Постановление суда № 46636337, 07.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2015 р. Справа № 668/590/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Гаврилов Д.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Жук С.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на Постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 16 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до Суворовського районного суду м. Херсона з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 16 лютого 2015 року у задоволені адміністративного позову ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відмовлено.

ОСОБА_4 не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 16 лютого 2015 року та постановити нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що з 2008 року ОСОБА_4 була призначена пенсія у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», яку вона отримувала до вересня 2014 року.

З настанням пенсійного віку позивач набула право на отримання пенсії згідно із ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно набула право вибору державної пенсії.

17.09.2014 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком, відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач нарахував пенсію позивачу, використавши первинні показники, які визначені ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте застосував показник середньої заробітної плати за 2007 рік, посилаючись на ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 7 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до п.2.8 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії.

Особи, які одержували пенсію від інших органів і звертаються за іншим видом пенсії до органів, що призначають пенсію, надають документ, що підтверджує розмір пенсії, строки її виплати та дату зняття з обліку за попереднім місцем отримання пенсії.

Згідно з ч.3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивач, отримуючи пенсію на підставі ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у 2014 році набула право на отримання пенсії також і на підставі ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснила свій вибір між цими двома видами пенсії, у зв'язку з чим, звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, заява позивача є фактично заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, у зв'язку з чим, відповідачем правильно застосована до спірних правовідносин норма ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не норма ч.2 ст. 40 цього Закону.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги майже один в один дублюють адміністративний позов (а.с. 2) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 183-2, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, - залишити без задоволення.

Постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 16 лютого 2015 року по справі № 668/590/15-а, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя С.І. Жук