Решение № 46687653, 08.07.2015, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/6811/14-ц

Провадження № 2/500/621/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючий - суддя Швець В.М.,

при секретарі Мінєвій І.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 про стягнення банківського вкладу та нарахованих відсотків,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Міський комерційний банк» (далі: банк), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 (далі: уповноважена особа) про стягнення грошових коштів в сумі 48700грн. 37коп. несплаченого банківського вкладу. Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, пояснивши, що 1 листопада 2013 року між позивачкою та банком був укладений договір строкового банківського вкладу у валюті, згідно якого банк прийняв вклад в сумах: 1 листопада 2013 року 2000 доларів США, 25 листопада 2013 року - 1500 доларів США, 10 грудня 2013 року 6600 доларів США, 20 січня 2014 року 5500 доларів США, на загальну суму 15600 доларів США. Строк дії договору закінчився 1 квітня 2014 року, та цією датою був укладений договір банківського вкладу на вимогу, згідно якого позивачка мала право у будь-який час вимагати повернення коштів. Але банк обовязки не виконав, гроші повернув лише частково, тому позивачка просить стягнути залишок коштів у вищезазначеній сумі.

Представник відповідача банку в судове засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Раніше під час судового розгляду справи позов не визнавала, давши пояснення, що згідно постанови Національного банку України від 20 листопада 2014 року відповідач банк віднесений до категорії неплатоспроможних та того ж числа в банку запроваджена тимчасова адміністрація фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Після цього позивачці було сплачено 200000грн., залишок коштів в сумі 37551грн. 14коп. (1619 доларів 24 цента США) буде сплачений відповідно до норм закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і стягненню у судовому порядку цей залишок не підлягає.

Третя особа уповноважена особа в судове засідання не зявився, про час засідання сповіщений належним чином. Раніше надавав письмові заперечення проти позову, в яких вимоги позивачки не визнавав з тих самих підстав, що й відповідач банк.

Враховуючи письмові пояснення відповідача та третьої особи, суд розглядає справу за відсутністю осіб, що не зявилися, по наявним доказам відповідно до ч.2 ст.169 ЦПК України.

У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.1058,1059 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Згідно наданих та досліджених у судовому засіданні доказів встановлено, що 1 листопада 2013 року між позивачкою та банком був укладений договір строкового банківського вкладу у валюті № 260/58/137997, згідно якого банк прийняв вклад в сумах: 1 листопада 2013 року 2000 доларів США, 25 листопада 2013 року - 1500 доларів США, 10 грудня 2013 року 6600 доларів США, 20 січня 2014 року 5500 доларів США, на загальну суму 15600 доларів США. Строк дії договору закінчився 1 квітня 2014 року, та цією датою був укладений договір банківського вкладу на вимогу № 2630/58/170887, згідно якого позивачка мала право у будь-який час вимагати повернення коштів. Але банк кошти не повернув у повному обсязі.

Також встановлено, що згідно постанови Національного банку України № 732 від 20 листопада 2014 року відповідач банк віднесений до категорії неплатоспроможних. Згідно рішення виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 124 від 20 листопада 2014 року в банку запроваджена тимчасова адміністрація фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка рішенням виконавчої дирекції № 36 від 17 лютого 2015 року продовжена до 20 березня 2015 року. Постановою НБУ № 187 від 19 березня 2015 року відкликана банківська ліцензія та ліквідований банк відповідач. Наказом фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 103 від 20 березня 2015 року призначена уповноважена особа на ліквідацію банку.

Відповідно до норм закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з часу введення тимчасової адміністрації, тобто з 20 листопада 2014 року виплати по вкладам банку здійснюються відповідно до цього закону.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка отримала 200000грн. з суми вкладу відповідно до гарантій фонду відповідно до норм ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Подальший порядок повернення вкладу встановлений ст.ст.45,49,52 вказаного Закону Крім того нормами ст.ст.36,46 вказаного Закону передбачена неможливість стягнення якоїсь неустойки або інфляції на час адміністрації.

Тому суд доходить до висновку, що вимоги позивачки задоволенню не підлягають, бо щодо стягнення якихось сум з відповідача банку встановлений окремий порядок, врегульований Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується правилами ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.26,36,45,46,49,52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст.ст.1058,1059 ЦК України, ст.ст.10,11,57-60,88,209,212,214,215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 про стягнення банківського вкладу та нарахованих відсотків відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: ОСОБА_3