войти
РУС
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
| "07" квітня 2009 р. | 13:20 | Справа № 7/534/08
м. Миколаїв За позовом: Державної податкової інспекції у Корабельному районі м.Миколаєва, 54052, м. Миколаїв, вул. Артема, 1-а До відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про: стягнення з відповідача заборгованості в сумі 14210, 76 грн.
Суддя Семенчук Н.О. Секретар судового засідання Дзюба Ю.Ф.
Представники: Від позивача: Кравчук О.І., дов. № 11007/9/10000 від 15.12.2008 року Від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 5444 від 22.10.2007 року
СУТЬ СПОРУ: Державна податкова інспекція у Корабельному районі м.Миколаєва звернулась до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 14210,76 грн.
Позивач в поясненнях до позовної заяви зазначає, що заперечення відповідача ним не визнаються з наступних підстав: до відповідача була затосована штрафна санкція в розмірі 14210,76 грн. за здійснення діяльності у сфері грального бізнесу без придбання торгівельних патентів на ігрові автомати, що є порушенням ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»; зазначає, що право на звернення до суду з позовом про стягнення штрафної санкції в розмірі 14210,76 грн. виникло у нього після закінчення судового оскарження відповідачем рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій № 094923315 від 15.09.2004 року тобто після набрання законної сили ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2008 року по справі № 7/338/04-н.р. Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що позивачем було порушено строк для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій відповідно до ст. 223 ГК України, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України та ст. 99 КАС України. Вказує, що позивач неправомірно розрахував штрафну санкцію починаючи з 01.01.2004 року оскільки факт здійснення підприємницької діяльності з порушенням законодавства з даної дати нічим не підтверджується. 03.04.2009 року від відповідача до канцелярії суду надійшло клопотання в якому він вказує, що справа не може розглядатися господарським судом Миколаївської області, в обґрунтування зазначає, що у відповідності до ст.ст. 17, 18 КАС України справа однією із сторін якої є суб'єкт владних повноважень, - підсудна адміністративним судам. Згідно ст. 12 ГПК України господарський суд немає повноважень на розгляд адміністративних спорів. Вказує, що з 02.03.2009 року створений та працює Миколаївський окружний адміністративний суд, та просить суд передати справу № 7/534/08 до Миколаївського окружного адміністративного суду. Позивач проти клопотання відповідача про передачу справи до Миколаївського окружного адміністративного суду заперечує вважає його безпідставним. Клопотання відповідача про передачу справи до Миколаївського окружного адміністративного суду судом відхиляється з огляду на наступне. Відповідно до абз. 1 п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, - до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процессуального кодексу України, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Абзацем 5 п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України передбачено, що адміністративні справи, провадження в яких було відкрито місцевими та апеляційними господарськими судами до початку діяльності відповідного адміністративного суду, розглядаються і вирішуються цими судами відповідно до абзацу першого цього пункту. 02.03.2009 року розпочав свою діяльність Миколаївський окружний адміністративний суд. Провадження у справі № 7/534/08 було відкрито 12.09.2008 року тобто до початку діяльності адміністративного суду, тому справа повинна розглядатись господарським судом Миколаївської області за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд -
в с т а н о в и в:
Відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності, зареєстрований реєстраційно-ліцензійною платою Миколаївського міськвиконкому 26.12.2002 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 6), та є платником податків та обов'язкових платежів. 19.08.2004р. фахівцями Державної податкової інспекції у місті Миколаєві здійснена перевірка контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу гральних автоматів, що знаходиться за адресою: м.Миколаїв, пр.Жовтневий, 328, та належить ФОП ОСОБА_1, про що було складено акт перевірки № 1401-0451 23-301 (а.с. 8-9), яким встановлено порушення відповідачем ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі Закон України № 265/95-ВР), ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року № 98/96ВР (далі Закону Ураїни № 98/96ВР), а саме: здійснення діяльності у сфері грального бізнесу без придбання торгових патентів на ігрові автомати. Згідно ч. 1 ст. 5 Закону Ураїни № 98/96ВР, - патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. Частиною 4. ст. 5 Закону Ураїни № 98/96ВР встановлено, що торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл). Абзац 4 ч. 1 ст. 8 Закону Ураїни № 98/96ВР встановлює відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вимог цього Закону, а саме - за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням; На підставі акту перевірки № 1401-0451 23-301 від 19.08.2004р., позивачем прийняте рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій № 094923315 від 15.09.2004 року яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14210,76 грн. Відповідно до ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) (далі Закон України № 2181-ІІІ) позивачем направлені перша податкова вимога від 01.11.2004р. № 1/206 та друга податкова вимога від 10.12.2004р. № 2/241. Податкові вимоги отримані відповідачем та у встановленому законом порядку ним не оскаржувались. Рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій № 094923315 від 15.09.2004 року оскаржувалось відповідачем в судовому порядку. Постановою господарського суду Миколаївської області від 31.07.2007 року по справі № 7/338/04-н.