Решение № 46351663, 16.06.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2015 р. Справа № 911/1804/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дешунін і партнери», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фенікс-2014», м.Вишгород

про стягнення 407232,88 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дешунін і партнери» (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фенікс-2014» (далі відповідач) про стягнення 407232,88 грн.

Провадження у справі №911/1804/15 порушено відповідно до ухвали суду від 24.04.2015 року та призначено справу до розгляду на 12.05.2015 року.

08.05.2015 року до господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду.

08.05.2015 року до господарського суду від відповідача надійшли пояснення, в яких відповідач підтверджує та визнає наявну заборгованість, та пояснює її несплату відсутністю коштів. Розгляд справи відкладався до 16.06.2015 року.

В судовому засіданні 16.06.2015 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач заперечень по суті позовних вимог не надав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дешунін і партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторський дім «Мегатрейд», яке перейменоване в Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ФЕНІКС-2014», було укладено Договір про надання юридичних послуг № 01/07/2014 від 01.07.2014 року (далі - Договір).

Послуги відповідно до Договору були надані Кредитором Боржнику належним чином і у повній мірі, про що між сторонами було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг № 01/09/2014 від 01.09.2014 року. Загальна сума вартості послуг, які Боржник мав оплатити на виконання Договору становить 400 000,00 грн.

Кредитором Боржнику 01.09.2014 року було виставлено рахунок на оплату наданих послуг на суму 400 000,00 грн.

За п. 4.2. Договору виплата грошової винагороди за Послуги здійснюється Замовником після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг протягом 10-ти днів з дати підписання Акту приймання-передачі шляхом перерахування на банківський рахунок Виконавця.

Таким чином, розрахунок за вказані послуги мав бути здійснений відповідачем в строк до 11.09.2014 року.

Однак на порушення умов Договору такий розрахунок здійснено не було, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за надані позивачем послуги у сумі 400 000,00 грн. згідно Договору про надання юридичних послуг № 01/07/2014 від 01.07.2014 року. Відповідні обставини відповідачем не заперечені та не спростовані.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором про надання послуг, за яким, згідно ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, загальна сума основної заборгованості відповідача перед позивачем згідно вищевказаного Договору становить 400 000,00 грн.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У звязку з простроченням виконання грошового зобовязання з оплати послуг позивачем нараховано відповідачу 3% річних за період з 12.09.2014 року - 17.04.2015 року (220 днів прострочення) в сумі 7232,88 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нараховано 3 % річних на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежу, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення 3 % річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має відшкодувати позивачу витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ФЕНІКС-2014» (код 36581790, 07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Ватутіна, буд. 69-Г, офіс 1/5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дешунін і партнери» (код 32347071, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 1-3) 400 000,00 (чотириста тисяч) грн. основного боргу, 7232,88 (сім тисяч двісті тридцять дві) грн. 3% річних та 8144,66 (вісім тисяч сто сорок чотири) грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 07.07.2015 року