Постановление суда № 46803493, 06.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2015 року м. Київ К/9991/18099/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника позивача Пінтова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду в м. Києва від 03.08.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012

у справі № 2а-5963/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвагон»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду в м. Києва від 03.08.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 № 000340700/0.

Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

ТОВ «Спецвагон» подало до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкові декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, січень 2011 року про визначення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Актом перевірки від 10.09.2010 № 27/07-207/32111827 підтверджено відображене ТОВ «Спецвагон» в декларації за травень 2010 року бюджетне відшкодування в сумі 518811,00 грн., - за червень 2010 року бюджетне відшкодування в сумі 59800,00 грн.; актом перевірки від 27.09.2010 № 35/07-207/32111827 - за липень 2010 року в сумі 426466,00 грн.; актом перевірки від 12.11.2010 № 45/07-207/32111827 - за серпень 2010 року в сумі 272083,00 грн.;

довідкою перевірки від 24.01.2011 № 4/07-208/32111827 - за жовтень 2010 року в сумі 226537,00 грн.; актом перевірки від 28.02.2011 № 16/07-207/32111827 - за січень 2011 року в сумі 931097,00 грн.

Податковим органом проведено невиїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за ті самі періоди.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 29.03.2011 № 29/07-207/32111827, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», призвело до завищення бюджетного відшкодування в сумі 2181106,00 грн., в т.ч. в сумі 59800 грн. за червень 2010 року, в сумі 426466 грн. за липень 2010 року, в сумі 272083 грн. за серпень 2010 року, в сумі 226537 грн. за жовтень 2010 року, в сумі 265123 грн. за грудень 2010 року, в сумі 931097 грн. за січень 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом складено податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 № 0000340700/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальній сумі 2181106,00грн.

Порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Порядок і підстави формування податкового кредиту, визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентовані п. 7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого формування податкового кредиту та заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування має бути визнано неправомірним.

Судами попередніх інстанцій не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість та отримання такого відшкодування.

Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право на заявлення до бюджетного відшкодування податку на додану вартість та на отримання такого відшкодування на рахунок у банку в залежність від факту підтвердження зустрічними перевірками сплати податку на додану вартість постачальниками товару.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду в м. Києва від 03.08.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В.Ланченко

Ю.І. Цвіркун