р. про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 094923315 від 15.09.2004 року в позові відмовлено. Постанову по справі № 7/338/04-н.р. було складено в повному обсязі 16.08.2007 року, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови господарського суду Миколаївської області від 31.07.2007 року було подано відповідачем 27.08.2007 року, а апеляційну скаргу лише 12.10.2007 року. Так, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2008 року заяву відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови господарського суду Миколаївської області від 31.07.2007 року залишено без задоволення. Апеляційну скаргу на постанову господарського суду Миколаївської області від 31.07.2007 року -залишено без розгляду. Отже рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій № 094923315 від 15.09.2004 року є чинним. Органи державної податкової служби на підставі ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу” мають право в установленому законом порядку проводити перевірки дотримання суб'єктами господарської діяльності вимог податкового законодавства, за результатами яких донараховувати податкові зобов'язання, застосовувати штрафні санкції та стягувати їх до бюджетів згідно діючого законодавства. Станом на день розгляду справи в суді відповідач заборгованість в сумі 14210,76 грн. добровільно не сплатив. Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В постанові господарського суду Миколаївської області від 31.07.2007 року по справі № 7/338/04-н.р. за позовом ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Корабельному районі міста Миколаєва про скасування рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій № 094923315 від 15.09.2004 року встановлені обставини щодо факту здійснення ФОП ОСОБА_1 діяльності у сфері грального бізнесу з 01.01.2004 року без патенту. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Заперечення відповідача щодо здійснення невірного розрахунку позивачем штрафних санкцій починаючи з 01.01.2004 року згідно рішення № 094923315 від 15.09.2004 року судом відхиляється оскільки дані обставини встановлені постановою господарського суду Миколаївської області від 31.07.2007 року по справі № 7/338/04-н.р., та не потребують доказування при розгляді даної справи. Твердження відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України судом відхиляються, оскільки постанова господарського суду Миколаївської області від 31.07.2007 року по справі № 7/338/04-н.р. про скасування рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій № 094923315 від 15.09.2004 року була підписана 16.08.2007 року. Заява про апеляційне оскарження вищевказаної постанови була подана ФОП ОСОБА_1 27.08.2007 року на 10 день в межах строку встановленого ст. 186 КАС України, оскільки 27.08.2007 року є останнім днем строку, так як 25, 26 серпня 2007 року є вихідні дні. Апеляційна скарга на постанову господарського суду Миколаївської області від 31.07.2007 року по справі № 7/338/04-н.р. подана ФОП ОСОБА_1 тільки 12.10.2007 року. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2008 року заяву відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови господарського суду Миколаївської області від 31.07.2007 року залишено без задоволення. Апеляційну скаргу на постанову господарського суду Миколаївської області від 31.07.2007 року -залишено без розгляду. Частиною 2 ст. 254 КАС України визначено, що якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. Враховуючи, що відповідач апеляційну скаргу не подав у строк визначений ч. 3 ст. 186 КАС України, то постанова господарського суду Миколаївської області від 31.07.2007 року по справі № 7/338/04-н.р. набрала законної сили 17.09.2007 року. Позивач звернувся до суду 12.09.2008 року з позовом про стягнення з відповідача штрафних (фінансових) санкцій згідно рішення № 094923315 від 15.09.2004 року тобто без порушення строку звернення до адміністративного суду встановленого ст. 99 КАС України. Керуючись ст.ст. 160, 162, 163, 167, 254 КАСУ Господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити. 2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, відомості про розрахункові рахунки відсутні, ід. номер НОМЕР_1) на користь Держави (р/р 311194104700004, в місцевий бюджет Корабельного району через банк УДК в Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 23626096, код платежу 23626096) заборгованість в розмірі 14210,76 грн.
Постанова у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
|
