Решение № 46969551, 17.07.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ

РІШЕННЯ

17.07.2015 р. Справа № 914/1882/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “МКД Буд”, м. Львів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівська ізоляторна компанія”, м. Львів;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВТП “РИФ”, м. Київ;

про: стягнення 98 187 грн. 71 коп.

Представники сторін у судове засідання не викликались.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.07.2015 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “МКД Буд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівська ізоляторна компанія” задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівська ізоляторна компанія” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МКД Буд” 98 187 грн. 71 коп. боргу.

Однак, у вказаному рішенні не вирішено питання про розподіл господарських витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має виходити, зокрема, з того, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру (п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно з платіжним дорученням № 576 від 09.06.2015 року позивачем сплачено 1 963 грн. 75 коп. судового збору за подання позовної заяви.

Враховуючи ту обставину, що рішенням Господарського суду Львівської області від 14.07.2015 року у даній справі позовні вимоги задоволено повністю на суму 98 187 грн. 71 коп., судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, тобто 1 963 грн. 75 коп. покладається на відповідача та відшкодовується позивачу.

Керуючись ст. ст. 49, 86, 88, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівська ізоляторна компанія” (79000, Львівська обл., місто Львів, вулиця Новківського О., будинок 14, код ЄДРПОУ 30823262) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МКД Буд” (79024, Львівська обл., місто Львів, вул. Б.Хмельницького, будинок 172, код ЄДРПОУ 38930090) 1 963 грн. 75 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Додаткове рішення може бути оскаржене в установленому порядку.

Повне рішення складене 17.07.2015 року.

Суддя Матвіїв Р.І.