Постановление суда № 46635930, 13.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №826/6569/15

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

13 липня 2015 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Глущенко Я.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2015 року у справі за адміністративний позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2010 ВП№23356505 в частині звернення стягнення на земельну ділянку, право власності на яку частково належить позивачу, про стягнення з боржника виконавчого збору від 02.12.2012 ВП№23356505 в частині стягнення з позивача суми виконавчого збору у розмірі 724 423,88 грн та про повернення виконавчого документа стягувачеві від 07.02.2012 ВП№23356505 в частині, що стосується позивача. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, який є правонаступником відповідача, подав апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 КАС України.

Так, положеннями частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 вказаного Закону судовий збір справляється з апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Положеннями частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. пп. 1, 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру визначена в розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання немайнового позову - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно пункту 3 статті 6 цього Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З урахуванням вимог статті 6 цього Закону з позовних заяв, що містять кілька вимог немайнового характеру, судовий збір справляється з кожної вимоги окремо.

Предметом оскарження в цій справі є три окремі постанови державного виконавця.

Слід зазначити, що вимога про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, накладення штрафних санкцій тощо, є майновою.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалі від 29 січня 2015 року в адміністративній справі № 805/18113/13-а.

Зважаючи на те, що предметом оскарження в даній справі виступає, зокрема, рішення суб'єкта владних повноважень про стягнення виконавчого збору, ця позовна вимога носить майновий характер. При цьому, оскарження постанов про відкриття виконавчого провадження та про повернення виконавчого документа стягувачеві є вимогами немайнового характеру.

Станом на 01 січня 2015 року на законодавчому рівні встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2015 року становить 2436,00 грн (50% від 4 мзп) щодо майнової вимоги та 73,08 грн (50% від 0,06 мзп *2) щодо двох немайнових вимог, що разом становить 2509,08 грн.

Разом із апеляційною скаргою скаржником не було подано документа про сплату судового збору. На даний час, від апелянта до суду апеляційної інстанції окремо надійшов доказ сплати судового збору в розмірі 36,54 грн, що на 2472,54 грн менше, ніж належна до сплати сума.

Зі змісту апеляційної скарги слідує, що скаржник просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.

Частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відтак, умовою відстрочення сплати судового збору є такий майновий стан сторони, який не дозволяє вчасно його сплатити.

Скрутне матеріальне положення має бути належним чином доведене суду.

Разом з тим, скаржником не надано жодних доказів на підтвердження неможливості вчасної сплати судового збору в указаному вище розмірі. Саме лише посилання на неможливість організаційно забезпечити сплату вказаної суми коштів не може розцінюватись як належний доказ на підтвердження даної обставини.

Тому, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Таким чином, апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з приписами частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2015 року залишити без задоволення, а апеляційну скаргу - без руху.

Зобов'язати апелянта в строк до 03 серпня 2015 року усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання суду оригінала документа про сплату судового збору у розмірі, визначеному відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» за наступними реквізитами:

р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, символ звітності 206.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Глущенко Я.Б.