Решение № 46505016, 09.07.2015, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/605/15-ц

П. №2/474/225/15

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

09.07.15 року смт. Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокол Ф.Г.

секретар судового засідання Татаренко О.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1А

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Врадіївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

встановив:

18.06.2015р. позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк терміном шість місяців для подання нею до Врадіївської державної нотаріальної контори Миколаївської області заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_4, яка померла 27.07.2005р.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 04.10.2002р. ОСОБА_4 склала заповіт, в якому, на випадок своєї смерті, заповіла позивачці земельну ділянку загальною площею 7.1 в умовних кадастрових га, яка розташована в межах території Великовеселівської сільської ради і належала їй на праві власності згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії МК № 0086955, виданого Врадіївської РДА Миколаївської області 25.03.2002р. Однак визначений законом шестимісячний строк прийняття спадщини вона пропустила в зв'язку з тим, що є юридично необізнаною, раніше оформленням спадкових справ не займалася і тому не знала проте, що заяву про прийняття спадщини необхідно подавати до нотаріальної контори до спливу шестимісячного строку після смерті спадкодавця. Крім того вважала, що оскільки ОСОБА_4 склала на її користь заповіт, то вона зможе в будь який час звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав вказаних у позовній заяві, та просив їх задовольнити. Також пояснив, що позивачка усно зверталася до відповідача в порядку ст. 1272 ЦК України з метою отримати від останнього письмової згоди для прийняття нею спадщини, проте відповідач відмовився надати таку згоду. Вказала, що на підтвердження даних обставин надати суду належні та допустимі докази не може, в зв'язку їх відсутністю. Крім того, пояснила суду, що державним нотаріусом не виносилось постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій, а позивачка не зверталася до державного нотаріуса за отриманням такої постанови.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просить розглядати справи у його відсутність. Позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову та визначення позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу в його відсутність. Проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За вимогами ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухав пояснення представника позивача, вивчив матеріали справи, суд приходить до наступного.

04.10.2002р. ОСОБА_4 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_5 сертифікат на земельну частку (пай) серії МК № 0086955, що належав їй згідно свідоцтва про право на спадщину АЕР № 970235 від 19.04.2002р.

Згідно свідоцтва про шлюб серії 1-ФП № 065351, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, позивачка, яка до одруження мала прізвище Макар, після реєстрації шлюбу взяла прізвище чоловіка Кравченко.

27.07.2005р. ОСОБА_4 померла (свідоцтво про смерть серії 1-ФП № 010587 від 01.08.2005р.).

Згідно довідки Великовеселівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області № 181 від 27.05.2015р., на момент смерті разом з ОСОБА_4 проживав ОСОБА_3.

Згідно інформації Врадіївської державної нотаріальної контори № 686/01-16 від 09.07.2015р. після померлої 27.07.2005р., ОСОБА_4, відкрито спадкову справу № 7/2006. Заяву про прийняття спадщини подав син ОСОБА_3 (№ 12 від 17.01.2006р.).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 40885052 від 09.07.2015р. та інформації Врадіївської державної нотаріальної контори вбачається, що ОСОБА_3 прийняв спадщину на грошовий вклад в сумі 2 000 грн. та земельну ділянку площею 15,64 га, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯА № 549249, про що 22.02.2006р. видано свідоцтва про право на спадщину № 38914241 та 38914570, зареєстровані в реєстрі нотаріальних дій за номерами 86 та 87 відповідно, які є чинними.

На звернення позивачки, щодо оформлення спадкових прав за заповітом після смерті ОСОБА_4, Врадіївська державна нотаріальна контора листом № 592/01-16 від 11.06.2015р. роз'яснила останній, що в силу ст.ст. 1270 та 1272 ЦК України їй необхідно звернутися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За змістом положень ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У відповідності до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз'яснено судам, що відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Як роз'яснено Верховним Судом України у п. 26 постанови Пленуму від 30.05.2008р. №7 Про судову практику у справах про спадкування, суди відкривають провадження у справі за позовом особи про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця за місцем відкриття спадщини, наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку про прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009р. Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції визначено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд враховує той факт, що відповідно до Конституції України особа повинна неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей та виконувати обов'язки, передбачені ст.ст. 65-67 Конституції України. При невиконанні особою конституційних обов'язків незнання законів не звільняє особу від юридичної відповідальності.

При цьому ст. 64 Конституції України передбачає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Як свідчить практика Європейського суду з прав людини особа вправі бути юридично необізнаною.

Таким чином, суд вважає, що оскільки прийняття спадщини є правом особи, а не її обов'язком, а позивачка помилялася з причин юридичної необізнаності у способі прийняття спадщини та в інший спосіб захистити своє право не може та те, що спадкоємець, який прийняв спадщину за законом щодо частини спадкового майна, що не входить в склад спадкового майна зазначеного в заповіті, визнає позов, і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вимога позивачки про визначення додаткового строку для прийняття спадщини підлягає задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 158, 174, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Врадіївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк терміном шість місяців для подання до Врадіївської державної нотаріальної контори Миколаївської області заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_4, яка померла 27.07.2005р.

Додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини обраховувати з дня набрання рішенням законної сили.

Понесені судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення Врадіївського районного суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ф.Г. Сокол