „Колос" АПК України задоволено частково та рішення господарського суду Закарпатської області від 20 жовтня 2014 року у справі № 907/870/14 змінено в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 9 408,68 грн., у зв'язку з чим у цій частині у задоволенні позову відмовлено.

Наведеним вище судовим рішенням встановлено, що станом на 20 жовтня 2014р. ЕВП УСБ „Закарпаття" ВФСТ „Колос" АПК України боргувало ФОП ОСОБА_1 за договором Ген підряду №010711/01 від 01.07.2011р. суму 763 415,45 грн. заборгованості по цьому договору, суму 41 161,68 грн. три відсотки річних та суму 100 209,70 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, підтверджено наявність грошового зобов'язання відповідача перед позивачем станом на 20 жовтня 2014р.

Положеннями статті 202 Господарського кодексу України визначені загальні умови припинення господарських зобов'язань, зокрема визначено, що господарське зобов'язання припиняється у таких випадках: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі, на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання визначені у главі 50 Цивільного кодексу України, згідно з якими зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином відповідно до умов договору, вимогам цього закону та інших актів цивільного законодавства (ст. 599 ЦК України), або за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами (ст. 600 ЦК України), або зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог (ст. 601 ЦК України), або за домовленістю сторін (ст. 604 ЦК України), або внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦК України), або поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК України), або неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (ст. 607 ЦК України), або смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконано іншою особою (ст. 608 ЦК України), або ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я або смертю.

Отже, аналізуючи зазначені вище правові норми Закону, та зважаючи на відсутність факту погашення боргу, суд вважає, що зобов'язання відповідача ЕВП УСБ „Закарпаття" ВФСТ „Колос" АПК України щодо сплати боргу в сумі 763 415,45 грн. по договору Генпідряду №010711/01 від 01.07.2011р., прийняттям судового рішення у справі № 907/870/14, не припинено.

У відповідності ст. 193 Господарського кодексу України господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписами ст. 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

Аналізуючи матеріали даної справи судом підтверджено факт несплати в повному обсязі відповідачем ЕВП УСБ „Закарпаття" ВФСТ „Колос" АПК України основного боргу на суму 763 415,45 грн. по договору Генпідряду на реконструкцію лікувально-рекреаційного корпусу з надбудовою другого поверху №010711/01 від 01.07.2011р., що досліджувався господарським судом Закарпатської області по справі №907/870/14.

Посилання відповідача на те, що станом на 26.06.2015р. ним сплачено частину основного боргу в розмірі 206 665 грн., судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки, по-перше, нарахування відповідачу сум інфляційних втрат, 3 % річних та відсотків за користування чужими грошима проведені позивачем за період до часткової сплати суми боргу відповідачем та, по-друге, відповідач не подав належних доказів часткової сплати боргу на суму 206 665 грн., оскільки подана суду виписка з журналу проводок підприємства не свідчить про сплату сум боргу саме позивачу - ФОП ОСОБА_1

Отже, враховуючи наведені вище обставини, суд вважає правомірним нарахування відповідачу сум інфляційних втрат, 3 % річних та відсотків за користування чужими грошима, що проведено за період з 15.08.2014р. по 11.06.2015р. на загальну суму 617 612,98 грн. відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 536 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим вимоги позивача є підставними, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Цієї ж позиції дотримується й Вищий господарський суд України, яка викладена в оглядовому листі ВГСУ від 29.04.2013р. № 01-06/767/2013 „Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань".

Згідно з ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по сплаті судового збору у розмірі 12 354 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, ст. ст. 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Експлуатаційного виробничого підприємства „Учбово-спортивна база „Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства „Колос" АПК України (90200, м. Берегово, вул. Корятовича, 1, код ЄДРЮОФОП: 02647591) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іден. код: НОМЕР_1) суму 617 612,98 грн., в т. ч. інфляційні втрати на суму 514 820,22 грн. за період з 15.08.2014р. по 11.06.2015р., 3 відсотки річних на суму 22 719,57 за період з 15.08.2014р. по 11.06.2015р. та відсотки за неправомірне користування чужими грошима на суму 80 073,19 грн. за період з 20.10.2014р. по 11.06.2015р., по договору Ген підряду №010711/01 від 01.07.2011р., а також суму 12 354 грн. на відшкодування судового збору.

Наказ видати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено і підписано 20.07.2015р.

Суддя Йосипчук О.С.